БТР-МДМ

 

Тему для сьогоднішнього випуску #аналоховнєт підкинули свіжі фотографії бойової машини с нєпрастой судьбой. На знімках, зроблених кілька днів тому на Лугащині – запорєбріковий бронетранспортер БТР-МДМ, відомий також як «(С)Ракушка» зі складу 98-ї ваздушна-дєсантнай дивізії. Машина спочатку підірвалась на міні, а потім отримала контрольний в голову українським дроном. Отже, що ж це за подєлка?

 

БТР-МДМ став породженням савєцкої калічної коцепції баєвих машин дєсанта. Ми вже про неї розповідали на самому початку повномасштабного вторнення. Нагадаємо лише, що завдяки нахрапистості гєнєрала Марґєлова совдєповські ваздушна-дєсантниє вайска отримали на озброєння специфічний клас бойової техніки, представники якого за вогневими можливостями не поступалися БМП, але водночас були значно легшими і компактнішими, пристосованим для десантування з літаків за допомогою багатокупольних парашутних систем. Серед численних недоліків БМД-1, породжених вимогами забезпечення малих габаритів і маси, була її недостатня місткість – крім екіпажу вона вміщала лише чотирьох десантників. Таке відділення практично не могло вирішувати бойових завдань в спішеному порядку. Тому в комплект до БМД-1 створили бронетранспортер БТР-Д – трохи подовжений варіант, позбавлений башти, зі значно слабшим озброєнням, але значно більш місткий. З появою БМД-2 новий варіант десантного бронетранспортера не створювали – адже від БМД-1 ця машина, по суті, відрізнялась тільки баштою з озброєнням.

 

Для БМД-3 «парний» бронетранспортер створити не встигли з огляду на короткоривалість кар’єри цієї машини (хоч зараз козломорді почали повертати в стрій БМД-3, які ще є на базах зберігання). БМД-4 в її першій ітерації (без літери «М») теж виявилась малосерійною, але в пару до неї створили бронетранспортер БТР-МД. Ну, а коли через банкрутство Волгоградського тракторного заводу удосконалення БМД-4 передали «Курганмашзаводу», його хвахівці радикально перепроєктували машину, намагаючись підвищити надійсність шасі. Ось цей варіант і впровадили у серійне виробництво і взяли на озброєння як БМД-4М. Ну, а бронетранспортер на його базі отримав позначення БТР-МДМ.

 

Якщо БМД-4М вміщає вісім осіб (3 члени екіпажу і 5 десантників), то БТР-МДМ – аж 15 (відповідно, 2 і 13). З огляду на малі габарити машини, напхані вони, як шпроти в банці. До того ж, спішуватись їм непросто: БТР-МДМ успадкував традиційну для савєтскіх БМД схему з кормовим розташуванням двигуна, тож нормальних дверей, не кажучи вже про рампу, десантне відділення «Ракушки» не має. Озброєння БТР-МДМ складається з двох 7,62-мм кулеметів – одного в командирській башточці і одного в правій передній частині корпусу.

 

Постачання БТР-МДМ велось у складі батальйонних комплектів – разом з БМД-4М. Перша партія надійшла у 2015 р. на фабрику дерев’яних іграшок – Рязанскає вишшеє ваздушно-дєсантноє ордєна суворова дважди краснознамьонноє учіліщє імєні Маргєлова. До початку 2022 р. поставлено було щонайменше 11 батальйонних комплектів БМД-4М/БТР-МДМ. Найбільше – чотири – отримала псковська 76-та ДШД (по два у 104-й і 234-й полки). По два комплекти отримала 106-та ВДД (у рязанський 137-й полк), 7-ма ДШД (по одному у новоросійський 108-й полк і ставропольський 247-й), 31-ша окрема ДШБр (Ульяновськ). Один комплект (останній з відомих поставлених) надійшов у івановський 217-й полк 98-ї ВДД. Саме до цього батальйону, вочевидь, належить свіженька луганська жертва. Усього ж підтверджені втрати принаймні 25 «Ракушок», з них вісім стали українськими трофеями.

Трофейний БТР-МДМ, відновлений волонтерами влітку 2023 р.

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9