Війна очима наших ворогів: революція дронів, криза артилерії, кінець механізованої війни
Сьогодні вийшла чергова стаття Руслана Пухова – далеко не найдурнішого з
запорєбрікових ікспертів. Викладаю її в перекладі на людську мову, очищену від
евфемізмів на кшталт «спєциальнай ваєннай апєрациі».
«І наше завдання – пише Пухов – винести уроки з бойових дій, що ведуться
значною мірою по-новому, та реорганізувати армію з урахуванням цього досвіду,
включаючи помилки й прорахунки, усвідомлюючи всю глибину змін у військовій
справі, які продемонструвала російсько-українська війна». Найяскравішою є
проблема «дронової революції», яка поки що далека від вирішення, а можливості
нарощування «дронової війни» явно перевершують можливості та перспективи її
подолання.
Очевидно,
що зі зменшенням розмірів і здешевленням елементної бази бойові дії дедалі
більше набуватимуть вигляду дій неймовірних за масштабами полчищ дронів
найрізноманітніших типів, форм, розмірів і призначення (але переважно — усе
менших і дешевших), водночас — із дедалі більшою дальністю дії та автономністю.
Вони стануть основним засобом ведення війни, оскільки поєднують можливості
розвідки й ураження.
Поле бою та тили на десятки кілометрів перетворяться на тотальну зону ураження,
де все знищуватиметься дронами. Відповідно, іншим ключовим видом бойових дій
стане протидія дронам і зачищення неба від них. Таким чином, збройна боротьба
відбуватиметься у формі боротьби за «дронову вогневу перевагу», і лише
досягнення такої переваги дозволить одній зі сторін просуватися територіально.
Відповідно, організація військ має бути підпорядкована завданням боротьби
за таку «дронову вогневу перевагу» і можливості дій в умовах цієї боротьби.
Одним із найважливіших наслідків «дронової революції» стала безпрецедентна
прозорість поля бою — фактично повне зникнення «туману війни». Причому ця
прозорість стрімко зростатиме завдяки розвитку як дронових, так і космічних (а
супутники, по суті, є різновидом дронів) і мережевих інформаційних рішень. Розвиток
засобів спостереження, датчиків, обчислювальних потужностей, інформаційних
мереж, способів передавання та обробки даних і штучного інтелекту створює в
перспективі єдине глобальне наземно-повітряно-космічне інформаційне середовище
(«інформаційний бойовий простір»), що забезпечує і дедалі більше розширює
тотальну тактичну, оперативну й стратегічну прозорість. Більше того, у
перспективі можна буде говорити про застарілість самого поділу бою на
тактичний, оперативний і стратегічний рівні, адже поінформованість і ведення
бойових дій, включаючи застосування засобів ураження, будуть можливі на
будь-яких відстанях.
Вирішальним наслідком виниклої тотальної «прозорості» поля бою став
продемонстроване у ході бойових дій рсійсько-української війни нове обличчя
війни, що базується насамперед на високій розосередженості й надзвичайно
низькій щільності військ та їхніх бойових порядків. Кардинально зрослі
можливості розвідки та високоточного ураження визначають значно більшу
вразливість як угруповань військ, так і окремих одиниць бойової техніки на полі
бою. Результатом стала неможливість прихованого перекидання та зосередження сил
і засобів, що принципово змінює саму філософію та засади застосування військ,
які століттями базувалися на зосередженні й досягненні переваги в необхідному чи
вигідному місці.
Головним ударом триваючої інформаційної революції у військовій справі,
продемонстрованим під час російсько-української війни, стало впровадження й
масове застосування глобального загальнодоступного інтернету на основі системи
Starlink. В особі Starlink вперше в історії була реалізована загальнодоступна,
водночас швидка й достатньо захищена інформаційна мережа, що дозволяє глобальне
підключення всіх «юнітів» і забезпечує зв’язок і управління незалежно від
відстані. Це стало революційним для управління БПЛА, дозволивши вперше масово
забезпечити застосування навіть малих дронів на теоретично необмежену відстань.
Пухов прогнозує: наступним ударом інформаційної революції на цьому напрямку
стане інтеграція супутникових і мережевих стільникових рішень, яка дозволить
забезпечити глобальний супутниковий інформаційний обмін за допомогою звичайного
мобільного телефона та відповідних надмініатюрних пристроїв. Це призведе до
подальшого вибухового зростання інформаційної зв’язаності збройних сил,
включаючи пряме інформаційне «підключення» кожного військовослужбовця на полі
бою, надмініатюризацію систем із необмеженим за дальністю управлінням (включно
з БПЛА та високоточною зброєю) і різко підвищить можливості «дистанційного»
ведення війни.
Інформаційна революція докорінно змінює вигляд бойових дій і армії.
Відпадає потреба у вогні в прямій видимості, який упродовж століть був основою
ураження в бойових діях, і саме навколо забезпечення ефективності такого вогню
досі будувались основи тактики. Тепер немає потреби бачити противника чи ціль
безпосередньо перед собою, адже цілі можуть виявлятися на будь-якій відстані й
уражатися високоточними засобами (насамперед дронами), які запускаються поза
зоною прямої видимості. При цьому живучість віддалених засобів ведення вогню з
закритих позицій і їхніх обслуг набагато вища за будь-яку зброю для стрільби
прямим наведенням. Це веде до фундаментальної зміни всієї системи вогневого
ураження військ.
Саме це, а зовсім не недостатній захист від дронів, стало головною причиною
кризи танка, який слугує основним засобом вогню прямої видимості й, по суті,
був створений як захищена платформа для такого вогню. Нині ж танк, навпаки,
постає як машина, яку можна легко виявити і легко уразити, з малоефективною
вогневою системою для бою в межах прямої видимості. У результаті він утратив
значення колишнього головного засобу прориву та маневру армії.
Аналогічним чином можна констатувати кризу артилерії. Хоча російсько-українська
війна, здавалося б, повернула артилерію з некерованими боєприпасами на
п’єдестал «бога війни», однак проблеми залишились. І головна — доцільність
застосування дороговартісних гармат із великим витратом не менш дорогих
традиційних артилерійських боєприпасів для виконання завдань, які можуть бути
реалізовані за допомогою БпЛА та високоточної зброї.
«Дронова революція» в результаті справляє революційний вплив на дії на полі
бою, оскільки, як уже зазначалося, з одного боку, докорінно змінює такий
ключовий фактор військової справи, як зосередження сил і засобів, а з іншого —
робить непотрібним тактичне маневрування цими силами і засобами для
забезпечення ураження. Очевидно, що все це призведе до змін не лише форм
бойових дій, але й вигляду та структури армій.
Російсько-українська війна підвела риску під майже столітнім домінуванням
уявлень про механізовану війну, властиву індустріальним суспільствам. Вона
стала першим повномасштабним збройним конфліктом XXI століття, що засвідчив уже
здійснену революцію у військовій справі, яка виразилась у переході до цифрової
та дронової війни постіндустріальних суспільств. Можна припустити, що виявлені
тенденції в найближче десятиліття розвиватимуться дедалі швидше, докорінно
змінюючи вигляд воєнної справи.
Виклад попереднього матеріалу Пухова на схожу тему можна прочитати тут
Приватбанк: 5168 7456 7352 6783
Коментарі
Дописати коментар