Про життя, летунство та інші дрібниці

Борт "36" на шляху до України. 8 червня 2024 р. В рамках військово-технічної допомоги від країн-партнерів Україна отримує, головно, бойові літаки та гелікоптери. Випадок передачі військово-транспортних літаків наразі зафіксований лише один. Він вартий уваги, принаймні, з двох аспектів: по-перше, Україна отримала літаки українського виробництва, а по-друге – вони не увійшли до складу Збройних Сил.   Отже, по порядку. У 1995 р. Хорватія придбала для своєї військової авіації два літаки Ан-32Б – вживані, але майже нові. Машини з серійними номерами 28-10 і 33-10 були випущені Київським авіазаводом у 1992 р. і куплені приватними компаніями – відповідно, російською «Авиаросс» (борт СССР-48056) та українською Vitair ( UR -48005). Після придбання Хорватією вони пройшли ремонт на 410-му авіаремонтному підприємстві в Жулянах, під час якого отримали комплекс самооборони (станцію попередження про радіолокаційне випромінення та блоки відстрілу інфрачервоних і радіолокаційних пасток). ...

  Виставочний екземпляр МГТ-ЛБ За порєбріком готуються до відкриття щорічного форуму «Армія-2024». І хоч цього року він буде закритий для публіки, все ж інформація про новинки, які будуть на ньому представлені, з’являється в мережі. Сьогодні – про одну з них, під абревіатурою ЛГБТ (закреслено) МГТ-ЛБ.   Як можна здогадатись з цього позначення, мова йде про спробу козломордих створити заміну для МТ-ЛБ. Цей український багатоцільовий транспортер, хоч і далеко не новий, однак надзвичайно популярний. Нинішня російсько-українська війна підтвердила важливу якість мотолиги – його здатність до адаптації під конкретну галузь застосування. Різноманітними переробками МТ-ЛБ займаються як лаптєногі (про що ви вже мали змогу прочитати – наприклад, тут ), так і наші фахівці (про що я теж писав ). А от адекватної заміни досі створити не вдалось. За порєбріком на цю роль спочатку намагались просувати БТ-3Ф – бронетранспортер на базі БМП-3. Але одразу ж забракували через алюмінієвий корпус...

  Модуль  Skyranger 30 з пусковою установкою ракет  SADM Кілька місяців тому, в матеріалі про антидронову систему Sky Warden , я побіжно згадував про один з її компонентів – протидронову ракету SADM ( Small AntiDrone Missile ) . Сьогодні придивимось до неї детальніше.   SADM створена німецьким відділенням концерну MBDA на основі ракети поля бою Enforcer . Остання – це компактний (маса 7 кг, довжина 1 м, калібр 90 мм) багатоцільовий керований боєприпас, призначений для ураження «м’яких» цілей – тобто, не танків, а чогось менш захищеного. Для використання проти дронів до Enforcer додали стартовий прискорювач, перетворивши ракету на двоступінчату. Переробили і саму ракету – замість інфрачервної головки самонаведення вона отримала активну радіолокаційну ГСН і двосторонню лінію передачі даних, а бойова частина має посилену осколкову дію. Так само, як і Enforcer , SADM упаковується в транспортно-пусковий контейнер квадратного перерізу (стабілізатори і рулі ракети ...

Танки «Леопард 1», ці релікти часів першої холодної війни, здавалось би, неухильно рухаються в історію. Однак російсько-українська війна показала, що і такі морально застарілі машини можуть знайти застосування в бою. Серед країн, чиї фахівці пильно приглядаються до досвіду використання танків в нашій війні, безперечно, є і Греція. Інтерес тут суто прагматичний: армія цієї країни досі має десь півтисячі «Леопардів 1» (у варіантах А4 і А5), і хоч більшість з них знаходяться на базах зберігання, десь із півтори сотні досі служать у бойових частинах. Заміни в найближкому майбутньому не передбачається, тож питання їхньої модернізації є достатньо актуальним. І цього року з’явився реальний результат – у травні грецька фірма EODH SA представила на виставці в Афінах проєкт модернізації танка «Леопард 1 HEL ».   Яких же змін зазнав танк? Конструктори вирішили не возитись з адаптацією 120-мм гармати, лишивши стару добру L 7 A 3 калібру 105 мм. Чому? Бо, з одного боку, Греція має солідні...

  Наявність в списку озброєння морської піхоти Мескики радянських бронетранспортерів БТР-60 породжувала в мене подив - звідки ці доволі не нові машини взялись у країні, яка ніколи до радянського блоку не належала? Виявляється, придбані вони були, можна сказати, на розпродажі. У 1994 р. морське міністерство Мексики (а в цій країні є два окремі міністерства - оборони, якому підпорядковані сухопутні війська і ПС, та морське, яке керує ВМС) задешево придбало в РФ велику партію різноманітної техніки. У ній було і 30 бронетранспортерів БТР-60ПБ, причому в демілітаризованому варіанті: з демонтованими баштами і прорізаними в бортах вікнами. Наскільки можна зрозуміти з конструкції глушників, силова установка (пара карбюраторних двигунів ГАЗ-40П потужністю по 90 к.с.) лишилась попередньою. Мексиканці збирались використовувати їх для ліквідації наслідків стихійних лих... ...але швидко зрозуміли: "Тю, та це ж справжні бронетранспортери, ще й амфібійні!". І почали використовувати БТР-60 з...

П риїхала якось японська делегація в одне з совєтскіх міністерств. Йдуть коридором, і чують з-за дверей крик: - Альо, Тамбов! Тамбоооов!!! Японці делікатно питають: - Вибачте, а далеко до Тамбова? - Кілометрів двісті. - А що, зателефонувати не можна?   Цей анекдот совєтскіх часів має прямий стосунок до появи «Нони», «Гвоздики», «Акації», «Мсти» та багатьох інших найменувань військової техніки. Річ у тім, що кожна науково-дослідна чи дослідно-конструкторська робота вимагала залучення багатьох установ з різних куточків нєаб’ятнай родіни. Паперове листування для вирішення оперативних питань не годилось, тому для цього користувались міжміським телефонним зв’язком – звичайними відкритими лініями. При цьому використовувались умовні позначення – шифри. Обирались вони не довільно, а зі спеціальних коротких списків, запропонованих Головним ракетно-артилерійським управлінням. І основною вимогою до цих шифрів була однозначність сприйняття на слух – щоб уникнути плутанини і неясн...

  Помітне місце в структурі військово-технічної допомоги, яку Україна отримує від країн-партнерів, посідають допоміжні машини на танковому шасі – необхідні супутники танків на полі бою. Одна з найцікавіших серед них – американська інженерна машина розгородження/розмінування М1150 ABV ( Assault Breacher Vehicle ).   Власне, М1150 – це вже третя спроба створення інженерної машини на базі «Абрамса». Дві перші – дистанційно керована машина розгородження «Пантер ІІ» і «Гризлі», дуже «просунутий» варіант, який поєднував можливості інженерної машини розгородження/розмінування і БРЕМ, - виявились надто дорогими. Створення ABV розпочалось 2002 р., після закриття програми «Гризлі», і завершилось 2008 р. взяттям машини на озброєння під позначенням М1150. Сухопутні війська США отримали 187 ABV , а Корпус морської піхоти – 52 (цікаво, що саме морські піхотинці, а не «сухопутчики», були ініціаторами розробки ABV ).   Машини М1150 не виготовлялись «з нуля», а переобладнували...