"Сєрпухов", або Що горіло в Піллау?

 

З тимчасово окупованої Східної Пруссії надійшла цікава новина – в порту Піллау (який окупанти перейменували на Балтійск) 7 квітня горів малий ракетний корабель «Сєрпухов». За оприлюдненою ГУР МО України інформацією, «Через пожежу всередині ракетного корабля були повністю знищені його засоби зв’язку та автоматизації». Якщо це відповідає дійсності, то корабель виведений з ладу, принаймні, на кілька місяців.

 

Розберемося, що ж це за жертва паління у невстановленому місці – тим більше, що кораблі проєкту 21631 («Буян-М»), до якого належить «Сєрпухов», служать і в складі ОЗУ «Чєрнаморскій флот». З особливостями совдєповської класифікації і класом МРК ми вже принагідно розбирались. Трошки про історію самого проєкту. Перший «Буян» (без літери «М»; проєкт 21630) створювався як малий артилерійський корабель (МАК) для служби на Каспії. Корабель завдовжки майже 62 м і водотоннажністю 560 тонн озброїли 100-мм артустановкою А-190, двома 30-мм шестистволками АК-306, парою 14,5-мм кулеметів, а також чотиризарядною пусковою установкою «Гибка» (морська адаптація сухопутного комплексу «Стрєлєц»; використовує ракети від ПЗРК «Ігла» або «Вєрба»). Це все доповнюється 40-зарядною пусковою установкою «Градів». Словом – типова річково-озерна канонерка, тільки сучасного виготовлення. Планувалось побудувати сім таких МАКів, але обмежились трьома – «Астрахань» (2006 р.), «Волгодонск» (2011) і «Махачкала» (2012). Усіх їх виготовив завод «Алмаз» у Санкт-чЛєнінбурзі.

 

Обмежені бойові можливості «Буяна», з одного боку, а з іншого – необхідність заміни старіючих МРК і ракетних катерів, спонукали козломордих модифікувати проєкт, перетворивши його з МАК у МРК. При цьому довжина зросла до 74 м, а водотоннажність – майже удвічі, до 950 т. Водночас «Буян-М» зберіг невелику осадку, висоту над ватерлінією і ширину. Завдяки цьому він може проходити внутрішніми водними шляхами, які сполучають Каспійське, Азовське, Балтійське і Біле моря. Це забезпечує можливість перекидання таких кораблів з одного морського театру на інший без виходу в міжнародні води. З іншого боку, «річково-озерне» походження проєкту зумовило невеликі максимальну швидкість, дальність і автономність.

 

Основне озброєння «Буяна-М» - восьмизарядна установка вертикального пуску для крилатих ракет «Калібр» і ПКР «Онікс» (вважається, що її можна модернізувати і під «Циркони»). Від «Буяна» «успадкована» артустановка А-190 і 14,5-мм кулемети. Замість пари АК-306 встановлений арткомплекс АК-630М-2 «Дует» (дві 30-мм шестистволки на одному лафеті), а замість однієї «Гібки» - дві.

 

Первинним проєктом передбачалось застосування на кораблі чотирьох дизелів MTU німецького виробництва потужністю по 3700 к.с. З ними «Буян-М» може розвинути швидкість до 25 вузлів. Але після початку у 2014 р. агресії проти України ці двигуни потрапили у підсанкційні списки. Лаптєногі встигли отримати тільки п’ять комплектів німецьких дизелів з 12 запланованих. Довелось шукати заміну, і на наступних чотирьох кораблях встановили китайські «клони» німецьких двигунів. Нарешті, три останні кораблі отримали атєчєствєнниє дизелі Коломенського заводу – по два, потужністю по 6000 к.с.

 

Будівництво кораблів проєкту 21631 здійснює Зєлєнодольський завод (на Волзі). Більшість з них отримали посконниє названія. Вслухайтесь тільки – «Град Свіяжск», «Уґліч», «Вєлікій Устюг», «Зельоний Дол», «Сєрпухов»... Це перша п’ятірка, з німецькими двигунами, введена в стрій у 2014-2015 рр. Необхідність заміни підсанкційних двигунів затримала на кілька років реалізацію проєкту. Чотири «китайських» МРК увійшли в стрій в 2018-2021 рр. – «Вишній Волочєк», «Орєхово-«Зуєво», «Інгушетія» (реверанс в бік горячіх кавказскіх парнєй) і «Грайворон» (так-так – на честь саме того міста в БНР). Перші два кораблі з імпортозамєщьоннимі двигунами – «Град» (теж вибивається з загальної лінії назв) і «Наро-Фомінск» - флот прийняв у 2022 і 2023 рр. Третій – «Ставрополь» - має бути готовий до кінця цього року.

 

Перші три кораблі проєкту 21631 увійшли до складу Каспійської флотилії (106-та бригада надводних кораблів); для неї ж призначений і «Ставрополь». «Зельоний Дол» і «Сєрпухов» після введення в стрій перевели на Чорне море, а в жовтні 2016-го довкола Європи їх перегнали на Балтику, в 36-ту бригаду ракетних катерів. Усі «китайські» кораблі увійшли до складу 41-ї бригади ракетних катерів ОЗУ «ЧФ». Нарешті, «Град» і «Наро-Фомінск» відправили на Балтику, в 36-ту бригаду.

 

Наявність у складі озброєння «Буянів-М» крилатих ракет «Калібр» зробила з них ледве не стратегічну зброю. Ще з жовтня 2015 р. вони запускали такі ракети з Каспію по цілях в Сирії. В такому ж амплуа ці МРК використовують у війні проти України. Початок 24 лютого 2022 р. повномасштабної агресії застав МРК «Орєхово-Зуєво» в Середземному морі – і повернутись через Чорноморські протоки він вже не міг. Натомість з Каспія перекинули «Вєлікій Устюг». 7 березня 2022 р. поблизу Одеси він потрапив під залп українського «Граду» і отримав пошкодження – на жаль, не критичні. 17 червня помітили, як його, трошки підкопченого, тягли Волгою, але вже наприкінці липня «Вєлікій Устюг» взяв участь у параді в Санкт-чЛєнінбурзі.

Червоним обведене приміщення, де сталась пожежа. Воно знаходиться впритул до пускової установки "Калібрів"

 

Що означає пожежа на «Сєрпухові» для України? Мінус один носій «Калібрів», який потенційно можна було перекинути на Чорне море. Добре. Але мало!

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

 

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818