Повітряні сили Чехії: сучасний стан

 

Формування Повітряних сил Чехії на початку 90-х років відбувалось під впливом двох чинників: використання спадку часів "соціалістичного табору" і "розлучення" зі Словаччиною в 1993 р. Внаслідок останнього озброєння і військова техніка були поділені в пропорції 2:1 на користь Чехії, але для низки зробили виняток - скажімо, найбільш сучасні винищувачі МіГ-29 поділили порівну (кожна країна отримала 9 МіГ-29 і 1 МіГ-29УБ). Крім десятка МіГ-29, Чехія отримала 94 МіГ-21(72 МФ і 22 УМ), 70 МіГ-23 (32 БН, 13МФ, 17 МЛ і 8 УМ), 37 Су-22 і 25 Су-25 - загалом 236 бойових літаків. Така кількість була надмірною для потреб і можливостей країни, тож почалось швидке списання. Вже 1994 р. Повітряні сили Чехії позбулись МіГ-23БН і МФ. Наступного року досить несподівано з бойового складу вивели найсучасніші МіГ-29 (отримані в 1989 р.) - їх виміняли на 11 польських гелікоптерів W-3. Причиною такого рішення стало прагнення керівництва країни перейти на західну техніку. Однак сталось це ще не скоро. Тим часом, у 1998 р. були списані МіГ-23МЛ і УМ, за два роки по тому - Су-25, а 2002-го - Су-22. Найдовше прослужили МіГ-21МФ/УМ - останні з них списали лише 2005 р.

Заміною для МіГ-21 стали шведські "Гріпени". Так само, як і Угорщина, Чехія взяла в лізинг 14 таких літаків (12 JAS-39C i 2 JAS-39D), але на відміну від угорських, вони були не перероблені з JAS-39A/B, а нові. Термін оренди продовжений до 2027 р.

Чехословаччина мала власну авіаційну промисловість, "флагманським продуктом" якої був навчальний і навчально-бойовий літак L-39 (до речі, з українським двигуном АІ-25ТЛ). Випускався він заводом "Аеро Водоходи" в Празі. Після розділу Чехословаччини керівництво Чехії замахнулось було на створення власного надзвукового винищувача. "Аеро Водоходи" представила ескізний проєкт L-X, але для його реалізації потрібні були два мільярди доларів... словом, про проєкт забули, взявшись за більш реалістичний L-159A ALCA (Advanced Light Combat Aircraft – перспективний легкий бойовий літак). Конструкція L-159А спирається на перевірені рішення, закладені в його попередниках – L-39 і L-59. Єдиною зміною крила став монтаж третьої пари пілонів. Більшій переробці було піддано носову частину фюзеляжу, де встановили італійську РЛС «Грифо» L. Кабіна пілота отримала бронювання – сталеву плиту під підлогою і композитно-керамічні панелі по боках. Двигун встановили американський - «Гарретт» F124-GA-100 тягою 2870 кгс.

L-159A здатен застосовувати не лише ракети "повітря-повітря" ближньої дальності АІМ-9, але й середньої АІМ-120. Щоправда, останні чехи не купили, обійшовшись тільки "Сайдвіндерами". Зі США надійшли також ракети класу "повітря-поверхня" AGM-65 "Мейверік".Звісно, літак може застосовувати і некеровані ракети та авіабомби. Стрілецьке озброєння складається з 20-мм двоствольної гармати "Пламен", спеціально спроєктованої в Чехії для L-159A.

У 2000-2003 рр. Збройні сили Чехії отримали 72 одномісних літаки L-159А, які замінили Су-25 і Су-22. Щоправда, така кількість виявилась надмірною, і в стрій поставили тільки третину, а решту 48 законсервували, почавши пошук покупців за рубежем. Зрештою, у 2015-2017 рр. 15 літаків потрапили до Іраку, ще 24 у 2013-2015 рр. продали двом приватним американським фірмам, які займаються тренуванням пілотів.

Вісім чеських L-159A переобладнали у двомісні навчально-бойові - п'ять у L-159T1 i три у L-159T2. Головна різниця між ними - це відсутність радару на Т1 і наявність на Т2. Цими машинами замінили старі L-39ZA.

Усі бойові і навчально-бойові літаки Повітряних сил Чехії зосереджені у складі 21-ї "Зволенської" тактичної авіабази на аеродромі Зволен (у центрі країни). До неї входять:

- 211-та тактична ескадрилья (до речі, чеською мовою ескадрилья називається letka, а база - zakladna) - 14 "Гріпенів";

- 212-та тактична ескадрилья - 16 L-159A;

- 213-та навчальна ескадрилья - 5 L-159T1 i 3 L-159T2.

21-ша авіабаза входить до складу Бойових сил, які також включають 22-гу "Біскайську" гелікоптерну базу в Намешть-над-Ославоу на півдні Чехії. Дивна на перший погляд назва бази пов'язана з бойовими традиціями Повітряних сил Чехословаччини на Заході, частини яких в роки Другої світової війни патрулювали Біскайську затоку, полюючи за німецькими субмаринами.  На озброєнні цієї бази знаходяться вертольоти російського виробництва Мі-24В (Мі-35) і Мі-171Ш. Усі ці машини відносно нові, поставлені у 2008 р. Вони замінили гелікоптери Мі-24Д/В і Мі-8, успадковані від Чехословаччини. Чехія отримала 17 машин Мі-35 і 16 Мі-171Ш, причому серед останніх половина має двостулкові вантажні двері, а половина  - рампу. Вісім гелікоптерів з рампою майже одразу після отримання пройшли модернізацію, яка включала оновлення навігаційної апаратури, встановлення комплексу самооборони та монтаж трьох кулеметів ПКМ - в бічних дверях і на рампі. Ці гелікоптери позначаються Мі-171ШМ. Один з них розбився у 2015 р., решту ж Мі-171ШМ пройшли другий тур модернізації - встановлення оптоелектронної станції "Стар Сафір ІІІ", радару TWR-850 і заміна ПКМ на американські 7,62-мм шестиствольні "мінігани" M134D-H. Зараз в строю залишаються 15 Мі-171Ш/ШМ і 10 Мі-35 (ще сім Мі-35 законсервовані). Вони розподілені між двома ескадрильями:

- 221-ша - 10 Мі-35, 4 Мі-171;

- 222-га - 11 Мі-171.

Для заміни вертольотів російського взірця чехи замовили нові, причому вибір їх був досить дивним. Замість популярних "Блек Хоуків" чи якихось європейських машин вони вирішили придбати гелікоптери "Белл" - чотири машини вогневої підтримки AH-1Z "Вайпер" і вісім багатоцільових UH-1Y "Веном". Контракт був укладений в грудні 2019 р. Постачання має початись у 2023 р., причому зараз уряд Чехії задумався над збільшенням замовлення - до цього його спонукало російське вторгнення в Україну.

 Друга складова Повітряних сил - це Сили бойової підтримки. Вони включають три основних елементи: 24-ту транспортну авіабазу "Т.Г. Масарик" на аеродромі Прага-Кбели, 25-й "Тобруцький" зенітний ракетний полк в Страконіце (південний захід Чехії) і 26-й полк управління і розвідки в Стара-Болеслав (неподалік Праги).

24-та авіабаза має три ескадрильї:

- 241-шу транспортну - два літаки VIP A319ACJ і один Бомбардьє CL-601;

- 242-гу транспортну і спеціальну - 4 С295М, 2 С295MW і шість "Турболетів" чеського виробництва (4 транспортних L-410UVP-E і 2 аерофотознімальних L-410FG);

- 243-тю гелікоптерну - 3 Мі-8 у варіанті для перевезення VIPiв, 5 транспортних Мі-17 (ці вісім машин - частина "чехословацької" спадщини) і 10 W-3 (4 в транспортній конфігурації і 6 в рятувальній).

25-й полк включає два дивізіони:

- 251-й - чотири батареї молернізованих ЗРК "Куб" 2К12М2 (по 4 пускові установки);

- 251-й - дві батареї модернізованих ЗРК Стріла-10М3" (по 8 пускових установок) і дві - ПЗРК RBS-70 (теж по 8).

Нарешті, до 26-го полку входять:

- 261-й центр контролю повітряного простору;

- 261-й радіолокаційний батальйон (сім радіолокаційних рот);

- 263-й батальйон підтримки (рота охорони, рота забезпечення і резервний центр контролю повітряного простору).

Ви, напевно, зауважили, що в структурі Повітряних сил Чехії практично відсутня навчальна авіація. Річ у тім, що з 2004 р. функції льотної підготовки чехи віддали на аутсорсинг. Цим займається Центр льотної підготовки авіаремонтного підприємства LOM Praha s.p. Він має солідний парк авіатехніки: сім літаків L-39C, два L-410, один EV-97, один Z-43, дев'ять Z-142 (що характерно, усі літаки - чеського виробництва), а також два гелікоптери Мі-2 і шість Мі-17. Усі вони мають військові номери (за винятком єдиного Z-43 і одного з Z-142, які мають цивільну реєстрацію). Для заміни L-39C замовлені L-39NG - чотири літаки з опцією ще на два (про L-39NG я розповідав тут). Гострим є і питання придбання нових навчальних гелікоптерів - але, наскільки я знаю, воно ще не вирішене.

Оновлення від 22.04.2022

Mea culpa - коли готував цей матеріал, прогавив те, що Чехія ще восени минулого року замовила заміну для своїх "Кубів". Обрали ізраїльский ЗРК SPYDER (Surface-to-air PYthon and DERby). Як видно з назви, комплекс використовує ракети "повітря-повітря" "Пітон-5" (дальність 20 км) і "Дербі" (50 км), адаптовані для пуску з наземної ПУ. "Спайдер" є досить поширеним у світі - його купили Індія, Грузія, Сінгапур, Філіппіни, В'єтнам, Ефіопія, Перу.

ЗРК існує у двох варіантах - малої дальності SR і середньої ER, які різняться типом РЛС. Чехія придбала  варіант середньої дальності для чотирьох батарей: 4 машини управління, 4 РЛС, 14 ПУ і 4 ТЗМ. Усі елементи комплексу використовують тривісні шасі "Татра" Т815-7. Вартість контракту - 13,7 мільярдів крон (хоч спочатку планували вкластись в 10 мільярдів). Просто для розуміння того, наскільки дорогі сучасні ЗРК: замовлені практично одночасно зі "Спайдерами" 52 САУ "Цезар" коштуватимуть 8,5 мільярдів крон. Постачання ЗРК в Чехію заплановане на 2024-2026 рр.

Оновлення від 17.08.2023

 Трохи детальніше про нові системи ППО Чехії. ПЗРК RBS-70 купувались двома партіями: 16 стандартних - у 2006-2007 рр. і 16 RBS-70NG - у 2020-2021-му. Останні замінили ЗРК "Стріла-10М3". Разом з пусковими установками купили і ракети: 68 Rb70/Mk1, 97 BOLIDE/Mk3 i 135 Rb90/Mk2.

Щодо структури комплексів SPYDER. Кожна батарея з чотирьох замовлених включатиме радар EL/M-2084 MMR і чотири чотиризарядних самохідних ПУ з оптоелектронними головками Toplite ES. В кожній батареї три ПУ будуть у варіанті SPYDER-MR (під ракети I-Derby з активними радіолокаційними ГСН; дальність стрільби їх сягає 50 км, досяжність по висоті - 16 км) і одна - SPYDER-MR (під ракети Python-5 з тепловими ГСН; відповідно, 20 і 9 км). До ЗРК чехи замовили 84 ракети I-Derby та 28 Python-5 - ці цифри, напевно, викличуть іронічну посмішку в наших зенітників... Поставки нових ЗРК почнуться у 2025 р.

Радар EL/M-2084 MMR в похідному положенні...

...і на позиції

Радари EL/M-2084 MMR купляються і для системи контролю повітряного простору. Для 261-го радіолокаційного батальйону замовили вісім таких радарів, які будуть введені в стрій (після усунення численних вад) до кінця цього року.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9