Автомат АН-94

 

Вам траплялись в реальному житті казкові персонажі? Так от, на фото – саме такий казковий персонаж, автомат АН-94. Виріб, довкола якого було дуже багато рекламного шуму в ліхіє 90-є, але який згодом тихенько зійшов зі сцени. Вже років 15 згадки про АН-94 не траплялися в ЗМІ, і я щиро був переконаний: вмер цей автомат природною смертю... Аж ось сьогодні (х)твітер приніс фото автоматів АН-94, зроблене лаптєногими бандитами десь на окупованій території України. Тож з’явилась нагода згадати про цей викидень запорєбрікової зброярської галузі.

 

Історія АН-94 почалась 1978 р., коли міністерство нападу совдєпії оголосило конкурс на створення автоматичної зброї, яка б перевершувала за бойовими якостями АК-74. Основною вимогою було підвищення ефективності стрільби, в тому числі з незручних положень: на ходу, з коліна, без упору. У результаті попереднього вивчення була прийнята для подальшої розробки схема зі зміщенням імпульсу відбою. Суть її полягає в тому, щоб затримати вплив відбою на положення зброї до моменту, коли куля покине ствол. Для цього стрілецьку зброю будують за «лафетною схемою», перейнятою з артилерії – коли ствол відкочється при відбої разом із затвором.

 

1981 р. оголосили конкурс під шифром «Абакан», в якому брало участь дванадцять моделей автоматів. Серед них були і конструкції Ґєннадія Ніконова. Перші його вироби (НА-2, НА-3, НА-4) будувались за схемою «буллпап» (з пістолетною рукояткою і ударно-спусковим механізмом, розташованими перед магазином). Мали вони ще одну дурну особливість: при стрільбі магазин рухався відносно корпуса зброї разом зі ствольною коробкою! Зробили це задля спрощення подачі набоїв. Але ви тільки уявіть: стріляєте чергою з автомата, а магазин швиденько рухається вперед-назад!

 

1986 р. Ніконов переходить від буллпапа до звичної схеми, створюючи автоамт АС (рос. Автомат со Смещенным импульсом отдачи). При цьому рухомий магазин він зберіг, і його довелось захистити спереду спеціальною «ложкою». Нарешті, 1987 р. в автоматі АСМ конструктор відмовився від ідіотської ідеї рухомого магазина. В такому вигляді автомат визнали переможцем конкурсу і відправили на військові випробування.

 

Як працює АСМ? Не вдаючись в деталі скажу, що автоматика його працює таким чином, що при натисканні на спусковий гачок за один цикл роботи відбувається два постріли, а стрілець відчуває відбій, коли дві кулі вже залишили канал ствола. таким чином, під час їх вистрілювання автомат практично не коливається, і точка прицілювання не зміщується. Швидкострільність при цьому сягає астрономічних 1800 постр./хв. АЛЕ! Це працює лише для ПЕРШИХ ДВОХ пострілів. Якщо вести вогонь в автоматичному режимі, далі автоматика працює звичним способом (один постріл за цикл), швидкострільність падає до 600 постр./хв, і відбій вже не компенсується. Тобто, автомат Ніконова переважає АК-74 лише при стрільбі фіксованими чергами по два постріли.

 

1991 р. АСМ пройшов державні випробування в Таманській дивізії. За результатами випробувань він був рекомендований до прийняття на озброєння. Однак, процес затягнувся. АСМ взяли на озброєння армії шишкостану лише 1997 р. під офіційною назвою «5,45-мм автомат Ніконова зр. 1994 р. (АН-94)» (чому 1994 р, а не 1997 – не питайте, не знаю. Можливо, документи три роки валялись в запорєбріковому міністерстві нападу, очікуючи на підпис). Поряд з позначенням АН-94 часто фігурує і назва «Абакан». У 1998 р. на «Іжмаші» почався серійний випуск, який тривав упродовж десяти років.

 

У 1980-х роках оптимістично планувалось повне переозброєння армії автоматами Ніконова. Але реалії виявились зовсім іншими. АН-94 має дуже складну конструкцію: при розбиранні він поділяється на 13 деталей, серед яких дві пружини, трос і ролик. Якщо на навчання розбиранні-складання АК відводиться не більше 10 годин, то для «Абакана» потрібні тижні. Така складність стала на заваді масовому впровадженню АН-94 у війська, бо суттєво утрудняла освоєння його призовниками. Тож такі автомати потрапили тільки до Таманської дивізії, та ще до різних мєнтовських СОБРів, фсбешної «Альфи», тюремного спецназу фєдєральнай служби іспалнєнія наказаній тощо.

 

І ось цей привіт з 90-х докотився до фронту. Наскільки ефективним він виявиться в бою? Думаю, не дуже – бо переваги АН-94 проявляються там, де важлива не висока щільність вогню, а висока точність (при обороні позицій та різних спеціальних операціях). У властивому для російсько-українського фронту ближньому штурмовому бою він не матиме жодних переваг порівняно з традиційними «калашами».

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818