Публікації

де«Коммуна»зація

Зображення
  Якщо підтвердиться факт сьогоднішнього влучання, то можна буде стверджувати: Україна завершила знищення російського імператорського флоту. Річ у тім, що за деякими даними жертвою української ракети стало рятувальне судно «Коммуна» - найстаріший плавзасіб запорєбрікового ваєнна-марского флота, спущений на воду в листопаді 1913-го і введений у склад флоту у липні 1915 р. під назвою «Волхов». Сучасну назву він носить з 1922 р.   «Коммуна» одразу ж привертає увагу своїм незвичним виглядом – це катамаран, два корпуси якого поєднані масивними ферменними конструкціями. Це зумовлене призначенням – адже «Волхов» створювався як рятувальне судно підводних човнів, яке б могло піднімати з дна субмарини, затонулі на невеликій глибині. Ці ферменні конструкції служать основою для потужних лебідок. Зачепивши тросами затонулу субмарину, її піднімають на поверхню, і вона опиняється між двома корпусами судна-рятувальника. Ідея не є оригінальною – козломорді підгледіли її у німців, які ще у 1908 р. в

Багато про Україну - у травневому Air Forces Monthly

Зображення
Ледь не чверть змісту травневого числа Air Forces Monthly присвячено Україні - починаючи від колонки головного редактора з закликом допомогти Україні. Кілька великих статей - про українську протидію російській ППО, про знищення другого А-50, про російські КАБи, про перспективи отримання Україною британських ПРР ALARM. Плюс кілька менших матеріалів, у тому числі - про підготовку до передачі Україні четвертого британського "Сі Кінга".   Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки:  https://buymeacoffee.com/andrijkhar9   Приватбанк: 4731 2196 4166 1818  

Австрійський "Кірасир"

Зображення
  Коли армії Австрії знадобився новий легкий танк, місцеві інженери, недовго думаючи, «схрестили» допрацьоване шасі гусеничного бронетранспортера з баштою французького виробництва. В результаті танк SK-105 «Кірасир», що вийшов у результаті, виявився затребуваним на світовому збройовому ринку — крім Австрії, він надійшов на озброєння ще кількох країн в Африці та Південній Америці.   У першій половині 60-х років минулого століття танковий парк Bundesheer — армії Австрії — був дуже строкатим. Дві сотні середніх танків (приблизно чверть з них — британські «Черіотири», інші — «Паттони» М47) доповнювали приблизно 150 легких машин. Серед останніх найсучаснішими були 72 французьких АМХ-13 (отримані в 1957-1958 роках), решта ж були американськими М24 та М41. Застарілі «Черіотири» та «Чаффі» вже в середині 1960-х років списали, а їхні башти встановлені в довгострокових вогневих спорудах. А ось АМХ-13 австрійці спробували модернізувати...   Шлях до «Кірасира»   Танки АМХ-13, які пер

"Нєбо-У"

Зображення
  Антена радару "Нєбо-У" Сьогодні бійці ЦСО «А» поцілили... ні, не пальцем у небо, а дроном у «Нєбо-У», точніше – одразу сімома дронами. На території тимчасово окупованого Стародубського полку вони знищили надзвичайно важливу і рідкісну ціль – трикоординатний радар далекої дії «Нєбо-У». Що ж це за агрегат?   «Нєбо-У» - це представник цілої родини РЛС метрового діапазону, розробка яких почалась ще за часів совдєпії. Метровий діапазон означає велику дальність дії, але й також – великі розміри антени – як ви бачите на фото. Власне, сама родина «Нєба» складається з двох гілок – для військ ППО і для частин ППО сухопутних військ. Останні мають менші і простіші антени, а відповідно – менший час розгортання/згортання. Але про них трохи згодом – спочатку про монструозні радари ППО.   Перший представник родини – радар 55Ж6 «Нєбо» - надходив на озброєння військ ППО СРСР з 1986 р. Він забезпечує виявлення цілі типу «винищувач» на відстані до 400 км, але це – на висоті 20 км; якщо