Про життя, летунство та інші дрібниці

  Від початку широкомасштабного вторгнення в Україну за порєбріком закрили інформацію про кількість переданих бойових літаків, а фоторепортажі хоч і публікують, але ретушують бортові номери. У 2022 р., наприклад, довелось встановлювати цю кількість за побічними даними - що я й виклав свого часу . Сьогодні ж спробую розібратись з постачанням у 2025 р. Точніше, почну розбиратись - бо, ймовірно, пізніше доведеться вносити уточнення. З тієї інформації, яка зараз наявна, наймасовішими типами є Су-34  і Су-35С . Перший з них  випускається в модернізованому варіанті - Су-34М, або ж Су-34НВО. Новосибірський авіазавод упродовж року передав сім партій цих літаків (першу у квітні, а далі - щомісяця з липня до грудня), ймовірно, по два екземпляри в кожній, але у грудневій, швидше за все, було три. Це в сумі дає 15 бомбардувальників. Су-35С випускаються заводом в Комсомольську-на-Амурі. За 2025 р. передано шість партій - у березні, травні, червні, серпні, вересні і листопаді. Це дає т...

  Кілька днів тому за порєбріком розбився військово-транспортний Ан-22. Ця подія, як і будь-яка авіаційна катастрофа, викликає запитання. Зазвичай відповіді на них — рано чи пізно — знаходять. Іноді — ні, залишаються лише здогадки та версії. Однак у випадку катастрофи Ан-22 виникає «нетипове» запитання: як так сталося, що такий старий літак досі літає? Спробуймо на нього відповісти.   Власне, перша версія запитання звучить інакше: «Як?! Він досі літає?!». Справді, торік кацапи широко оголосили про зняття машини з озброєння і навіть про передачу нібито останнього льотного «Антея» до музею у Верхній Пишмі.   Однак, як пишуть з-за порєбріка, інформація про зняття літака з озброєння так і залишилася на рівні заяв — відповідного наказу ніхто не бачив. Увесь цей час, за даними відомого серед авіаційних ентузіастів ресурсу russianplanes.net, у Мігалові (Тверська область, основна авіабаза російської військово-транспортної авіації) продовжували літати щонайменше три літаки...

  У шведського культового "Стрідсбата 90" з'явився ще один клон - південнокорейський катер типу "Чонгсаечі" ("Марлін") або ж  High speed Combat Boat (HCB). Сьогодні спущений на воду перший катер цього проєкту - НСВ-001. Повні характеристики нового катера наразі не озвучувались - лише довжина (18 м) і швидкість (80 км/год, яка забезпечується навіть на мілководді завдяки водометному рушієві південнокорейської розробки). Катер озброєний дистанційно керованим бойовим модулем на даху надбудови та чотирма звичайними кулеметами. Десантний відсік, обладнаний носовою апареллю, вміщає 20 морських піхотинців. Ходова рубка і інші ключові зони мають балістичний захист. Катери типу НСВ призначені для Корпусу морської піхоти Республіки Корея, який досі використовув тільки напівжорсткі надувні човни (RHIB). Головним районом їхнього застосування буде західне узбережжя РК, а конкретніше - острів Пенньондо і низка прилеглих островів (т.зв. Північно-Західна група), які зн...

  У січневому (за наступний рік) числі Combat Aircraft опублікована таблиця перспективного складу тактичної авіації ПС США. Пробіжимось по ній. Спойлер: F-47 в найближчі роки бойові частини ще не отримають :) В таблиці вказані тільки ескадрильї, які мають штатні літаки - асоційовані ескадрильї не зазначені. Нема й випробувальних частин та ескадрилей "Агресорів" (за одним винятком - ескадрильї подвійного призначення, але про неї нижче). Отже, Бойове авіаційне командування (континетальна частина США без Аляски) позбудеться дюжини "Репторів" , але кількість ескадрилей з цими літаками лишиться незмінною: дві бойові і навчально-бойова в 1-му мисливському крилі. Значніші скорочення чекають на мисливці-бомбардувальники F-15E. Фактично, залишиться тільки дві бойові ескадрильї цих літаків (до того ж, одна скороченого складу) - в 366-му крилі. 4-те крило, яке зараз має чотири ескадрильї F-15E, до 2027 р. залишиться тільки з двома: однією з F-15E і однією з новими F-15EХ, але ...

  Бронетранспортери TOPAS-2AP і танки ПТ-76 7-ї десантної дивізії в районі завантаження на десантні кораблі з необладнаного узбережжя Одним із головних завдань Війська Польського у можливій війні між радянським блоком і НАТО була окупація Данії. Реалізувати його передбачалося шляхом комбінованої повітряно-морської десантної операції. Основу повітряного ешелону мала становити 6-та повітряно-десантна дивізія, про яку я розповідав учора, а авангард морського десанту — 7-ма десантна дивізія, про яку йтиметься в цій статті.   Історія польських морських десантних частин розпочалася 17 серпня 1951 року, коли наказом командувача ВМС було сформовано батальйон морської піхоти. Частина, дислокована в Дзівнові, за штатом налічувала близько 600 осіб особового складу. Вона включала три стрілецькі роти (дві лінійні та навчальну), кулеметну роту, роту 82-мм мінометів, батарею 76-мм гармат ЗІС-3, взвод ППО, саперний взвод, взвод зв’язку та низку підрозділів забезпечення. У січні 1959 року...