Французькі авіатори в Україні у 1917-1918 рр.

Одним з цікавих питань історії ПВЗ є доля іноземних військових частин, які в 1917 р. знаходились на теренах України. Найбільш відомий з них (завдяки двом книгам, виданим "Темпорою") - бельгійський бронедивізіон. Значно менше відомо про французькі авіаційні частини. Спробуємо розібратись з їхньою історією.

30 квітня 1916 р. військовий міністр франції генерал Рокес та російський військовий аташе в Парижі генерал Ігнатьєв підписали угоду про відрядження до Росії авіаційного загону французької військової місії - Le détachement aviation de la mission française*. До його складу мали увійти десять пілотів і десять повітряних спостерігачів. Діючи на французьких літаках, вони мали виконувати бойові вильоти та передавати свій досвід російським авіаторам.
Очільником загону призначили майора Анрі Бергера.

Підготовка авіаційного контингенту і доставка його в Росію зайняла довший час. Зрештою, у квітні 1917 р. льотний склад прибув пароплавом до Мурманська, а згодом залізницею був доставлений до Києва (прибули 23 квітня).

Лейтенант Жорж Лахманн у кабіні свого СПАДа

 В Києві авіатори пробули місяць. Їх розподілили на дві ескадрильї: винищувальну N 581 (командир - лейтенант Жорж Лахманн) і розвідувальну SOP 582 (командир - капітан Жюль Балавуан). Позначення ескадрилей вказували, що на їхньому озброєнні знаходились, відповідно, винищувачі "Ньюпор" і розвідники "Сопвіч", але насправді їхній склад не був однорідний.
N 581:
- 8 Nieuport 17C1 з моторами Rhone (110 к.с.);
- 7 SPAD 7C1 з моторами Hispano (150 к.с.).
SOP 582:
- 8 Sopwith 1A2 з моторами Rhone (110 к.с.);
- 7 Dorand AR1 з моторами Renault (160 к.с.).
Крім цих двох ескадрилій, французький авіаційний контингент включав авіаційний парк і складу у Києві та проміжний склад у Москві. Загальна його чисельність становила 267 осіб: 42 офіцери, 25 унтер-офіцерів та 200 рядових. Офіцери носили французькі мундири, а унтер-офіцерів і рядових переодягли в російські польові однострої кольору хакі.

Польовий аеродром 

27 травня 1917 р. французькі ескадрильї прибули на фронт - у Бучач. Їх розмістили на аеродромі, де дислокувалась також російська 1-ша бойова авіагрупа капітана Казакова. Оперативно ескадрильї підпорядковувались 7-му авіаційному дивізіонові, який об'єднував авіаційні частини 7-ї армії. Однак доставки літаків довелось чекати до 15 червня. Оскільки Бучач зазнавав нальотів ворожої авіації, лейтенант Лахманн організував чергування на аеродромі пари "Ньюпорів", які мали стартувати по тривозі. Однак перша повітряна перемога ескадрильї N 581 ледве не коштувала життя самому командирові.
26 червня, близько другої години ночі**  Лахманн вилетів на своєму СПАДові, щоб атакувати помічений ним напередодні ворожий аеростат. Пошук цілі потребував трохи часу. Нарешті, Лахманн помітив ціль і випустив залпом шість запалювальних ракет "Ле Пріє". Аеростат впав на землю. Однак і Лахманн розбився - з атаки він вийшов надто близько від землі, і не встиг уникнути зіткнення зі схилом пагорба. Літак був розбитий, а сам пілот відбувся подряпинами обличчя, зламаним пальцем і забоєм хребта. Його ледве не застрелили російські солдати, які підбігли до місця падіння літака - виявляється, Лахманн втратив орієнтацію і замість австрійського аеростата збив російський! На щастя, непорозуміння вдалось владнувати, і Лахманн потрапив до госпіталю.

Винищувач SPAD 7C1 

1 липня 1917 р. почався наступ Південно-Західного фронту. Французькі ескадрильї разом з російськими авіачастинами здійснювали підтримку наступаючих військ - в основному, вели розвідку і патрулювали повітряний простір. Однак 13 липня наступ захлинувся, а за три дні противник завдав контрудару. 20 липня правий фланг російської 7-ї армії "посипався".

Лахманн перед вильотом 

Увечері 21 липня французькі ескадрильї отримали наказ евакуювались з аеродрому Голгоча (північно-західніше Бучача) до Озерян. Усю ніч персонал демонтував ангари і вантажив майно, щоб наступного дня перевезти йогоавтомобілями до Озерян, де на французів чекали два потяги. Літаки о 9 ранку 21 липня вилетіли до Озерян, але увечері того ж дня перелеліли в Чортків.  Наступними пунктами на шляху французьких ескадрилій були Гусятин і Ярмолинці, де ескадрильї опинились 24 липня. Відступ спричинив втрати: наприклад, ескдрилья N 581 прибула в Ярмолинці лише з сімома літаками (5 "Ньюпорів" і 2 СПАДи). Завдяки поповненням до кінця місяця в ескадрилью було вже 10 "Ньюпорів" і 7 СПАДів. Ескадрилья SOP 582 в той же час мала лише 5 "Сопвічів".

"Ньюпор" французької ескадрильї 

Поступово фронт стабілізувався по р. Збруч. Французькі ескадрильї відновили бойову роботу. 12 серпня їх перевели в Кам'янець-Подільський, переключивши на дії в інтересах військ Румунського фронту.*** 1 вересня Лахманн збиває аеростат - на цей раз ворожий. 15 (за іншими даними, 17) вересня він збив жовтого "Гальберштадта". 4 жовтня Лахманн збив двомісний літак, а 8-го разом з Луї Кудуре - ще одного "Гальберштадта". Цей літак записали на рахунок Курдуре. 11 жовтня цей же пілот витримав важкий 45-хвилинний бій проти трьох німецьких "Альбатросів" D.V, зумівши на продірявленій кулеметними чергами машині повернутись на аеродром.

Лахманн у кабіні свого СПАДу

16 жовтня Лахманн збиває ще один ворожий аеростат, а 27-го атака чергового аеростату виявилась менш успішною: хоч спостерігач, помітивши винищувача, вистрибнув з парашутом, запалити аеростат Лахманну не вдалось.

Шлях ескадрильї N 581 

15 листопада 1917 р. французькі ескадрильї  передислоковуються до Волочиська, в смугу російської 11-ї армії. 23 листопада Кудуре збив німецький двомісний аероплан, а 1 грудня він же здобув останню повітряну перемогу ескадрильї N 581 - на цей раз його жертвою став "Альбатрос" D.V.

"Сопвіч" з ескадрильї SOP 582

15 грудня 1917 р. французькі ескадрильї вирушають залізничними ешелонами з Волочиська до Лубен. Розвал фронту і російської армії набуває загрозливих масштабів. На проміжних станціях французам доводиться відбиватись від юрб дезертирів, які намагались пограбувати ешелони. Зрештою, 18 грудня N 581 прибула до Лубен, а SOP 582 тоді ж була скерована до Сімферополя.
26 грудня в Полтаві спалахнув більшовицький заколот, і Лахманну зі своїми льотчиками і механіками довелось зайняти оборону. На цей раз обійшлось. 25 січня 1918 р. до Лубен прибуло п'ять ешелонів з військами Муравйова. Лахманна поки це мало обходило - йому треба було забезпечити своїх підлеглих засобами для існування. Ескадрилья не отримувала грошей з листопада 1917 р., і Лахманну довелось навіть продати кількох коней. Того ж дня 25 січня (або на наступний день) він відправляє Кудуре та Мурата літаком до Києва, сподіваючись, що той роздобуде там потрібні кошти. Це викликало обурення Муравйова, який вирішив, що літак відправили для того, щоб попередити українську владу про наближення більшовиків. Більшовики у відповідь на це роззброїли французів, вилучивши кулемети "Віккерс" та "Льюїс" з літаків і особисту зброю авіаторів - гвинтівки "Вінчестер" і револьвери. Кілька годин тривали переговори. Зрештою, Лахманну вдалось переконати Муравйова у своєму нейтралітеті, і зброю французам повернули - за винятком 46 револьверів. Тим часом Кудуре та Мурату в хаосі, який охопив Київ, вдалось здійснити неможливе - отримати зі скарбниці гроші і повернутись в Лубни.
Перебування французів на теренах України втратило будь-який сенс. Голова французької військової місії в Росії генерал Табуї наказав усім французьким частинам прибути до Москви для подальшої евакуації з Росії. З Києва вирушив ешелон з майном французького авіапарку.**** Через Полтаву, Харків і Тулу він 22 лютого прибув до Москви. Лахманну довелось залишити в Лубнах кілька вантажівок - для них не вистачало платформ, але решту майна він зумів доправити до Москви. Ескадрилья SOP 582 евакуювала з Сімферополя тільки особовий склад, покинувши все майно.15 березня 1918 р. французи прибули до Мурманська, звідки були евакуйовані на батьківщину.

* Треба мати на увазі різницю у значенні терміну "авіаційний загін" у французькій та російській термінології. Російський авіазагін - це тактичний підрозділ чисельністю 6-10 літаків, рівнозначний французькій ескадрильї. Французи використовували цей термін для позначення усього авіаційного контингенту в Росії (яка включала дві ескадрильї).
** Так вказують французькі публікації, але у мене цей факт нічного вильоту викликає сумнів.
*** Французи пишуть, що ескадрильї були придані російському 3-му армійському корпусові. Однак цей корпус знаходився на території Білорусі. Можливо, мається на увазі 3-й Кавказький армійський корпус?
**** Ймовірно, переданий французами в грудні 1917 р. авіації УНР літак "Сопвіч" походив саме з цього авіапарку.

UPD від 24.11.2020 - моя стаття на тему