Про життя, летунство та інші дрібниці

  Хоч лаптєногі давно втратили спроможності виробництва нових танків родини Т-80, вони продовжують намагатись модернізувати ці машини. Кілька днів тому на їхньому телебаченні засвітився новий (точніше, «новий») варіант, який на певний час викликав плутанину в судженнях експьордів: чи це перероблений під газотурбінний двигун танк Т-80УД, чи це Т-80УЕ-1 (тобто, поєднання шасі Т-80Б з баштою від Т-80УД).   Реально ж ця машина – це варіант, історія якого налічує вже чверть століття. Наприкінці 1990-х років конструктори омського ВАТ «Спецмаш» розробляли варіант модернізації танка Т-80БВ шляхом удосконалення шасі Т-80БВ і встановлення доопрацьованого бойового відділення танка Т-80УД. Планувалося також встановити газотурбінний двигун ГТД-1250 потужністю 1250 к.с. та допоміжний силовий агрегат ГТА-18А. Крім того, модернізували систему управління вогнем для застосування нових боєприпасів і встановили датчик вітру.   Модернізований танк отримав заводський індекс «Об'єкт 219...

  Кілька місяців тому я писав про застосування ПЗРК китайського виробництва Силами оборони України. Сьогодні ж з’явилась інформація про використання таких комлексів (чи їхніх іранських копій) країною-агресором.   У репортажі запорєбрікового телебачення, присвяченому роботі МВГ 51-ї дивізії ППО у Ростовській області, «засвітився» раніше невідомий ПЗРК, названий «Іва» (характерно, що москалі вже довший час мають на озброєнні власний ПЗРК «Вєрба»). Він разюче схожий на іранський «Місаг-2» чи на «Місаг-3» (які візувально розрізнити складно), або ж на їх китайські прототипи – відповідно, QW -1М і QW -18. Що ж це за комплекс?   Серія QW – це одна з двох паралельних гілок розвитку ПЗРК в КНР (поряд із серією FN , до якої належать ПЗРК, що використовуються силами оборони України). Перший її представник – комплекс QW -1, похідний від совєтського «Ігла-1». Він був взятий на озброєння орієнтовно у 1992 р. QW -18 – це, якщо я правильно розібрався у меандрах китайської еволю...

Розлога стаття з "Тєхнікі і вааруженія", присвячена еволюції способів протикумлятивного і антидронового захисту техніки і станціонарних об'єктів під час російсько-української війни   Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9 Приватбанк: 5168 7456 7352 6783

Стаття з Air Forces Monthly про напрямки адаптації російської ППО до відбиття українських атак. Перехід від зональної ППО до об'єктової, ренесанс зенітної артилерії, питання РЕБ, пасивної детекції, системи управління, географічний і людський чинники... Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9 Приватбанк: 5168 7456 7352 6783

  Щось останнім часом багато постів доводиться робити на військово-морську тематику, не встигаю про авіацію писати J Нічого не вдієш – варті уваги морські новини йдуть майже безперервно. Ось і вчора з’явилась інформація про те, що вночі проти 10 вересня, під час української атаки дронами FP -1 на порт Махачакали, був уражений ракетний корабель «Татарстан». Одразу скажу, що характер ушкоджень з наявних супутникових знімків визначити важко. Та все ж маємо нагоду поговорити про цей корабель.   Почалась його історія понад 40 тому, на початку 1980-х років, коли командування совєтського флоту почало задумуватись над майбутньою заміною для малих протичовнових кораблів проєкту 1124. Розроблення протичовнового корабля прибережної зони велося як розвиток проєкту МПК пр. 1124М із протичовновим ракетним комплексом «Лівєнь» з лютого 1982 року. 1983 року запропоновано два варіанти ескізного проєкту — протичовновий корабель із ПЧРК «Лівєнь» у розмірності МПК пр. 1124М та протичовновий к...

  Колись я писав (і намагаюсь регулярно оновлювати інформацію) про ОЗУ «чф» в екзилі – ті кораблі, які формально приписані до чф, але вступають в стрій на Балтиці чи Каспії, там і лишаючись – подалі від українських дронів і протикорабельних ракет. Але трапляються і випадки, коли катери з інших морських театрів перекидають на Чорне море, прагнучи компенсувати втрати. На фото – один з таких катерів, протидиверсійний П-486 проєкту 21980 (відомого також під шифром «Грачьонок»). Отже, що ж це за катер?   Як зрозуміло з назви, протидиверсійні катери призначені для боротьби з диверсантами в акваторіях пунктів базування флоту та на ближніх підходах до них. «Грачьонок» - катер порівняно великий (31 м завдовжки, повною водотоннажністю близько 140 т). Водночас він не є надто швидким (максимальна швидкість 23 вузли), бо у акваторії порту особливо не розженешся. Дальність ходу теж мізерна – 200 миль на 16 вузлах. Водночас автономність катера становить п’ять діб. Тобто, основний спосіб...

  OSINT ер Vann H. van Diepen кілька днів тому опублікував цікавий матеріал, присвячений застосуванню північнокорейських балістичних ракет проти України та гіпотетичному їх удосконаленню.   «Північнокорейські твердопаливні, мобільні балістичні ракети малої дальності KN-23 [про них я вже колись розповідав ] застосовуються у російсько-українській війні щонайменше з грудня 2023 року – як російськими силами, так, імовірно, протягом певного часу одним із власних ракетних підрозділів Північної Кореї. Обмежена інформація з відкритих джерел, майже вся отримана від українських урядових структур, свідчить, що спочатку KN-23 мали проблеми з надійністю та точністю. Згідно з новішими повідомленнями, згодом обидві проблеми, схоже, були усунуті, причому неодноразово висловлювалися припущення, що російська допомога сприяла підвищенню точності ракет.   Із цих двох заявлених проблем проблеми з точністю видаються більш достовірними з огляду на джерела, на яких вони ґрунтуються. Так...