"Орлан-10"

 Сьогодні в нашій рубриці – черговий м-скальський безпілотник. Поговоримо про «Орлан-10» – наймасовіший апарат цього класу, який використовується армією лаптєстану. За деякими даними, в немитій виготовлили до півтори тисячі цих невеличких літачків.

Спроєктовали «Орлан-10» в Санкт-Лєнінбурзі, на підприємстві «Спєциальний тєхналагічєскій центр». Випробування БПЛА почались ще 2010 р., а з 2013 р. він експлуатується збройними силами рашки.

«Орлан-10» має розмах крила трохи більше трьох метрів і важить в спорядженому стані 18 кг. Стартує він з катапульти, а приземляється на парашуті. Бензиновий двигун дозволяє апарату розігнатись до 150 км/год (робоча швидкість, зрозуміло, значно менша), а радіус дії становить 120 км – він обмежується досяжністю радіохвиль зі станції управління. Щоправда, в автономному режимі радіус може сягати 600 км. Але при цьому неможливий радіообмін зі станцією управління, а, значить, – виконувати своє головне завдання: коригувати вогонь артилерії. А саме на цьому й акцентують увагу творці «Орлана-10», підкреслюючи його «тісну інтеграцію» з САУ «Мста-СМ».

Напевно, читачі бачили не один знімок та відео зі збитими «Орланами»: пластикова пляшка як паливний бак, цивільна фотокамера, примітивний навігаційний пристрій... Чому такі рішення застосовані у військовому апараті? Виявляється, так було задумано: конструктори «Орлана-10» навмисне орієнтувались на використання доступних на ринку цивільних комплектуючих, щоб здешевити БПЛА. З початком агресії проти України в 2014 р. такий підхід дозволив ще й уникнути перебоїв з постачанням імпортних комплектуючих. Ми вже розповідали про французькі тепловізори, які встановлюються на «Орланах». А двигуни, наприклад, – японського виробництва, причому міністерство оборони рашки серед покупців цих виробів не значиться. Тобто, двигуни закуповуються через цивільних дилерів.

Як позначається використання цивільних комплектуючих на характеристиках «Орлана-10». З одного боку, це суттєво здешевлює апарат. За американськими оцінками, закупівельна вартість одного БПЛА (з урахуванням наземного обладнання і підготовки операторів) становить 87-120 тисяч доларів. З іншого – знижує його практичні характеристики. Скажімо, теоретично стеля «Орлана-10» сягає 5000 м. Але з огляду на слабкі параметри цивільних камер, він мусить знижуватись до кількох сотень метрів – інакше на екрані в опрератора буде неможливо щось розгледіти. А це одразу ж робить апарат вразливим для вогню не тільки ПЗРК, але й ЗУшок. Часом вдається збити «Орлан-10» навіть зі стрілецької зброї. Цивільні навігаційні модулі вразливі для засобів РЕБ, тобто, БПЛА можна посадити, навіть не ведучи по ньому вогонь.

І ще один нюанс треба взяти до уваги – обмежений ресурс. М-скалі про це пишуть неохоче, але проскакувала інформація, наче «Орлан-10» розрахований лише на 10-12 польотів.

«Орлан-10» добре знайомий нашим воїнам – перший БПЛА цього типу вони збили над Донбасом ще 28 травня 2014 р. А 13 жовтня 2018-го над Лисичанськом такий безпілотник був збитий українським вертольотом Мі-24П. Це стало першою повітряною перемогою сучасної української військової авіації.

За три місяці війни свинособаки втратили майже півтисячі БПЛА різних типів. Переважна більшість з них – це саме «Орлан-10». В деякі дні кількість знищених безпілотників цього типу сягає десятка. Чи можуть м-скалі компенсувати ці втрати? Річна продуктивність підприємства з виробництва «Орланів» становить 200-300 виробів. Тобто, втрати поточною продукцією не покриваються, і козломордим доводиться вдаватись до резервів – наприклад, забирати «Орлани-10» з міністєрства по чрєзвичайним сітуаціям. Ну, і звичайно, головне завдання для нашої дипломатії – добитись щільної блокади постачання на рашку виробів подвійного призначення. Це дозволить якщо не повністю ліквідувати, то суттєво обмежити виробництво «Орланів».