Про життя, летунство та інші дрібниці

  Сьогодні за порєбріком вертольоти родини Мі-8 (Мі-17/171/172) випускаються двома заводами – в Казані та Улан-Уде. При цьому татари й буряти будують суттєво різні вертольоти. Наприклад, електрообладнання, баки, двері, капоти двигунів казанської машини не підходять до улан-удинської з тими самими функціями. Про це нічим не виправдане ускладнення виробництва й післяпродажного обслуговування чорнороті говорять уже не перший десяток років, але досі для розв'язання проблеми не знаходилось ані достатнього бажання, ані політичної волі. Чому склалась така ситуація?   До початку 1990-х КВЗ та У-УАЗ під керівництвом розробника — Московського вертолітного заводу (МВЗ) — виробляли майже ідентичні Ми-8 — основні запчастини підходили і туди, і туди. «Радянська влада боролася за уніфікацію», — кажуть за порєбріком. Головним був КВЗ, а У-УАЗ копіював те, що впроваджували в Казані. Втім, і тоді були відмінності. Єдності обладнання на заводах не було: що вдавалося «вибити» в держплані — т...

  Баражувальні боєприпаси НХ-2 - німецька допомога для України Сьогодні вийшла чергова стаття Руслана Пухова – далеко не найдурнішого з запорєбрікових ікспертів. Викладаю її в перекладі на людську мову, очищену від евфемізмів на кшталт «спєциальнай ваєннай апєрациі». «І наше завдання – пише Пухов – винести уроки з бойових дій, що ведуться значною мірою по-новому, та реорганізувати армію з урахуванням цього досвіду, включаючи помилки й прорахунки, усвідомлюючи всю глибину змін у військовій справі, які продемонструвала російсько-українська війна». Найяскравішою є проблема «дронової революції», яка поки що далека від вирішення, а можливості нарощування «дронової війни» явно перевершують можливості та перспективи її подолання. Очевидно, що зі зменшенням розмірів і здешевленням елементної бази бойові дії дедалі більше набуватимуть вигляду дій неймовірних за масштабами полчищ дронів найрізноманітніших типів, форм, розмірів і призначення (але переважно — усе менших і дешевших), водноч...

  "Кентавр-ЛК" під час ходових випробувань поблизу Одеси Проєктування й запуск виробництва малих броньованих артилерійських катерів проєкту 58155 ("Гюрза-М"), адаптованих до дій на мілководді, привели до цілком логічної ідеї створення на їхній базі десантно-штурмових катерів, призначених для швидкої перекидання невеликих підрозділів морської піхоти.   Концепція «плавучого бронетранспортера», тобто малого катера, здатного перевозити відділення або взвод піхоти, висаджувати цей підрозділ на узбережжя, здійснювати вогневу підтримку десанту, а в разі потреби – евакуювати його, загалом не є чимось новим. Американці широко використовували такі катери на Меконгу під час В’єтнамської війни. У новітні часи стандартом серед подібних катерів став шведський Stridsbåt 90H (експортне позначення – Combat Boat 90, CB 90). Його створили на початку 1990-х у відповідь на специфічні вимоги ВМС Швеції, які потребували швидких десантно-штурмових катерів для дій у шхерах біля узбере...