Протидроновий "Панцирь"

 

Поряд зі створенням спеціялізованих протидронових засобів, конструктори в різних країнах вдалються до модернізації вже існуючих систем задля розширення можливостей зі знищення дронів. Інодя така модернізація заводить досить далеко від базового взірця. Прикладом може служить продемонстрований на цьогорічному шабаші «Армія-2024» ЗРК «Панцирь-СМД-Е». Похідний від широко відомого «Панциря-С1», він суттєво відрізняється низкою важливих деталей. Точніше буде сказати навпаки – у «Панцирі-СМД-Е» використані деякі вузли від «Панциря-С1». Якщо базова модель є комбінованим зенітним ракетно-гарматним комплексом, то у «Панцирі-СМД-Е» артилерійська частина відсутня. Натомість арсенал ракет розширений за рахунок введення до його складу спеціяльної малогабаритної протидронової ракети. Але цим перелік нововведень не обмежується.

 

«Панцирь-СМД-Е» виконаний у популярному нині форм-факторі модульної платформи – як, наприклад, британський протидроновий комплекс «ТеррахокПаладін». Управління ним здійснюється з виносного пульта з дистанції до 500 м. На несучій рамі платформи в її передній (умовно) частині знаходиться бойовий модуль, а в задній – агрегат енергоживлення. При цьому бойовий модуль піднятий над платформую на перехідній рамі – інакше б блок енергоживлення перекривав деякий сектор горизонтального наведення.

 

Бойовий модуль обладнаний новою оглядовою РЛС ОВП з активною фазованою антенною решіткою розміром 1,2х1 м. Радар працює в діапазоні S, його поле огляду в горизонтальній площині становить 90°, у вертикальній – від -5 до +45°. Дальність виявлення цілі з ефективною площею розсіювання 1 кв. м (а це дуже велика площа, як на дрона – для прикладу, для F-16 вона становить 4 кв. м, а для сучасних літаків – не дронів! – виконаних з урахуванням вимог технології «стелс», вона в рази менша) становить 24 км. Радар може одночасно супроводжувати до 20 цілей. Кутове розрізнення РЛС за азимутом становить 6-6,5°, за кутом місця – 8-9°, за дальністью – 30 м.

 

В передній частині бойового модуля встановлена РЛС міліметрового діапазону 1РС2-1, запозичена з попередніх версій «Панциря». Крім того, комплекс обладнаний електронно-оптичною головкою – такою ж, як на комплексах «Панцирь-СМ» і морському «Панцирь-М». В рекламному проспекті вказано, що «Панцирь-СМД-Е» комплектується головкою ОЭС ОП (1ПН147) білоруської фірми «Пеленг» (використовується, зокрема, на ЗСУ «Дєрівация»).

 

В боєкомплект «Панцирь-СМД-Е», як я вже згадував, входить два типи ЗКР. Один з них – це стандартна «панцирівська» ракета 95Я6, яка має мінімальну/максимальну дальність пуску 1200/20000 м і досяжність по висоті 15-15000 м. Друга – нова протидронова ракета ТКБ-1055 з дальністю пуску 500/7000 м і досяжністю по висоті 15-5000 м. На пусковій установці може розташовуватись 12 транспортно-пускових контейнерів з 95Я6, кожен з яких може бути замінений пакетом з чотирьох ТПК з ЗКР ТКБ-1055. Тобто, максимально на ПУ можна встановити 48 «малих» ракет – ну, або в комбінації з «великими».

 

В комплексі з «Панцирем-СМД-Е» може використовуватись платформа з радаром РЛС-О-Е (він встановлюється на деяких експортних варіантах «Панциря-С1» - зокрема, алжирському і сербському). Як і у випадку з вогневою платформою, радарна теж має власне джерело електроживлення. Дальність виявлення цілі з ефективною площею розсіювання 1 кв. м для цього радару значно більша, ніж для РЛС ОВП – вона становить 45 км. Діапазон висот виявлення – від 5 до 20000 м. Одночасно радар може супроводжувати 40 повітряних цілей.

 

Що можна сказати про цей новий виріб запорєбрікових мастєрових? Чисто ракетний комплекс для боротьби з дронами має суттєву ваду – наявність «мертвої зони». Навіть для «малих» ракет ТКБ-1055 мінімальна дальність пуску становить 500 м. Ось для добивання дронів у цій «мертвій зоні» і придалося б гарматне або кулеметне озброєння. Щось на кшталт комбінації «Рапіри-2»і «Рапіри-3».

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

 

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818