Наш арсенал: JSOW

 

В складі оголошеного сьогодні пакету військової допомоги від США вперше з’явились керовані авіабомби JSOW. Що це за зброя, які її можливості, і як вона може допомогти Силам оборони України?

 

Абревіатура JSOW розшифровується як Joint Standoff Weapon, що можна перекласти як «спільна зброя далекої дії». «Спільність» при цьому означає, що бомба ця призначалась для озброєння літаків як Повітряних сил, так і ВМС і Корпусу морської піхоти США. Цікаво, що цей боєприпас має в номенклатурі ЗС США «ракетне» позначення – AGM-154, а не «бомбове» (як, наприклад, GBU-39/В, відомі також як SDB, які вже використовуються ПС України) – хоч більшість варіантів JSOW власного двигуна не має.

 

Створення JSOW почалось у 1986 р. з ініціативи ВМС США, яким потрібна була заміна боєприпасам з лазерним наведенням – КАБ родини Paveway та керованим ракетам AGM-65E Maverik. Нова зброя мала застосовуватись за принципом «вистрілив-забув», тобто, не потребувати підсвітки цілі чи зовнішнього управління під час польоту. Це визначило склад системи наведення – інерційно-супутникова (INS/GPS). Проєктування КАБ здійснювала фірма Texas Instruments (нині – Raytheon). 1992 р. ПС США, які реалізовували власну програму створення схожого боєприпасу, вирішили не вимахуватись, і приєднатися до флотської програми. У світлі скорочення військових видатків після завершення холодної війни це виглядало цілком раціональним рішенням.

 

Перші скидання бомб AGM-154А відбулись у 1994 р. В 1997-му бомбу взяли на озброєння авіації ВМС США, а за два роки почався масовий випуск.

 

Бомба JSOW виконана в калібрі 1000 фунтів – номінально 454 кг, але її маса трохи більша (483 кг для AGM-154А і 497 кг для AGM-154С). Вона обладнана розкладаним крилом досить великого розмаху і оперенням, а дальність польоту при скиданні з великої висоти може сягати 130 км.

 

Варіант AGM-154А – касетний, він споряджається 145 суббоєприпасами BLU-97/B комбінованої дії (кумулятивно-осколково-запалювальні). Кожна така бомбочка важить 1,54 кг. Для потреб ПС США розроблявся варіант AGM-154В, споряджений самонавідними протитанковими боєприпасами, але на озброєння його не взяли. Варіант AGM-154С має моноблочну бойову частину проникаючого типу, призначену для ураження добре захищених цілей. Випробовувався і варіант JSOW-ER з турбореактивним двигуном і дальністю польоту до 560 км, але серійно він не виготовлявся.

 

Крім США, керовані бомби JSOW постачались до понад десятка зарубіжних країн: Греції, Туреччини, Польщі, Сінгапуру, Саудівської Аравії та ін.

 

Скільки бомб JSOW потенційно може отримати Україна? На жаль, не так багато – якщо брати до уваги тільки арсенали США, а не нове виробництво. ПС США припинили закупівлі цих боєприпасів вже у 2005 фінансовому році, отримавши 523 бомби. Для ВМС вони закуплялись до 2015 г. – загалом 1994 бомби. Всього це дає 2517 бомб, з яких сотні чотири (а, може й, більше) використані в бойових діях. Тобто максимально в арсеналах ЗС США може бути десь зо дві тисячі JSOW. Нам, вочевидь, для початку дадуть кількадесят таких бомб, а в перспективі – може й кілька сотень.

 

Як зможуть використовуватись JSOW нашими ПС? Носіями, вочевидь, будуть F-16 – їх не треба адаптувати. Головними цілями для ураження AGM-154А стануть площинні слабозахищені об’єкти. Американці серед таких у першу чергу називають позиції ППО. Я б додав ще парки бойової техніки, склади боєприпасів і палива тощо. AGM-154С уражатимуть, насамперед, командні пункти противника, але також автомобільні/залізничні мости та інші об’єкти інфраструктури.

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

 

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818