Е-300-А і Ан-12Б

 Цікаве фото. Ан-12Б ВПС Єгипту з ТРД Е-300-А, підвішеним на місці лівого внутрішнього двигуна АІ-20. Товстун у цивільному, який затулив вуха, рятуючись від пронизливого свисту турбіни - Фердінанд Бранднер, австрієць за походженням, конструктор авіадвигунів. Під час Другої світової війни він працював на фірму "Юнкерс", а після війни, аж до 1954 р., примусово працював в СРСР. Що ж це за двигун і до чого тут Єгипет?
Двигун Е-300-А проєктувався з 1960 р. для останнього винищувача Віллі Мессершмітта - надзвукового НА-300. Спочатку цей літак створювався для Іспанії, коли ж уряд Франко відмовився від реалізації проєкту, Мессершмітт запропонував свої послуги Насеру. НА-300 спочатку створювався під британський ТРД BOr.12, однак на початку 1960 р. фірма "Брістоль" припинила його розвиток. Спересердя Мессершмітт вирішив сам створити ТРД з потрібними параметрами (тяга на форсажі 47,09 кН, а в перспективі - 51,01 кН) - для чого і запросив Бранднера. Роботи велись в Єгипті, на заводі №135 (там вже випускались за французькою ліцензією малопотужні ТРД "Марборе ІІ" для навчальних літаків НА-200).
Прототипи Е-300-А з липня 1963 р. випробовувались на наземному стенді. Дев'ятий екземпляр (ще без форсажної камери) встановили на позиченому ВПС Єгипту літакові Ан-12Б (борт 1233). Льотні випробування почались в червні 1966 р., однак надто інтенсивними вони не були - за 9 місяців двигун "налітав" лише 30 годин. В березні 1968 р. на цьому ж літакові почались випробування Е-300-А з форсажною камерою. Але після п'яти годин нальоту ВПС зажадали повернення А-12Б. ТРД випробовували також на позиченому в Індії винищувачі HF-24 "Марут". Встановили його і на третій прототип НА-300, але в повітря він так і не піднявся (на перших двох прототипах стояли ТРД "Брістоль" "Орфеус 703").
Зрештою, програма створення НА-300 була закрита. Припинився і розвиток Е-300 (виготовили лише 17 екземплярів цього двигуна).

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Ладога"

Довідник: Ту-22М