В пошуках вундерваффе: балістичні С-75

 

Запорєбрікові ікспьорди гарячково шукають вундервафлі, які могли б забезпечити перемогу над Україною. Дуже часто погляди їхні скеровуються на Схід – до країни ранкової свіжости і всеперемагаючого чучхе. Вважається, що в КНДР є багато непотребу, який цілком міг би придатись для терору проти українців. Сьогодні розберемо приклад – міркування одного кацапчика стосовно можливості застосування в режимі «поверхня-поверхня» ракет від ЗРК С-75.

 

КНДР свого часу отримала велику кількість як ЗРК, так і ракет та іншого обладнання родини С-75. Так, лише з СРСР було отримано 38 ЗРК СА-75М «Двіна» (і 1243 ракети В-750) та 3 ЗРК С-75М3 «Волга» (і 108 ракет В-759). За сприяння СРСР ще у 1970-х роках було збудовано ремонтне підприємство для обслуговування цих ЗРК, суміжного обладнання та ракет. Окрім СРСР, постачання своїх споріднених ЗРК HQ-2 здійснював Китай. Вважається, що було поставлено щонайменше 12 ЗРК HQ-2 і велику кількість ракет до них. С-75 у КНДР їздили на парадах ще у 2013 р. і навіть у 2010-х здійснювали стрільби на навчаннях. Запас ракет на зберіганні й досі є значним.

 

Москалик цілком слушно заявляє, що як реальні ЗРК для реальної війни (а не для збиття одиночного незграбного порушника в мирний час) — ці системи не придатні. Але самі по собі ракети для цього комплексу — це вироби з доволі пристойною енергетикою, і навіть поза завданнями ППО вони можуть бути дуже корисними. Вони чудово підходять як база для створення простих балістичних ракет. Наприклад, китайська ракета М-7 — це перероблена для пуску за балістичною траєкторією по наземних цілях ракета від ЗРК HQ-2. У підсумку вийшла примітивна, але цілком здатна долітати на 150 км ракета з бойовою частиною масою значно понад центнер.

 

Згодом Іран закупив у Китаї ракети М-7 і швидко розпочав виробництво власної версії, використовуючи для переробки ракети від того ж HQ-2. Ракета отримала позначення «Тондар-69». Дальність — 150 км, маса БЧ — 250 кг. У середині 2010-х переробками ракет сімейства С-75 у балістичні зайнялися вже хусити в Ємені. Там спочатку була створена ракета Qaher-1 з дальністю 250 км і БЧ 195 кг, а потім Qaher-2. Останній варіант зазнав значно глибшої модернізації вихідної ракети, завдяки чому дальність зросла до 350 км. І вони цілком успішно досягали багатьох місць у Саудівській Аравії.

 

Висновки процитую повністю – в перекладі на людську мову: «Тож не гріх подивитися й у бік запасів аналогічних північнокорейських зенітних ракет. Адже в КНДР залишилися не лише ракети, а й ПУ та різноманітне обладнання. І велика кількість фахівців, які мають живий досвід експлуатації цих ракет і стрільб ними не 30 років тому.

За таких умов застосування перероблених північнокорейських зенітних ракет як «дешевих балістичних ракет перенасичення ППО і ПРО» виглядає цілком доцільним. Промисловість КНДР має досвід і ремонту, і модернізації цих зенітних ракет. Та й значну частину військового персоналу, зайнятого обслуговуванням і застосуванням цих ракет, також можна залучити звідти ж.

Ракета, що летить балістичною траєкторією, має великі швидкості та висоти польоту — отже, для її перехоплення доведеться витрачати найдорожчі й дефіцитні зенітні ракети. Навіть за витрати однієї зенітної ракети на одну ракету-мішень — це вже виграш атакуючої сторони.

Крім того, такі ракети можна запускати в тих самих хвилях ударів, у яких застосовуються штатні бойові оперативно-тактичні ракети, створюючи складнішу мішенну обстановку для оборонців, різко збільшуючи витрати зенітних ракет і знижуючи ефективність оборони проти «нормальних ракет».

А якщо ППО противника навчиться надійно відрізняти ці ракети й вирішить їх не збивати? Тоді доведеться й отримувати прильоти цих ракет з їхніми бойовими частинами масою у кілька центнерів».

 

Звісно, наразі нема жодних підстав говорити про якісь кроки в напрямку практичної реалізації цих проєктів. Та наведений мною приклад доволі яскраво ілюструє один з магістральних напрямків запорєбрікової військово-технічної думки.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783