Довідник: L-15/JL-10
У другій половині 1990-х рр. конструкторське бюро
авіазаводу в Хонду розпочало створення нового навчально-тренувального і
навчально-бойового літака, призначеного для основної та підвищеної підготовки
пілотів бойової авіації. У 2001 р. був готовий проект двомоторного надзвукового
літака L-15 з вбудованою 23-мм гарматою. Вибір
двомоторної схеми зумовлювався її вищою надійністю, незважаючи на те, що й ціна
була вищою порівняно з одномоторним літаком.
Спочатку аеродинаміка L-15 формувалась під впливом американського винищувача F/A-18, однак незабаром
проєкт був кардинально перероблений під впливом співробітництва з російським
конструкторським бюро ім. О. Яковлєва. У 2004 р. був представлений новий
варіант L-15, який дуже нагадує Як-130. Головними
відмінностями китайського літака від російського є конструкція
повітрозабірників і обриси хвостової частини фюзеляжу. Інтегральна
аеродинамічна схема літака, однією з характерних рис якої є розвинуті кореневі
напливи крила, відповідає винищувачам четвертої ґенерації та дозволяє виходити
на великі кути атаки (до 30°). Літак обладнаний цифровою ЕДСУ з чотирикратним
резервуванням і сучасною авіонікою. Конструкція планера на 25% виконана з
вуглепластикових композиційних матеріалів.
На L-15 планувалось встановити китайські двоконтурні турбореактивні двигуни з тягою
на форсажі 3500 кгс, однак такі двигуни досі так і не створені. Тому
конструктори переорієнтувались на силову установку українського виробництва.
Спочатку зробили вибір на користь ДВ-2Ф – форсажного варіанту ТРДД ДВ-2, який
був спроектований в Україні і випускався в Словаччині. Однак його потужність
виявилась недостатньою. Проект L-15 зразка 2004 р.
вже передбачав встановлення нових двигунів АІ-222К-25Ф (модифікація ТРДД,
створеного для російського Як-130). Сумарної тяги двох двигунів, кожен з яких
на форсажі розвиває тягу 4200 кгс, достатньо, щоб L-15 міг розігнатись до надзвукової швидкості.
Перший прототип L-15, обладнаний ще безфорсажними двигунами ДВ-2 і з «тимчасовою» конфігурацією комплексу бортового радіоелектронного обладнання, розпочав льотні випробування 13 березня 2006 р. 10 травня 2008 р. вперше піднявся у повітря другий прототип із безфорсажними двигунами АІ-222К-25, а менш ніж за місяць, 8 червня – третій, з такою ж силовою установкою. Нарешті, 20 жовтня 2010 р. почались випробування четвертого прототипа з ТРДДФ АІ-222К-25Ф і зміненими обрисами носової частини фюзеляжу, пристосованої для встановлення РЛС із фазованою антенною решіткою. Одночасно в пресі з’явились повідомлення про початок виробництва передсерійної партії L-15.
Фірма «Хонду» пропонує потенційним
покупцям два варіанти L-15. Дозвуковий навчально-тренувальний літак L-15 AJT з двигунами АІ-222К-25 призначений для
основної й підвищеної підготовки, а навчально-бойовий літак L-15 LIFT з ТРДДФ АІ-222К-25Ф – для навчання
майбутніх пілотів-винищувачів бойовому застосуванню. Обидва варіанти можуть
нести до
У червні 2013 р. варіант L-15 AJT взяли на озброєння ПС КНР під позначенням JL-10. Поставки серійних літаків почались в середині
2016 р. Першими їх отримав 4-й навчальний авіаполк (авіабаза Бенбу). Він
підпорядкований Авіаційному університету і відповідає за підготовку
льотчиків-інструкторів. У 2019 р. JL-10 почала отримувати
1-ша навчальна авіабригада Сіцзячжуанської льотної академії (Сіцзячжуань), а у листопаді
2020 р. – 4-та навчальна авіабригада Харбінської льотної академії (Цзіньчжоу). Станом
на початок 2023 р. в строю ПС КНР було близько 50 JL-10, авіація ВМФ мала 12 таких літаків. З серпня 2018 р. вони
використовуються в 3-му навчальному авіаполку (авіабаза Суйчжон).
Першим же зарубіжним покупцем L-15 стала Замбія, яка отримала шість таких літаків
у 2016 р. Ними озброїли 15-ту ескадрилью, яка базується в аеропорту Лусака і з
огляду на брак у ПС Замбії повноцінних винищувачів вважається бойовою. У 2014
р. був підписаний контракт на 24 L-15 з Венесуелою,
однак його досі так і не реалізували з огляду на економічну кризу в цій
південноамериканській країні. А у лютому 2022 р. було повідомлено про намір ОАЕ
придбати 12 L-15 з опціоном ще на 36 літаків. В листопаді 2023 р. цьому замовнику передали перші дві машини. Вони мають серійні номери 64 і 65, тобто, надто масовим випуск JL-10/L-15 не назвеш. ПС КНР надають перевагу дешевшому JL-9, а на зовнішніх ринках в сегменті реактивних НБЛ є сильна конкуренція в постаті М-346 і Як-130.
У 2015 р. з’явилась інформація про досягнення
попередньої угоди щодо ліцензійного виробництва літаків L-15 в Україні, на заводі «Одесавіаремсервіс»,
однак ця затія завершилась нічим. А у 2017 р. в Китаї розпочались випробування
бойового варіанту L-15B, обладнаного форсажними двигунами АІ-222К-25Ф,
радіолокаційної станцією і бортовим комплексом РЕБ.
З огляду на реалізацію в Китаї програми
створення авіаносного флоту ймовірним видається створення палубного варіанту L-15. Для перспективних варіантів L-15 зі збільшеною злітною масою (у тому числі
й чисто бойових) в Україні створюються ТРДДФ АІ-222К-28Ф і АІ-222К-30В тягою на
форсажі, відповідно, 4500 і 5000 кгс.
Характеристики |
L-15 LIFT |
Розмах крила, м |
9,48 |
Довжина літака, м |
12,27 |
Висота літака, м |
4,8 |
Двигуни, кількість х тип |
2хАІ-222К-25Ф |
Тяга двигуна, кгс: - максимальна - на форсажі |
2520 4200 |
Маса, кг: - порожнього літака - нормальна злітна - максимальна злітна |
4960 6900 9900 |
Максимальне
число М |
1,4 |
Дальність польоту, км |
3100 |
Практична стеля, м |
16 000 |
Максимальна швидкопідйомність, м/с |
250 |
Коментарі
Дописати коментар