"Ростов-на-Дону"

 

Сьогодні поговоримо про ще одну жертву українського ударупо Севморзаводу – субмарину «Ростов-на-Дону». На відміну від «Мінска», який вигорів майже вщент, ступінь пошкодження підводного човна поки невідомий. Та все ж можна припустити – якщо навіть «Ростов-на-Дону» і не буде списаний, він надовго вийшов з ладу.

 

Субмарина ця належить до проєкту 636.3 – прямого спадкоємця проєкту 877, відомого також як «Палтус», або ж «Варшавянка». Чому «Палтус» - зрозуміти можна, риби і субмарини мають багато спільного. А до чого тут «Варшавянка»? Річ у тім, що цей проєкт дизель-електричного підводного човна розглядався як потенційний кандидат для оновлення підводних сил країн-союзниць совдєпії з Організації Варшавського договору. Однак у ці країни поставили тільки дві субмарини – «Ожел» в Польщу (ще залишається в строю) і «Дельфінул» в Румунію. Надто великими і дорогими вони виявились для країн соціалістичного табору. Натомість більшим попитом користувались «Варшавянки» в інших країнах – для них навіть створили спецяльний варіянт проєкту 877ЕКМ («експортний капіталістичний модернізований»). Десять таких субмарин продали в Індію, по дві – в Алжир і КНР і три – в Іран. Натомість савєтскій ваєнна-марской флот поповнили аж 24 «Палтуси» (останні чотири з них увійши в стрій вже після розпаду СРСР). Більшість з них вже списані, але частина лишається у бойовому складі. В організованому злочинному угрупованні «чєрнаморскій флот» є один «Палтус» - субмарина «Алроса». Що за чудернацька назва? – запитаєте ви. Річ у тім, що свого часу її ремонт був профінансований компанією «Алмази россіі». Належить вона до проєкту 877В і відрізняється від решти «Палтусів» малошумним водометним рушієм.

 

До початку ХХІ ст. проєкт 877 вважався безперспективним – лаптєногі робили ставку на новий нє імєющій аналогов проєкт 677. Натомість «Варшавянки» лишались затребуваними за кордоном. Для експорту створили удосконалений проєкт 636, який відрізняється оновленим обладнанням і модифікованим корпусом. Два човни проєкту 636 і вісім 636М поставили в Китай, два 636М і два 636.1 – в Алжир, шість 636.1 – у В’єтнам.

 

Поки козломорді мастєровиє клепали на експорт субмарини 636-го проєкту, для власного флоту вони намагились довести до пуття проєкт 677. Перший підводний човен цього типу – «Санкт-Пєтєрбург» - заклали у 1997 р., але передали флоту тільки у 2010-му, причому до 2021-го він знаходився у дослідній експлуатації. Зараз же взагалі планується його списання – через недоцільність модернізації. Ще два човни випробовуються, а два – будуються. Такий темп не влаштовував військових – «Палтуси» ж поступово списувались, а заміни для них не було. Особливо критичною була ситуація на Чорному морі, де залишилась єдина «робоча» субмарина – вже згадана «Алроса». Тож, зрештою, вирішили наплювати на інновації, і замовити перевірені експлуатацією човни 636-го проєкту. В модифікації для флоту шишкостану він отримав позначення 636.6. Першу партію одразу з шести таких субмарин замовили для ОЗУ «чєрнаморскій флот». Вони увійши в стрій у 2014-2016 рр. (по дві за рік), а «Ростов-на-Дону» був другим в серії. Згодом замовили ще шість для Тихого океану (чотири в строю, один випробовується, одини будується) і чотири – для Балтики (три з них ще навіть не починали будувати).

 

Проєкт 636.3 успадкував від 877-го усі основні плюси і мінуси. З одного боку, ці субмарини відзначаються порівняно низьким рівнем шумності. З іншого – перебувати під водою без підзарядки акумуляторів можуть не більше трьох діб. За цим параметром неатомні субмарини шишкостану суттєво відстають від підводних човнів передових країн (Німеччина, Швеція, Італія, Японія, Республіка Корея...), які мають повітронезалежні енергетичні установки і значно більшу підводну автононмість. Важливою рисою проєкту 636.3 є можливість застосування крилатих ракет «Калібр» - кожна субмарина може нести чотири такі ракети, які вистрілюються через торпедні апарати.

 

Усі чорноморські човни проєкту 636.3 увійшли до складу 4-ї бригади підводних човнів. Базується вона в Новоросійську, однак наявна ремонтна база не дозволяє повноцінно обслуговувати субмарини. Та ж сама «Алроса» ремонтувалась в тимчасово окупованому Севастополі з 2014-го до 2022 р., а човни проєкту 636.3 у 2019-2020 рр. для середнього ремонту взагалі ганяли в Кронштадт.

 

Чорноморські човни проєкту 636.3 активно використовувались в кампанії в Сирії – з Середземного моря вони завдавали ударів крилатими ракетами «Калібр». В цьому ж амплуа вони виступають і під час повномасштабної агресії шишкостану проти України. Ну що, ж тепер – мінус один підводний пірат. Сподіваємось, не останній!

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9