"Нєрпа"

 

Учора запорєбрікове міністерство нападу оголосило про списання атомної субмарини «Нєрпа» (К-152). Історія її досить цікава і показова, а отже, цілком заслуговує на почесне місце в нашій рубриці #аналоховнєт.

 

«Нєрпа» належить до проєкту 971Б «Щука-Б» - серії багатоцільовиха атомних субмарин третьої ґенерації. Це доволі великі підводні човни (довжина понад 114 м, підводна водотоннажність понад 13 тисяч тонн), а до того ж, і швидку – під водою можуть розігнатись до 33 вузлів. Озброєння «Щуки-Б» складається з восьми торпедних апаратів, з них чотири стандартного калібру (533 мм) а ще чотири – збільшеного (650 мм). Боєкомплект становить 40 одиниць ураження, серед яких – не лише торбеди, але й крилаті ракети (раніше використовувались ракети «Гранат», тепер – «Калібр»).

 

Будівництво субмарин проєкту 971Б здійснювалось двома заводами – в Комсомольську-на-Амурі і Сєвєродвінську. Планувалось побудувати 25 одиниць (13 на першому підприємстві і 12 – на другому), але реалізації цих планів завадив краї совдєпії. В підсумку в 1983-1993 рр. заклали 20 субмарин, але побудували тільки 14 «Щук-Б» (по сім на кожному підприємстві). В строю ваєнна-марского флота шишкостану лишається десять таких субмарин, однак реально боєздатні лише чотири (одна на Тихоокеанському флоті і три на Сєвєрнам), решта ж знаходяться у тривалих ремонтах (наприклад, К-461 «Волк» ремонтується з 2014 р., а К-328 «Лєопард» - з середини 2011 р.!).

 

Повернімося до героя нашої рубрики. Субмарина К-152 була закладена на Амурському суднобудівному заводі наприкінці 1991 р. – практично одночасно з припиненям існування совдєпії. Планувалось, що вона буде готова через 4-5 років. Однак реалії ліхіх 90-х підкоригували ці плани. Московський уряд, порахувавши ржублі, вирішив: утримувати два осередки будівництва атомних субмарин – не на час! У Сєвєродвінську осередок лишили, а ось в Комсомольську-на-Амурі – вирішили ліквідувати. Що ж робити з недобудованими субмаринами? Ті, які знаходились в найнижчій готовності, порізали на брухт. З «Нєрпою» питання було складнішим – вроді й непотрібна, але ж стільки грошей в неї вбехали! Спочатку думали перевезти її в Сєвєродвінськ і вже там добудовувати. Але, зрештою, лишили на Амурі. Для «Нєрпи» знайшовся покупець, точніше – орендар.

 

В січні 2004 р. була укладена угода з Індією, за якою «Нєрпа» (і однотипний «Ірбіс») добудовувалась за зміненим проєктом 971І, після чого на десять років передавалась Індії в оренду. В червні 2006-го її спустили на воду. Планувалось передати субмарину індусам в серпні 2007 р., але добудова затягнулась. Завод просив відтермінування і підвищення ціни. Індуси на відтермінування погодились, на підвищення ціни – ні. Термін передачі в оренду перенесли на червень 2008 р., потім – на грудень 2009-го... Але й ці терміни виявились нереальними.

 

8 листопада 2008 р., під час державних випробувань, коли субмарина знаходилась в морі, в одному з відсіків несанкціоновано спрацювала система пожежогасіння. На атомному підводному човнові така система – це не спринклери під стелею, які розбризкують воду. Нііі, це спеціяльна система, яка заповнює увесь відсік інертним газом – феоном, - який витісняє кисень. Що буде з людьми, які знаходяться в цьому відсіку, здогадуєтесь? Тааак, двадцять москликів стали хорошими, а ще кількадесят – трошки не дотягли до цього статусу. Цікаво, що з 20 здохляків аж 17 були цивільними, а усього на човні тоді знаходилось 208 осіб – майже втричі більше штатного екіпжу (73 особи). З цих 208 лише 81 – військовий, решту цивільні: так званий здаточний екіпаж, який управляє кораблем під час випробувань, та інші заводські фахівців.

 

Крайнім намагались зробити матроса-контрактника, та, на думку фахівців, самостійно пустити газ у відсік він не міг. Так і не вдалось з’ясувати, яким чином в результаті спрацювання системи пожежогасіння в один відсік були спрямовані запаси фреону, призначені для трьох відсіків, і чому загинуло так багато людей, хоч за твердженнями команування флоту субмарина була укомплектована дихальними апаратами на усіх, хто знаходився на борту. Коли почали копати далі, виявилось, що в систему пожежогасіння замість малотоксичного тетрафтордіброметана заправили вкрай отруйний тетрахлоретилен. Ну, власне економічний сенс цього заходу зрозумілий – суміш тетрахлоретилена з фреоном в масштабах цілої субмарини дозволила заощадити 5,5 мільйонів ржублів... А відновлення «Нєрпи» після аварії коштувало 1,9 мільярди! Суд присяжних визнав невинними матроса і командира субмарини, але хто ж винен у цій катастрофі – встановлено так і не було.

 

Як не дивно, індуси виявилились не забобонними – вони не відмовились від ідеї орендувати «Нєрпу». Та коли зібрались відновити випробування – виявилось, що не вдається укомплектувати здаточний екіпаж: частина його членів загинула, частина – лікувалась від отруєння, багато відмовилось виходити в море з психологічних причин (і їх можна зрозуміти), а пенсіонерів і передпенсіонерів, які становили кістяк здаточного екіпажу до катастрофи, виключили через раптово підвищені вимоги до стану здоров’я. Вдновити випробування вдалось тільки в липні 2009 р., а індусам субмарину передали аж в січні 2012-о – після двадцятилітньої епопеї.

 

Орендарі назвали човен «Чакра». Кілька років вони експлуатували його без суттєвих проблем, але у 2017-му пошкодили носовий обтічник гідролокатора, що потребувало ремонту. Причина цієї пригоди не була оприлюднена – ймовірно, субмарина зіткнулась з якимось судном. Чергова аварія, яка сталась у 2021 р., перекреслила сподівання на продовження оренди. Індуси повернули субмарину шишкостану за десять місяців до завершення терміну. «Чакра» знову стала «Нєрпою» і одразу ж потрапила в ремонт. З нього вона вже й не вийде... Тобто, з понад тридцятилітньої історії цей аналоховнєт активно служив менше десяти років. Отримані від Індії 900 мільйонів доларів за оренду навряд чи покриють витрати на багаторічне будівництво. Щоправда, можна буже ще трошки виручити за металобрухт J))))

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9