Корейські кораблі у флотах країн Латинської Америки

Колись я вже згадував, що латиноамериканські армії та флоти є одним з моїх захоплень. Відстежую їхній розвиток і вряди-годи пишу про них чисто для себе. Та все ж деякі епізоди і тенденції є досить цікавими для того, щоб поділитись ними. Сьогодні поговоримо про вплив Республіки Корея на розвиток флотів країн регіону. Не сказати, щоб він був вирішальним, але останніми роками стає все більш помітним.

 Венесуела

 Першою країною, яка отримала військові кораблі, побудовані на півдні Корейського півострова, стала Венесуела. На рубежі 70-х – 80-х років минулого століття ця країна активно оновлювала свої збройні сили за рахунок доходів від нафти – достатньо сказати, що Венесуела стала першою (і на два десятиліття єдиною) країною Латинської Америки, яка отримала винищувачі F-16. Торкнулись процеси оновлення і флоту, в тому числі й амфібійних сил. Шукаючи заміну для старих танкодесантних кораблів (ТДК) часів Другої світової війни (колишніх американських типу LST1), командування ВМС Венесуели звернуло увагу на пропозицію фірми Korea-Tacoma з м. Масан. Вона у 1981-82 рр. побудувала для ВМС Індонезії шість ТДК проєкту LST Mk 2 – фактичне відтворення старого американського проєкту, але на новому технологічному рівні. Такий підхід забезпечував прийнятні тактико-технічні характеристики за цілком невеликі гроші.

 

Кораблі, замовлені Венесуелою, різнились від індонезійських збільшеною на 4 м довжиною. Будувались вони досить швидко і були передані замовникові попарно у 1984 р.: «Капана» і «Есекуїбо» – в червні, а «Гоахіра» і «Лос Льянос» – в листопаді. Перші два перегнали у Венесуелу в жовтні 1984 р., а третій і четвертий – відповідно, в грудні 1984-го і на початку 1985-го. Тут на них встановили озброєння: спарену 40-мм артустановку «Дардо» (італійського виробництва, на баку) і два 20-мм «Ерлікони» (останні зняли у 2011-13 рр.).

 

«Гоахіра» серйозно постраждав від пожежі в червні 1987 р. і повернувся у стрій після ремонту лише в травні 1993-го. Станом на початок 2022 р. усі чотири кораблі продовжують нести службу.

 

Назва	Б/н	Корабельня	Спущений на воду	Вступив в стрій
Capana	T61	Korea-Tacoma, Masan, South Korea	25.3.1983	21.6.1984
Esequibo	T62	Korea-Tacoma, Masan, South Korea	25.3.1983	21.6.1984
Goajira	T63	Korea-Tacoma, Masan, South Korea	1983	20.11.1984
Los Llanos	T64	Korea-Tacoma, Masan, South Korea	1983	20.11.1984

  

Тактико-технічні характеристики танкодесантних кораблів типу Саpаnа
Водотоннажність стандартна, т	1800
Водотоннажність повна, т	4070
Довжина, м	104.0
Ширина, м	15.4
Осадка, м	3.00 (середня) / 4.20 (максимальна)
Кількість валів	2
Силова установка	2 ДД SEMT-Pielstick 16PA6V
Потужність, к.с.	6860
Максимальна швидкість, вуз	15
Дальність, миль (на швидкості, вуз)	7500(13)
Озброєння	1 x 2 - 40/70 АУ OTO-Melara Dardo, 2 x 1 - 20/90 АУ GAM-B01, ЗПП для гелікоптера
Місткість	1800 т вантажу (690 т – при висадці на необладнаний берег), 202 чол., 4 десантних катери LCVP
РЕО	навігаційний радар, оптоелектронна станція NA-18
Екіпаж	117

 

 

За півтора десятиліття після отримання ТДК типу «Капана» ВМС Венесуели знову звернулись до корабелів Республіки Корея – флотові знадобився новий танкер-заправник. Замовлення виконала корабельня «Хюндай Хеві Індастріз» в Ульсані. Корабель, названий «Сьюдад Болівар» (Ciudad Bolivar T-81), увійшов до складу флоту 23 вересня 2001 р.

 

«Сьюдад Болівар» за своїми характеристками наближається до універсальних транспортів постачання. Крім 4400 т палива, він може транспортувати ще понад 1000 т інших вантажів: авіаційного палива (100 т), прісної води (500 т), боєприпасів (8,9 т), продовольства (394 т, у т.ч. 8,9 т у морозильній камері).

 

Крім 78 членів екіпажу, корабель може перевозити 22 пасажирів. Є злітно-посадкова площадка і ангар для гелікоптера. А ось озброєння – суто символічне: пара 12,7-мм кулеметів (хоч і передбачене місце для встановлення 40-мм спарки "Дардо").

 

Тактико-технічні характеристики транспорта постачання Сiudad Bolivar
Водотоннажність повна, т	9750
Довжина, м	137.7
Ширина, м	18.0
Осадка, м	6.50
Кількість валів	2
Силова установка	2 ДД Caterpillar 3616
Потужність, к.с.	12500
Максимальна швидкість, вуз	18.5
Озброєння	2 x 1 – 12,7-мм кулемети, ЗПП і ангар для гелікоптера
Місткість	5400 т вантажу, 22 чол.
РЕО	навігаційний радар
Екіпаж	78

Колумбія 

У ХХІ столітті кораблі виробництва Республіки Корея поповнили ВМС Колумбії. В рамках програми оновлення флоту, відомої як «План Оріон 2», вони у 2014-2015 рр. отримали три патрульних катери типу «Пунта Еспада» (проєкт CPV-46). Два з них побудувала корабельня STX (розробних проєкту) в Чінхе, а ще один за ліцензією виготовила місцева верф COTECMAR. Корейський проєкт переміг німецький CPV-40 (фірми «Фассмер»; один катер отримано 2011 р.) не в останню чергу завдяки меншій вартості. Цього досягнуто, зокрема, завдяки застосуванню одновальної силової установки замість двовальної. Як наслідок – катери не надто швидкі, але дешеві в експлуатації. Озброєння – типове для патрульних катерів колумбійського флоту: американський 25-мм «Бушмастер» з ізраїльською оптоелектронною станцією та пара кулеметів.

 

Назва	Б/н	Корабельня	Закладений	Спущений на воду	Вступив в стрій
Punta Espada	PC146	COTECMAR, Cartagena	2014	31.10.2014	13.2.2015
Punta Soldado	PC147	STX, Jinhae, South Korea	5.2.2014	5.6.2014	31.10.2014
Punta Ardita	PC148	STX, Jinhae, South Korea	2014	5.12.2014	30.3.2015

 

Тактико-технічні характеристики патрульних катерів типу Punta Espada
Водотоннажність стандартна, т	250
Водотоннажність повна, т	284
Довжина, м	46.3
Ширина, м	7.09
Осадка, м	1.80
Кількість валів	1
Силова установка	1 ДД MTU 12V4000 M70
Потужність, к.с.	2366
Максимальна швидкість, вуз	23
Озброєння	1 x 1 25/75 АУ Mk 38 mod.2, 2x1 - 12.7/90 кулемети
РЕО	2 навігаційні радари Furuno, ОЕС Toplite
Екіпаж	18

 

В липні 2014 р. ВМС Колумбії поповнились ще одним кораблем, побудованим в Республіці Корея – вживаним корветом «Аньян», четвертим (і останнім) кораблем типу «Донгхае». За розмірами і характеристиками ці кораблі приблизно відповідали радянським МПК проєкту 1124. Навіть силова установка у них схожа – комбінована дизель-газотурбінна.

 

Усі чотири кораблі типу «Донгхае» увійшли до складу південнокорейського флоту в 1983 р., а списали їх упродовж 2009-2011 рр. Перший корвет потопили як мішень, два порізали на метал, а четвертого передали Колумбії. Перед передачею з нього зняли бакову 76-мм артустановку «ОТО Мелара», замінивши її спаркою 40-мм «бофорсів» - зброєю часів Другої світової війни.

 У ВМС Колумбії корабель отримав назву «Наріньйо» - на честь Антоніо Наріньйо, одного з борців за незалежність країни. Корабель має номер СМ55, який «натякає» про належність до підкласу ракетних корветів, але жодних ракет «Наріньйо» не несе. Натомість він має досить численну малокаліберну артилерію, протичовнове озброєння і навіть обладнаний бойової інформаційно-керуючою системою. Силова установка побудована за схемою CODOG (Combined Disel Or Gas), тобто передбачена тільки роздільна робота дизелів (на крейсерській швидкості) або газової турбіни (на повному ходу).

 

Назва	Б/н	Корабельня	Спущений на воду	Вступив в стрій	Переданий Колумбії		Вступив в стрій у Колумбії
Nariño (ex-안양 [Anyang])	CM55	Daewoo SME, Okpo, South Korea	15.6.1983	21.12.1983	2013		31.7.2014

 

Тактико-технічні характеристики корвета Nariño
Водотоннажність стандартна, т	800
Водотоннажність повна, т	1093
Довжина, м	78.5
Ширина, м	10.0
Осадка, м	2.60 (по корпусу)
Кількість валів	2
Силова установка	CODOG: 1 ГТД General Electric LM-2500 / 2 ДД MTU 12V956 TB82
Потужність, к.с.	27800 / 6240
Максимальна швидкість, вуз	31
Дальність, миль (на швидкості, вуз)	4000(15)
Озброєння	2 x 2 - 40/60 АУ Mk 1 Mod.2, 2 x 2 - 30/75 АУ Emerlec EX-30, 2 x 3 – 324-мм ТА Mk 32, 2 бомбоскидачі (12 ГБ)
РЕО	РЛС AN/SPS-64(v), WM-28, ОЕС LIOD, ГАС PHS-32, ст. РЕБ ULQ-12K, 4 ПУ хибних цілей Protean, БІКС SEWACO
Екіпаж	95

В середині 2010-х рр. ВМС Республіки Корея почали списувати свої корвети типу «Поханг» - досить непогані універсальні бойові кораблі, створені на базі проєкту «Донгхае». Останній офіційно трактується як перша серія, тому п’ять серій «Похангів» отримали номери від ІІ до VI. Загалом упродовж 1984-1993 рр. флот поповнили 24 такі корвети, з них зараз в строю лишається сім. Від типу «Донгхае» ці кораблі різняться збільшеною на 10 м довжиною і посиленим озброєнням. Скажімо, на кораблях IV серії воно складалось з двох 76-мм артустановок «ОТО Мелара», двох 40-мм спарок «Дардо», комплекту протичовнового озброєння, аналогічного типу «Донгхае», а з 1999 р. – ще й з пари двоконтейнерних пускових установок ПКР «Гарпун».

 

Списані, але відносно нові корвети швидко знайшли бажаючих за недорого поповнити свій флот. Уряд же Республіки Корея охоче роздає «Поханги», трактуючи це як своєрідну дипломатію. Два кораблі отримав В’єтнам, один (і ще два планується) – Філіппіни, один (готується передача) – Індонезія, один – Єгипет. В Латинській Америці такими корветами поповнили флот Перу (два) і Колумбія (один).

 

Колумбія у 2018 р. отримала 30-літній корвет «Іксан», який належить до IV серії. Корабель назвали «Альміранте Тоно», а його номер СМ56 цілком відповідає озброєнню – в Колумбію корвет прибув з пусковими установками ПКР «Гарпун». А ось артилерійське озброєння модифікували: замість 40-мм спарок «Дардо» встановили артустановки «Нобонг» фірми «Деу» - «маринізовані» 20-мм шестистволки «Вулкан».

  

Назва	Б/н	Корабельня	Спущений на воду	Вступив в стрій	Переданий Колумбії		Вступив в стрій у Колумбії
Almirante Tono (ex-익산 [Iksan])	CM56	Hyundai, Ulsan, South Korea	24.3.1987	13.9.1988	28.9.2020		06.1.2021

 

Тактико-технічні характеристики корвета Almirante Tono
Водотоннажність стандартна, т	950
Водотоннажність повна, т	1220
Довжина, м	88.3
Ширина, м	10.0
Осадка, м	2.90 (по корпусу)
Кількість валів	2
Силова установка	CODOG: 1 ГТД General Electric LM-2500 / 2 ДД MTU 12V956 TB82
Потужність, к.с.	27800 / 6240
Максимальна швидкість, вуз	32
Дальність, миль (на швидкості, вуз)	4000(15)
Озброєння	2 x 2 – ПКРК Harpoon, 2 x 1 – 76/62 АУ OTO Melara, 2 x 6 - 20/76 АУ Nobong, 2 x 3 – 324-мм ТА Mk 32, 2 бомбоскидачі (12 ГБ)
РЕО	РЛС AN/SPS-64(v), ST1802, ОЕС 2400, ГАС AN/SQS-58, ст. РЕБ ULQ-12K, 2 ПУ хибних цілей Mk 36 SRBOC, БІКС WSA-423
Екіпаж	95

 Перу

 Вживані корейські корвети придались і Перу. Ця країна отримала два кораблі типу «Поханг», але приналежні до різних серій, з суттєво відмінним радіоелектронним обладнанням та озброєнням. Як і колумбійські кораблі, у складі флоту вони значаться ракетними корветами, але жодних ракет не несуть.

 

У 2016 р. Перу отримала корвет «Кьончжу» - представник ІІ серії «Похангів». Характерною рисою цієї серії була наявність ПКРК «Екзосет», але перед передачею Перу його демонтували – так само, як і протичовнове озброєння, ГАС та обладнання РЕБ. Річ у тім, що корабель призначався для Генеральної дирекції капітанії і берегової охорони (в Перу ця структура входить до складу ВМС), а для цієї служби цілком вистачає і артилерійського озброєння. Корвет отримав назву «Ферре» і номер РМ211 (тут літера «М» означає не «ракетний», а «середній»). Однак вже в серпні 2018 р. його передали до складу надводних сил, зберігши назву, але змінивши номер на СМ27.

 

Номер СМ28 отримав корвет «Гуісе» - колишній «Сунчхон», представник серії IV, переданий Перу 2021 р. На відміну від колумбійського «Альміранте Тоно», він позбувся своїх «Гарпунів», але зберіг первинний склад артилерійського озброєння. 17 липня 2022 р., під час навчань RIMPAC 2022 (проходили в районі Гавайських о-вів), на «Гуісе» сталась пожежа в машинному відділенні, серйозно постраждали два моряки.

 

Назва	Б/н	Корабельня	Спущений на воду	Вступив в стрій	Переданий Перу	Вступив в стрій в Перу
Ferré (ex-경주 [Guengju])	РМ211, з 2018 – СМ27	Hyundai, Ulsan, South Korea	8.6.1984	1.5.1985	2016	15.7.2016
Guise (ex-순천 [Suncheon])	CM28	Hanjin, Busan, South Korea	3.4.1987	30.9.1988	2021	1.2022

 

Тактико-технічні характеристики корветів Ferré і Guise
Водотоннажність стандартна, т	950
Водотоннажність повна, т	1220
Довжина, м	88.3
Ширина, м	10.0
Осадка, м	2.90 (по корпусу)
Кількість валів	2
Силова установка	CODOG: 1 ГТД General Electric LM-2500 / 2 ДД MTU 12V956 TB82
Потужність, к.с.	27800 / 6240
Максимальна швидкість, вуз	32
Дальність, миль (на швидкості, вуз)	4000(15)
Озброєння Ferré	1 x 1 – 76/62 АУ OTO Melara, 2 x 2 - 30/75 АУ Emerlec EX-30
РЕО Ferré	РЛС AN/SPS-64(v), WM-28, ОЕС LIROD, БІКС SEWACO ZK
Озброєння Guise	2 x 1 – 76/62 АУ OTO Melara, 2 x 2 - 40/70 АУ Dardo, 2 x 3 – 324-мм ТА Mk 32, 2 бомбоскидачі (12 ГБ)
РЕО Guise	РЛС AN/SPS-64(v), ST1802, ОЕС 2400, ГАС AN/SQS-58, ст. РЕБ ULQ-12K, 2 ПУ хибних цілей Mk 36 SRBOC, БІКС WSA-423
Екіпаж	95

 Так само, як і Колумбія, Перу співпрацює з Республікою Корея в питаннях трансферу технологій військового кораблебудування, тільки розмах цієї співпраці значно більший. Реалізується два проєкти, перший з яких передбачав будівництво патрульних катерів Директорату капітанії і берегової охорони, а ось другий – значно більших і складніших десантних транспортів-доків.

 

У 2013 р. ВМС Перу уклали угоду з уже відомою нам південнокорейською фірмою STX про проєктування і технічну допомогу у будівництві п’яти патрульних катерів з опцією ще на п’ять (в конкурсі брали участь ще нідерландська фірма «Дамен» і французька CMN) Зрештою, досі опцію реалізували тільки частково, і упродовж 2016-2021 рр. флот Директорату поповнили шість катерів.

 

Проєкт під позначенням PGCP-50 створювався на базі проєкту патрульного катера типу «Таегук» берегової охорони Республіки Корея. В Перу усі катери отримали назви на честь річок, а за назвою першого іменуються типом «Ріо Патівілка». Префікс РМ натякає, що катери офіційно належать до класу середніх патрульних. Перший катер урочисто заклали за присутності президента Перу на корабельні SIMA в Кальяо, але реально будівництво почалось тільки в серпні 2014-го, до того ж, на іншому підприємстві тієї ж фірми у м. Чімботе.

Упродовж 2016-2021 рр. ВМС Перу отримали шість катерів типу "Ріо Патівілка", а у червні 2023 р. з'явилась інформація про замовлення ще двох таких катерів, які були закладені в грудні того року. Якщо тенденція збережеться, то, ймовірно, за рік-два перуанці повністю використають опціон.

 

55-метрові катери типу «Ріо Патівіліка» мають двовальну дизельну силову установку американського виробництва. Озброєння ізраїльське: три дистанційно керованих модулі – один «Тайфун» з 30-мм гарматою Mk 44 «Бушмастер ІІ» і два «Міні Тайфун» з 12,7-мм кулеметами М2НВ. Управління вогнем забезпечує оптоелектронна система «Топлайт» - теж ізраїльська.

 

Крім штатного екіпажу (25 чол.), «Ріо Патівіліка» має місця для 14 пасажирів. Також він несе три моторних човни напівжорсткої конструкції (RHIB) виробництва фірми «Вого» - два 8,5-м і один 4,6-м.

Назва	Б/н	Корабельня	Закладений	Спущений на воду	Вступив у стрій
Río Pativilca	РМ204	SIMA, Chimbote		30.11.2015	28.3.2016
Río Cañete	РМ205	SIMA, Chimbote		1.12.2015	28.3.2016
Río Piura	РМ206	SIMA, Chimbote		19.1.2017	3.3.2017
Río Quilca	РМ207	SIMA, Chimbote		19.1.2017	3.3.2017
Rio Tumbes	РМ208	SIMA, Chimbote		27.7.2020	17.3.2021
Rio Locumba	РМ209	SIMA, Chimbote		27.7.2020	17.3.2021
Río Huarmey		SIMA, Chimbote	08.12.2023
Río Nepeña		SIMA, Chimbote	08.12.2023

 

Тактико-технічні характеристики патрульних катерів типу Rio Pativilica
Водотоннажність стандартна, т	465
Водотоннажність повна, т	500
Довжина, м	54.5
Ширина, м	8.50
Осадка, м	2.30
Кількість валів	2
Силова установка	2 ДД Caterpillar 3516C HD
Потужність, к.с.	6690
Максимальна швидкість, вуз	23
Дальність, миль (на швидкості, вуз)	3600 (14)
Озброєння	1 x 1 - 30/80 АУ Typhoon Bushmaster II Mk 44, 2 x 1 - 12.7/90 Mini Typhoon
РЕО	2 навігаційні радари, ЕОС Toplite
Екіпаж	25

Так само, як і Венесуела, Перу звернулась до Республіки Корея, коли виникла потреба оновити амфібійні сили свого флоту. Однак для заміни танкодесантних кораблів типу «Терребонн Періш» (колишніх американських, з 50-х років минулого століття) уряд Перу обрав не аналогічні за класом кораблі, а значно потужніші і більш універсальні десантні транспорти-доки, спроєктовані на основі типу «Макассар». Останній створили на замовлення Індонезії, і крім цієї країни (де будували за ліцензією) постачали також до Філіппін (виготовлені в Індонезії) та М’янми. Загальна кількість збудованих чи замовлених «Макассарів» перевалила вже за десяток. Не дивно, що кораблі, які добре себе зарекомендували, а водночас є недорогими, привернули увагу перуанців.

 

Проєкт перуанської модифікації «Макассара» розроблявся південнокорейською фірмою «Десун» спільно з місцевою SIMA, яка і здійснює будівництво на корабельні в Кальяо. 10 квітня 2012 р. міністр оборони Перу підписав меморандум про наміри щодо будівництва двох ДТД, а на початку 2013-го було профінансоване будівництво першого з них на суму 60 мільйонів доларів. Корабель отримав назву «Піско», а другий – «Пайта». Будівництво першого з них тривало п’ять років, другого – ще не завершене (спуск на воду планувався на середину 2022 р., але повідомлень про цю подію мені ще не траплялось). При спорудженні використовується сучасний модульний спосіб монтажу.

 

Кораблі типу «Піско» мають типову для ДТД архітектуру зі зміщеною в носову частину надбудовою (з гелікоптерним ангаром), за якою знаходиться гелікоптерна палуба, а також доковою камерою в кормовій частині корпусу. Корабель може нести до трьох гелікоптерів типу UH-3 «Сі Кінг» (один в ангарі і два на палубі), а докова камера може вмістити два 23-м десантних катери. На танковій палубі можна перевозити 14 БТР LAV II, а в кубриках – 400 морських піхотинців.

 

Не до кінця з’ясоване питання з озброєнням.  «Піско» має одну 40-мм спарену артустановку «Дардо» італійського виробництва. Водночас на початку 2018 р. для корабля замовили іспанську систему озброєння «Скамо» у складі двох дистанційно керованих модулів «Сентінел» (з 30-мм гарматами), чотирьох – «Гардіан» (з 12,7-мм кулеметами) і ОЕС «Отеос-Н». Чи встановлена вона на «Піско» - незрозуміло. Можливо ця система піде на «Пайту».

Цікаво, що у 2019 р. уряд Перу запропонував Бразилії обміняти один ДТД на два вживаних підводних човни проєкту 209.  Але ця ідея не була реалізована.

Назва	Б/н	Корабельня	Закладений	Спущений на воду	Вступив в стрій
Pisco	АТР156	SIMA, Callao	12.7.2013	25.4.2017	6.6.2018
Paita	АТР157	SIMA, Callao	21.12.2017	2022	2023?

Тактико-технічні характеристики ДТД Pisco
Водотоннажність стандартна, т	7300
Водотоннажність повна, т	11000
Довжина, м	122.0
Ширина, м	22.0
Осадка, м	4.90 (середня) 6.70 (максимальна)
Кількість валів	2
Силова установка	2 ДД MAN-Burmeister & Wain 9L28/32A
Потужність, к.с.	6000
Максимальна швидкість, вуз	16.5
Дальність, миль (на швидкості, вуз)	10000(12)
Озброєння	1 x 2 40/70 АУ Dardo
Місткість	1-3 гелікоптери UH-3H, 2 десантні катери LCM, 4 катери RHIB, до 35 автомобілів або 14 БТР, 400 чол.
РЕО	2 навігаційні радари Dorna
Екіпаж	157

Еквадор

У березні 2020 р. Республіка Корея оголосила про намір передати ВМС Еквадору (точніше, береговій охороні, яка входить до складу ВМС) два патрульні катери "Хаеулі", щойно виведених з бойового складу. 30-літні кораблі пройшли ремонт і прибули в Еквадор в грудні 2020 р. Наскільки можна судити з фото, передавались вони без основного озброєння - 20-мм тристволки "Сі Вулкан". Натомість на кормовій надбудові збережена тумова установка для 20-мм гармати "Ерлікон".

 

Назва	Б/н	Корабельня	Вступив в стрій	Виключений з бойового складу	Переданий Еквадору	Вступив в стрій в Еквадорі
Isla Floreana (ех 해우리 2 [Haeuli 2])	LG35	Hyundai, Ulsan	15.12.1990	10.2019	05.2020	12.2020
Isla Darwin (ех 해우리 3 [Haeuli 3])	LG36	Hyundai, Ulsan	20.12.1991	01.2020	05.2020	12.2020

 

Тактико-технічні характеристики патрульних катерів типу Haeuli
Водотоннажність стандартна, т	300
Водотоннажність повна, т	430
Довжина, м	55.5
Ширина, м	7.40
Осадка, м	2.48
Кількість валів	2
Силова установка	2 ДД MTU 16V396 TB83
Потужність, к.с.	1990
Максимальна швидкість, вуз	19
Дальність, миль (на швидкості, вуз)	2100(17)
Озброєння	1 x 1 20/70 АУ Mk 10, 4 x 1 12.7-мм кул. М2НВ
Екіпаж, чол.	14

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818