Севморзавод

 

Сьогоднішній ранок приніс гарні новини з тимчасово окупованого Севастополя. Мешканці і гості цього міста могли насолоджуватись незрівнянним фаєр-шоу, яке подарували Повітряні Сили України. Що ж трапилось? За повідомленнями запорєбрікових ЗМІ, Севастополь зазнав комбінованої атаки з моря (три безекіпажних катери) і повітря (десять крилатих ракет «Сторм Шедоу» і/або SCALP). Крилаті ракети – знову ж, за запорєбріковими даними, - запустили з п’яти українських Су-24М, причому чотири з них запустили ракети, знаходячись над Миколаївською і Херсонською областями, а п’ятий – з району острова Зміїний. Звісно ж, «всє целі паражени» - лаптєногі заявили, що знищили усі дрони і сім з десяти ракет. Але на мою дилетантську думку, вони, м’яко кажучи, перебільшують свої успіхи. Хоча б тому, що у історії фігурує МіГ-31, а його реальні можливості, наскільки можна судити, суттєво відстають від рекламних. Відомий випадок, коли на Херсонському напрямку МіГ-31 атакував на зустрічних курсах наш літак – і обидві випущені з відстані 30 км ракети пішли «в молоко». А габарити крилатої ракети на порядок менші, ніж літака..

 

Куди влучили? Севастопольський морський завод – підприємство з 240-літньою історію, поява якого і наступне функціонування пов’язане з Чорноморським флотом. Спеціалізується він, головно, на ремонті кораблів і суден різних класів. До окупації мав стату ВАТ. В лютому 2015-го окупанти конфіскували завод, передавши його «гораду Сєвастопалю» (причому рішення ухвалило «правітєльство» цього самого «горада»). Майже одразу ж його здали в оренду центру суднобудування «Звьоздочка» з Сєвєродвінска. Орендар систематично отримував замовлення від організованого злочинного угруповання «чєрнаморскій флот» на ремонт кораблів. А у квітні 2019-го завод забрали від «горада» у федеральну власність шишкостану.

 

Крім цехів, Севморзавод має три сухі доки. Такий док – це велика яма, відокремлена від моря спеціяльними воротами – батопортом. В док заводять корабель, батопорт закривають, і відкачують воду – після цього можна проводити ремонт. Так от, наскільки можна судити, ракети влучили, принаймні, у два з цих доків. В одному з них вигорів великий десантний корабель «Мінск», 1983 року народження (до речі, цю назву він отримав вже після розпаду СРСР, у 2000 р.), – однотипний з «Олєнєгорскім горняком», про якого ми вже розповідали. Там само можете подивитись і подробиці конструкції цих кораблів. «Мінск» взагалі належить не до ЧФ – на Чорне море його перегнали з Балтики перед початком повномасштабного вторгнення (пам’ятаєте, як лаптєногі готувались десант в Одесі висаджувати?). Стояв він в ремонті по прозаїчній причині – форсунки до дизелів «Згода-Зульцер», куплені в 2019 р., виявились бракованими. А нових тепер не дістати.

 

Судячи з фото, «Мінск» добряче вигорів – надбудова практично знищена. Вочевидь, відновленню він вже не підлягатиме. Другий корабель, про ушкодження якого повідомлено, значно новіший і грізніший – підводний човен проєкту 636.3 «Ростов-на-Дону». Про ці субмарини треба буде розповісти окремо, зараз же лише констатую факт: корабель, введений до складу ЧФ у 2014 р., є (був) носієм крилатих ракет «Калібр». Якщо його вдалось знищити – це, безсумнівно, величезний успіх наших воїнів.

 

І ще один момент слід підкреслити: пошкодження інфраструктури і обладнання Севморзаводу суттєво знизить спроможності лаптєногих ремонтувати свої ушкоджені кораблі. В такій ситуації навіть невеликі ушкодження фрегатів чи субмарин ОЗУ «ЧФ» можуть призвести до того, що вони надоооовго вийдуть з ладу.

 

А символізм моменту відчуваєте? Спочатку ми потопили «Москву», тепер – спалили «Мінск» :))) 

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9