Про життя, летунство та інші дрібниці

Група Czechoslovak Group представила на виставці IDET 2025 найновіший колісний бронетранспортер Pandur Evo 8x8. Машина є результатом роботи інженерів чеського підприємства Tatra Defence Vehicle у співпраці зі спеціалістами з GDELS-Steyr. У Брно був продемонстрований варіант, оснащений ізраїльським безекіпажним баштовим модулем UT30 Mk 2 виробництва Elbit Systems. Pandur EVO 8x8 є подальшим розвитком Pandur II. Нова машина має збільшену до 25 т масу (на 4,2 т більше від Pandur ІІ 8x8  CZ) , що зумовлено, зокрема, посиленим бронюванням. Корпус має змінену нижню частину зі збільшеною протимінною стійкістю, паливні баки перенесені у більш безпечне місце. Захищеність може досягати рівня 4 за стандартом STANAG 4569. Заявлений виробником протимінний захист відповідає рівням 3a і 3b за STANAG 4569.  Машина обладнана «павер-пеком» із шестициліндровим дизельним двигуном Cummins ISL 540 (робочий об’єм 8,9 л, потужність 550 к.с. при 2200 об/хв, крутний момент 1900 Нм при 1400 об/хв) і ш...

Однією з особливостей "Пандура"  AGMS є засклена "кабінка" водія   Напевно, мої читачі бачили фото/відео з навчань новоствореного у складі ССО 6-го полку рейджерів – вони викладались в мережі. На них, крім звичної для ССО легкої техніки і озброєння, помітно і бронемашини – модернізовані БМП-1. Чи потрібна спецпризначенцям така техніка? Наскільки її наявність узгоджується з тактикою ССО? Виявляється – цілком узгоджується. Свого часу переконались у цьому американці, коли їхній загін «Дельта» у 1993 р. діяв в Могадішо. Виявилось, що неброньовані машини, які використовувались операторами «Дельти», надто вже вразливі в урбанізованому середовищі. Покладатись же на придані підрозділи з бронетехнікою не доводилось. По-перше, штатна бронетехніка армії США надто важка для оперативного перекидання повітрям, а по-друге – важко очікувати від підрозділу якоїсь механізованої дивізії такої ж готовності негайно відправитись чортзна куди, як від ССОшників. Тож відповідь напрошувалась...

  Коли армії Австрії знадобився новий легкий танк, місцеві інженери, недовго думаючи, «схрестили» допрацьоване шасі гусеничного бронетранспортера з баштою французького виробництва. В результаті танк SK-105 «Кірасир», що вийшов у результаті, виявився затребуваним на світовому збройовому ринку — крім Австрії, він надійшов на озброєння ще кількох країн в Африці та Південній Америці.   У першій половині 60-х років минулого століття танковий парк Bundesheer — армії Австрії — був дуже строкатим. Дві сотні середніх танків (приблизно чверть з них — британські «Черіотири», інші — «Паттони» М47) доповнювали приблизно 150 легких машин. Серед останніх найсучаснішими були 72 французьких АМХ-13 (отримані в 1957-1958 роках), решта ж були американськими М24 та М41. Застарілі «Черіотири» та «Чаффі» вже в середині 1960-х років списали, а їхні башти встановили в довгострокових вогневих спорудах. А ось АМХ-13 австрійці спробували модернізувати...   Шлях до «Кірасира»   Тан...