Стрідсбат 90

 

Сьогоднішні новини про черговий пакет військової допомоги від Швеції змусили, я впевнений, швидше забитись серця багатьох українських шанувальників продукції шведського військово-промислового комплексу. Ні, в ньому ще не «Гріпени», але інший культовий продукт їхнього ВПК – катери «Стрідсбат 90». Вони цілком заслуговують детальнішої розповіді.

 

Створення цих катерів зумовлене особливостями шведського узбережжя – численними острівцями і протоками, які роблять його протидесантну оборону справою доволі складною і специфічною, яка вимагає особливих підходів. Тому в складі шведської берегової артилерії існували спеціяльні амфібійні підрозділи – ну, це як наші механізовані частини, тільки з катерами замість бронетранспортерів. У 2000 р. берегова артилерія взагалі була реорганізована в Амфібійний корпус – з акцентом не на стаціонарну оборону, а на маневрені дії. Основу ж його катерного складу становлять саме «Стрідсбати 90» - «бойові катери зразка 1990-го року».

 

Історія «Стрідсбату 90», відомого також під комерційною назвою СВ90, сягає другої половини 1980-х рр., коли шведським амфібйникам знадобилась заміна для своїх старих катерів. Переможцем в конкурсі у 1988 р. стала фірма «Докставарвет», яка наступного року виготовила два прототипи катера. У 1990 р. міністерство оборони Швеції замовило одразу 120(!) таких катерів, а у 2002-му – ще 27 у варіанті з посиленим балістичним захистом і системою захисту від зброї масового ураження (фільтровентиляційна установка і система наддуву внутрішніх приміщень). А далі ці катери розійшлись по світу, як гарячі пиріжки. 20 купила Норвегія, 40 (і ліцензію) – Мексика, Греція, Малайзія, Перу... Навіть США у 2007 р. замовили такі катери для своїх експедиційних річкових підрозділів. У 2013 р. кілька СВ90 придбала російська федеральна служба ахрани – для охорони дачі хуйла в Сочі. З 2015 р. такі катери випускаються за ліцензією в рф – вони відомі як тип «Раптор» (проєкт 03160), і про них я вже колись розповідав.

 

Отже, що ж таке «Стрідсбат 90»? Це швидкісний (розганяється до 40 вузлів, по сухопутному це 74 км/год) алюмінієвий катер завдовжки майже 16 м. Повна водотоннажність становиль 20,5 т. Силова установка – пара восьмициліндрових дизелів «Сканія» потужністю по 625 к.с. з приводом на водомети «КаМеВа». Катер винятково маневрений і динамічний – наприклад, гальмівна дистанція з повного ходу до повного стопу становить лише 2,5 довжини корпусу (40 м). Екіпаж складається з трьох осіб, а крім того, катер може перевозити два десятки десантників або кілька тонн вантажу. Типове озброєння – три 12,7-мм кулемети і 40-мм автоматичний гранатомет. На прототипах випробовувалось оригінальне озброєння: встановлена на турелі 30-мм авіаційна автоматична гармата «Аден» (знімались зі списаних винищувачів «Дракен»), але в серію цей варіант не пішов. Крім того, катер може ставити морські міни і навіть застосовувати глибинні бомби проти субмарин.

 

Для чого «Стрідсбати 90» Україні? Зізнаюсь, ще напередодні повномасштабного вторгнення я належав до скептиків, вважаючи, що в сучасних умовах малі річкові/прибережні катери стануть легкою здобиччю вертольотів. Але досвід застосування таких катерів, зокрема, в пониззі Дніпра, схоже, перекреслює мій секптицизм. Так що український Brown Water Navy отримає у вигляді «Стрідсбатів 90» (і двох десятків менших «Групбатів» - «катерів на відділення») дуже доречне підсилення.

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818