Що впало під Казанню?

 

8 липня під Казанню на дачний кооператив впав, не дотягнувши якийсь кілометр до аеродрому Борісоглєбскоє (заводського аеродрому Казанського авіазаводу), черговий аналоховнєт запорєбрікового авіапрому – важкий безпілотник «Альтіус-РУ». Що ж це за апарат?

 

«Альтіус» належить до БпЛА класу MALE (Medium Altitude Long Endurance), тобто середньовисотних з великою тривалістю польоту. Історія його типова для багатьох аналоховнєтов: тривала розробка, подолання численних проблем, не тільки технічних, але й організаційних, доведення до стадії прототипів – і гальмування на цій стадії через необхідність імпортозаміщення ключових агрегатів.

 

Отже, по порядку. Історія «Альтіуса» почалась в жовтні 2011 р., коли казанське конструкторське бюро «Сокол» перемогло в конкурсі міністерства нападу ри-фи на створення БпЛА злітною масою 5 тонн. КБ «Сокол», маловідоме в середовищі любителів авіації, виросло зі студентського КБ спортивної авіації Казанського авіаційного інституту. За совєтських часів воно займалось доволі специфічною тематикою – створенням безпілотних мішеней, у тому числі на базі пілотованих літаків (М-19 на основі МіГ-19, М-21 – МіГ-21). В 1990-х роках тут створили мішень «Дань», яка імітує крилату ракету «Томагавк». Тобто, безпілотна тематика була практично рідною для «Сокола». У створенні БпЛА класу MALE «Сокол» взаємодіяв з фірмою «Транзас» - зараз це відома своїми роботами в галузі безпілотників «Група Кронштадт». Науково-дослідна робота отримала шифр «Альтіус-М».

 

Модель майбутнього безпілотника – високоплана з прямим крилом великого подовження, двома двигунами в мотогондолах під крилом і V-подібним хвостовим оперенням – вперше була продемонстрована в лютому 2013 р. Планер БпЛА майже повністю виготовлений з композитів. Розмах крила становить 28,5 м, довжина фюзеляжу – 11,6 м. Безпілотник (за заявами розробника) здатен перебувати в повітрі до 48 годин, здійснюючи політ з крейсерською швидкістю 150-250 км/год.

 

Перший політ прототипа нібито відбувся у 2016 р. – але жодного підтвердження тому немає. А ось арешт у квітні 2018 р. гендиректора КБ ім. М.П Сімонова (так з 2014 р. називався «Сокол») за звинуваченням в розтраті 900 мільйонів ржублів – це доконаний факт. Уся ж програма створення «Альтіуса» спочатку оцінювалась в один мільярд. Не дивно, що після цього з’явились чутки про можливе закриття програми. Та все ж її вирішили зберегти, передавши наприкінці 2018 р. іншому підряднику – «Уральскаму заводу гражданскай авіаціі» (УЗГА).


 

20 серпня 2019 на сайті міністерства нападу ри-фи з'явилося відео першого польоту БПЛА «Альтіус-У» у повністю автоматичному режимі. Безпілотник здійснив зліт, протягом 32 хвилин виконував маневри в небі, після чого здійснив посадку.

 

В серпні 2021 р. повідомили про перший політ нового варіанту «Альтіус-РУ» зі стартовою масою 6-6,5 т і максимальною масою навантаження до 2 т. У 2021-му з'явились повідомлення про начебто укладання контракту на постачання першої партії БпЛА, однак справа не зрушила. Причина – імпортні двигуни, дизелі RED A03T потужністю 500 к.с. Двигун цей виробляє німецька фірма RED Aircraft, власник якої – громадянин Німеччини російського походження Владімір Райхлін – в серпні 2023 р. був ув’язнений на п’ять років. Отримання цих двигунів стало неможливим. Імпортозамістити їх планується багатостраждальними турбогвинтовими ВК-800, які досі не доведені до пуття.

 


В грудні 2021 р. міністерство нападу ри-фи заявило про «завершення» випробувань «Альтіуса-РУ». Однак виробництво його не почалось. Ймовірно досі виготовили лише три прототипи, один з яких, з бортовим номером «882», і розбився під Казанню. В червні 2022 р. в запорєбріковій пресі з'явилась цікава стаття з поясненням – чому «Альтіус-РУ» не використовується у війні проти України? Причини називались дві – одна пропагандонська, а інша – цілком реальна. Перша: «Альтіус – ето как Армата, только лєтающая, прімєнять такой сложний і пєрєдовой, нє імєющій аналогов аппарат протів остатков украінской ПВО нє імєєт смисла». Друга: для застосування на дальності понад 250 км потрібен спеціальний супутниковий канал зв'язку, але він досі не створений.

 

Причина падіння «Альтіуса-РУ» під Казанню відома: його супутникова система навігації була заглушена «невстановленими зовнішніми засобами РЕБ». Безпілотник продовжив захід на посадку за інерційною навігаційною системою, яка виявилась напрочуд «точною». Постає питання: а що буде з цими усіма навігаційними наворотами в реальній бойовій обстановці? І особливої пікантності надає цій історії те, що на «Альтіусі-РУ» встановлена БИНС-СП-2 – інерційна система на лазерних гіроскопах та кварцевих акселерометрах, що створювалась спеціально для Су-57 (і встанолюється на Су-30СМ, де імпортозамістила французьку систему).


Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Війна очима наших ворогів: революція на полі бою

Війна очима нашого ворога: роль легких гаубиць на полі бою

РС-26 "Рубєж"