В одному з телеграм-каналів нещодавно виклали цікаві документи, які змусили мене згадати свою докторську дисертацію - працюючи над нею свого часу немало покопався в архівах совєтської доби. Ці документи чудово ілюструють явище, яке можна назвати "совєтськими стартапами" - коли ініціативний інженер (або й не інженер) вибивав кошти під свій "нє імєющій аналогов" проєкт. Створювалось конструкторське бюро, проєкт включався в план дослідних робіт, перекочовуючи з одного річного плану в наступний... Кошти витрачались, а результату, як правило, не було. І в один чудовий момент терпець "інвестора" - Наркомату авіаційної промисловості - уривався. Фінансування припинялось, а стартапер в кращому разі повертався до своєї "доконструкторської" діяльності.
Перший документ - це доповідна записка Сталіну наркома авіаційної промисловості Алєксєя Шахуріна та його заступника з дослідного виробництва Алєксандра Яковлєва (так, того, що був одночасно й авіаконструктором. Конфлікт інтересів? Нєт, нє слишалі) про заплановані заходи щодо стартаперів-невдах від 8 квітня 1941 р. В преамбулі перераховані перспективні молоді головні авіаконструктори. Згаданий і Олег Антонов, який тоді працював в Каунасі, копіюючи "Шторх". І Таїров - про нього ще згадаємо.
А далі - перелік "досягнень" шести головних конструкторів, які, витративши мільйони ржублів, не досягли помітних результатів, тобто, не довели свої вироби до серійного виробництва.
І відповідні пропозиції щодо закриття цих конструкторських бюро і "використання" стартаперів-невдах...
Другий документ - постанова від 16 квітня 1941 р., якою припинялись роботи з 24-х проєктів літаків. Що характерно - потрапили до неї і проєкти самого Яковлєва (п. 13, 14).
Але для нас цікавіші згадки, пов'язані з Україною. Це роботи Всеволода Таїрова - головного конструктора ОКО (опитно-конструкторського отдєла) київського авіазаводу № 43 (п. 4 і 15). 29 жовтня 1941 р. він загинув в авіакатсрофі (розбився літак, який евакуював авіаційних фахівців з Москви). П. 17 - проєкт Матуса Бісновата (родом з Нікополя), який був заступником Таїрова, а у 1938 р. очолив дослідно-конструкторське бюро при ЦАГІ. З літаками у Матуса Рувімовича особливо не склалось, а ось ракети виходили краще. Р-40, Р-60, Р-73 - це його проєкти. П. 9 - це Су-1 і Су-3, роботи над якими починались в Харкові, на заводі № 135, але пізніше були перенесені до Підмосков'я, куди фактично втік Павєл Сухой. П. 9 - проєкт Петра Грушина, якого прислали з Москви до Харкова замість Сухого. Що характерно - ракетник з Грушина теж виявився кращий, ніж авіаконструктор. Зенітні ракети комплексів від С-75 до С-300 і багато інших створювались під його керівництвом.
Коментарі
Дописати коментар