Масовий продукт: корвети проєкту 056

 

З початку 90-х років минулого століття військово-політичне керівництво КНР розгорнуло масштабну програму модернізації флоту. На зміну фізично новим, але морально застарілим кораблям, що базувалися на радянських проєктах 1950-х років, почали надходити цілком сучасні бойові одиниці. Однак ресурси Китаю все ж не є безмежними, що вимагало визначення пріоритетів. Оновлення флоту відбувалося, так би мовити, зверху донизу: почали з есмінців, потім перейшли до фрегатів. А от кораблям прибережної зони довелося чекати своєї заміни досить довго.

 

Ще на початку XXI століття основу цього класу становили малі протичовнові кораблі проєкту 037 («Хайнань»), озброєні 57-мм і 25-мм спареними гарматами, що перебували на рівні артсистем Другої світової війни, а також реактивними бомбометними установками. За водотоннажності близько 400 тонн вони мали доволі скромні морехідні характеристики, невелику швидкість і дальність ходу, а також застаріле радіоелектронне обладнання.

 

Нові кораблі, що мали прийти на зміну «Хайнаням», на думку китайських військових, слід було будувати значно більшими. Це не лише дозволяло розмістити сучасніше озброєння й обладнання, а й підвищити морехідність, збільшити дальність плавання та створити комфортніші умови для розміщення екіпажу. Водночас необхідно було уникнути надмірного зростання вартості корабля, щоб зберегти можливість масового будівництва. І китайські інженери із поставленими завданнями цілком упоралися.

 

Розробка проєкту корвета, що отримав позначення 056 і шифр «Циндао» (за НАТОвською номенклатурою), здійснювалася одним із конструкторських бюро Китайської державної суднобудівної компанії (CSSC – China State Shipbuilding Company). Офіційна презентація моделі корабля відбулася в листопаді 2010 р. під час візиту заступника начальника гарнізону Спеціального адміністративного району Гонконг до місцевого університету. А вже в середині 2011 р. перший корвет нового проєкту — «Бенбу» (бортовий номер 582) — було закладено на стапелі верфі «Худонг-Чжунхуа» в Шанхаї. Раннього ранку 23 травня 2012 р. корабель урочисто спустили на воду. На той момент «Бенбу» перебував уже на досить високому ступені готовності, що дозволило йому вже 7 листопада розпочати ходові випробування. 25 лютого 2013 р. відбулася церемонія введення «Бенбу» до бойового складу Військово-морських сил Народно-визвольної армії Китаю (НВАК).

 

Таким чином, цикл будівництва головного корабля нового проєкту становив приблизно 20 місяців. Для порівняння: кацапський корвет «Стєрєґущій» (головний корабель проєкту 20380) був закладений у грудні 2001 р., а до складу флоту увійшов у лютому 2008-го — через 74 місяці. Подальше будівництво корветів проєкту 056, що здійснювалось чотирма корабельнями (окрім «Худонг-Чжунхуа», до програми залучено підприємства «Далянь Ляонін» у Даляні, «Хуанпу» в Гуанчжоу та «Учанг» в Ухані), велось такими ж високими темпами — до середини 2014 р. у складі флоту вже перебувало 14 таких кораблів (російських корветів проєкту 20380 — лише чотири). Будівництво ж усієї серії з 72-х кораблів завершилось у лютому 2021 р.

 

Конструкція корабля

 

Корвети проєкту 056 «Циндао» призначені для виконання широкого спектра завдань як у мирний час, так і в умовах кризи чи війни: патрулювання 200-мильної виключної економічної зони, здійснення пошуково-рятувальних операцій, ведення розвідки, охорона підходів до власних військово-морських баз і портів, протичовнове забезпечення корабельних з’єднань, боротьба з надводними й повітряними цілями. За загальною архітектурою «Циндао» є зменшеним варіантом фрегата проєкту 054 («Цзянкай») — обидва кораблі мають дуже близькі теоретичні обводи корпусу (особливо в його носовій частині) та характерний низький силует із піднятою палубою в середній частині корпусу. Сталевий корпус довжиною 89 м і шириною 11,6 м уперше в практиці китайського військового суднобудування виконано за модульною технологією, що дозволяє суттєво прискорити будівництво корабля, яке фактично перетворюється на складання з «кубиків». Крім того, модульна технологія полегшує модернізацію кораблів. Також з’являється можливість гнучко адаптувати кораблі під потреби потенційних замовників, змінюючи склад озброєння й обладнання.

 

Корпус має подвійне дно і п’ять палуб, три з яких простягаються на всю довжину корабля. Зовнішні обводи корпусу та надбудови відповідають вимогам технології зниження радіолокаційної помітності («стелс»); крім того, борти корабля, щогли й димова труба вкриті спеціальною фарбою, що поглинає мікрохвильове випромінювання.

 

Характерною рисою корпусу «Циндао» є гострий кут спряження листів, що утворюють борти й днище, типовий для швидкісних катерів, а не для великих морехідних кораблів. Це зробили, ймовірно, для поліпшення технологічності складання корпусу, однак воно зробило неможливим застосування стандартних для великих кораблів заспокоювачів хитавиці — постійних бортових кілів. Замість них корабель обладнаний активною системою гасіння коливань у вигляді висувних «плавників», що забезпечують безпечне виконання злітно-посадкових операцій палубного вертольота, а також ефективне застосування озброєння. Корабель має один якір, клюз якого розташований у форштевні.

 

Енергетична установка корвета проєкту 056 — дизельна. Вона включає два двигуни SEMT Pielstick 16РА 6V-280 STC із турбонаддувом. Такий двигун здатний тривалий час підтримувати потужність 7000 к.с. (при 1080 об/хв). Дизелі виробляються за французькою ліцензією в Китаї компаніями «Шеньсі Дизель Хеві Індастрі» та «Худонг Хеві Машинері». Через редуктор німецької фірми «Ренк» дизелі приводять у рух два вали з п’ятилопатевими гвинтами. Енергетична установка забезпечує корвету максимальну тривалу швидкість ходу 25 вузлів. Дальність плавання за швидкості 16 вузлів становить 3500 миль.

 

Як і на інших сучасних кораблях, житлові приміщення на «Циндао» зосереджені в середній частині корабля — найменш схильній до хитавиці. Каюти та кубрики членів екіпажу відзначаються досить високим рівнем комфорту, оснащені системами кондиціонування повітря, але не мають ілюмінаторів — рішення, що застосовується у військовому кораблебудуванні вже кілька десятиліть. Чисельність екіпажу корвета проєкту 056 становить 60 осіб, що свідчить про високий ступінь автоматизації корабля. Для порівняння — на утричі менших за розмірами «Хайнанях» екіпаж налічує 78 осіб, а на кацапських корветах проєкту 20380 (щоправда, дещо більших за їхні китайські «однокласники») — 99.

 

Корабель несе один човен із напівжорстким корпусом (типу RHIB), розміщений нижче польотної палуби в спеціальній ніші, закритій воротами-ролетами. Рятувальні засоби включають чотири надувні плоти — упаковані в білі контейнери-«бочки», вони розташовані по боках димової труби.

 

Озброєння

 

Для виконання поставлених завдань кораблі проєкту 056 оснащені доволі багатим і сучасним набором озброєння та радіоелектронних засобів. У носовій частині палуби розміщена 76-мм одноствольна артилерійська установка H/PJ-26, що є модернізованим китайським варіантом радянської установки АК-176. Порівняно з базовим зразком, китайським інженерам вдалося підвищити скорострільність зі 120 до 150 постр./хв. Крім того, башту установки, виконану з алюмінієвого сплаву, замінено новою пластиковою, «стелсоподібної» форми.

 

До боєкомплекту H/PJ-26 входять два типи снарядів — універсальний із ударним підривачем і зенітний, оснащений неконтактним радіолокаційним підривачем із радіусом дії 8 м. Маса кожного снаряда становить 5,9 кг. Технічна дальність стрільби сягає 15,7 км, але через наявність у кожному снаряді пристрою самоліквідації на практиці вона обмежена 11 км. Боєкомплект, готовий до стрільби, становить 152 снаряди. Гармата H/PJ-26 може вести вогонь у двох режимах: основному (із цілевказанням від корабельного радара) та резервному (з використанням оптичного прицілу). На відміну від більшості сучасних корабельних артилерійських установок середнього і великого калібру, H/PJ-26 (як і її прототип АК-176) не є безекіпажною: під час стрільби в башті перебувають два члени обслуги.

 

Другий тип артсистеми, встановлений на корветі проєкту 056, є цілком новим. 30-мм одноствольна установка H/PJ-15 призначена для ближнього бою і значною мірою нагадує 27-мм систему MLG 27 розробки німецького концерну «Рейнметал». H/PJ-15 складається зі стабілізованої платформи, на якій розміщені сама гармата з боєкомплектом, багатосенсорна електронно-оптична головка, а також робоче місце навідника і його допоміжний оптичний приціл. Артустановка може вести вогонь в автоматичному режимі (дистанційне керування) або в ручному (керує навідник). На «Циндао» встановлено два комплекси H/PJ-15, змонтовані по бортах у кормовій частині надбудови.

 

Головним засобом ураження надводних цілей є протикорабельні ракети YJ-83 (експортне позначення — С-803). Ця ПКР є подальшим розвитком широко відомої дозвукової ракети YJ-82 (С-802). Програма її розробки стартувала у 1994 р., а в серійне виробництво YJ-83 запустили на межі століть. Ракета має довжину близько 7 м, діаметр корпусу — 360 мм, а стартову масу — приблизно 1200 кг (з них 350 кг припадає на твердопаливний стартовий прискорювач). Завдяки потужнішому, ніж у YJ-82, турбореактивному двигуну (створеному на основі французької моделі «Мікротурбо» TRI 40) та відповідному запасу палива, дальність стрільби ПКР YJ-83 досягає 300 км при польоті на малій висоті та розгоні до надзвукової швидкості на кінцевій ділянці траєкторії — на відстані 30–8 км до цілі швидкість поступово зростає до 1,3 М, 1,7 М і, зрештою, до 2 М. Комбінована система наведення включає радіолокаційну та інфрачервону головки самонаведення, автопілот з інерціальною платформою, а також радіовисотомір, що забезпечує політ ракети на висоті 10–50 м (за 15–20 км до цілі ракета знижується до 5 м). Фугасно-напівбронебійна бойова частина масою 165 кг оснащена контактним підривачем із невеликою затримкою, що забезпечує підрив усередині корпусу цілі. Корвет проєкту 056 несе чотири ПКР YJ-83, розміщені на двох двозарядних пускових установках між фок-щоглою та димовою трубою.

 

ППО корвета забезпечує зенітний ракетний комплекс ближньої дії AJK-10, більш відомий під експортною назвою FL-3000N. Його восьмизарядна пускова установка змонтована над кормовою надбудовою і має дуже широкий сектор горизонтального обстрілу — до 280°. Ще однією характерною рисою є практично необмежений кут вертикального наведення — до 90°, що дозволяє уражати повітряні цілі безпосередньо над кораблем. Зовні пускова установка AJK-10 нагадує аналогічний пристрій американо-німецького ЗРК RAM, а сам китайський комплекс фахівці визначають як його «інтелектуальну копію». ЗРК AJK-10 веде вогонь ракетами HHQ-10 (експортне позначення — TY-90). За довжини 2 м і діаметра корпусу 120 мм ракета важить 35 кг і оснащена 5-кг осколково-фугасною бойовою частиною з комбінованим підривачем — неконтактним лазерним, що спрацьовує при прольоті поблизу цілі, та контактним, що спрацьовує при прямому влучанні. Ракета може маневрувати з перевантаженням до 18 g і розганятися до швидкості 2,5 М, завдяки чому здатна впевнено уражати цілі, що летять зі швидкістю до 1500 км/год. Максимальна дальність стрільби по дозвукових цілях становить 9–10 км, по надзвукових — 6–7 км, мінімальна — 400 м. Максимальна висота польоту перехоплюваної цілі — 6 км.

 

Система наведення HHQ-10 базується на двох пасивних датчиках — електромагнітному та інфрачервоному, встановлених у носовому обтічнику. Їх доповнює компактна інерціальна платформа. Безпосередньо перед пуском ракета отримує необхідні дані про ціль від корабельної системи бойового управління, а сам політ здійснюється за принципом «вистрілив і забув».

 

Боєкомплект ЗРК AJK-10 на корветі проєкту 056 становить 24–32 ракети. Істотним недоліком варіанта комплексу, встановленого на «Циндао», є мала кількість ракет на пусковій установці та ручне перезарядження. Це робить неможливим відбиття масованих повітряних атак. Варто зазначити, що розробник AJK-10 — корпорація CASIC (China Aerospace Science and Industry Corporation) — створила більш досконалі варіанти ЗРК із 18- та 24-зарядними пусковими установками та автоматичними системами перезарядження.

 

Протичовнове озброєння корвета «Циндао» представлене двома 324-мм тритрубними торпедними апаратами — копіями італійського виробу WASS B515/3. Вони встановлені всередині кормової надбудови на рівні польотної палуби, рознесені по бортах і стріляють через великі люки в бортах. Боєкомплект складається з 12 торпед, частина з яких може застосовуватися палубним вертольотом.

 

На кораблях використовуються торпеди двох типів — Yu-7 та ЕТ-52, причому обидві є копіями західних зразків. Парогазова торпеда Yu-7 створена на базі американської Mk 46 mod. 2. За довжини 260 см і маси 235 кг вона оснащена бойовою частиною масою 45 кг. Максимальна швидкість торпеди на малій глибині досягає 47 вузлів, дальність ходу — 11 км на глибині 15 м або 6–7 км на максимальній глибині 460 м. Активно-пасивна гідроакустична головка самонаведення має радіус дії 550 м. Другий зразок — ЕТ-52 — є електричною торпедою, створеною за зразком італійської A244/S. За масою і габаритами, ідентичними Yu-7, вона має легшу бойову частину (34 кг), меншу швидкість (30 вузлів) і дальність ходу (6 км), але оснащена досконалішою головкою самонаведення з радіусом дії 2000 м.

 

Виявлення і знищення ворожих підводних човнів на великих відстанях покладається на корабельний гелікоптер Z-9C — ліцензійний варіант французької машини «Аероспасьяль» AS.565 «Пантер» (морська авіація КНР має близько 25 вертольотів цієї модифікації). Машина зі злітною масою 4,3 т обладнана радаром KLC-1 і опускною гідроакустичною станцією типу 605 (обидва вироби є копіями французьких систем «Варан» і HS-12 відповідно), а також апаратурою передачі даних для загоризонтного цілевказання ПКР YJ-83. Дальність виявлення надводної цілі класу есмінець–фрегат радаром становить 150 км. ГАС здатна виявляти підводні човни на відстані до 10 км. Для ураження підводних цілей гелікоптер може нести дві 324-мм торпеди.

 

Гелікоптер діє з польотної палуби довжиною 19,5 м, розташованої в кормовій частині корабля. Вона піднята над ватерлінією на 5,1 м, що забезпечує достатньо ефективний захист вертольота від хвиль. Постійне базування гелікоптера на корветі не передбачене, ангар відсутній, однак у кормовій надбудові розміщені приміщення з необхідним обладнанням для технічного обслуговування гелікоптера.

 

Радіоелектронне обладнання

 

Склад бортового радіоелектронного обладнання (БРЕО) корвета проєкту 056 фахівці оцінюють як не надто багатий, але цілком сучасний і такий, що відповідає призначенню корабля. Як і у випадку з озброєнням, переважна більшість елементів БРЕО є копіями зарубіжних зразків, у тій чи іншій мірі вдосконаленими. Наприклад, двокоординатний радар виявлення надводних і повітряних цілей типу 364 (експортне найменування SR-64C Seagull C) є розвитком італійської РЛС «Селенія» RAN-10S, відрізняючись іншим типом антени. Радар працює в діапазоні частот G/H (4–8 ГГц) і забезпечує виявлення літаків на середніх і великих висотах на дальності до 500 км, а низьколітаючих ПКР — до 50 км. Антена РЛС має вбудований модуль системи розпізнавання «свій–чужий», а також може використовуватися для наведення ПКР на початковій ділянці їхньої траєкторії.

 

Італійське походження має і РЛС типу 366 (LR-66), що служить для керування вогнем 76-мм артилерійської установки: вона розроблена на базі радара «Селенія» RTN-20X Orion. Станція, оснащена тарілчастою антеною, працює в діапазоні I/J (8–20 ГГц) і здатна виявити невелику ціль з ефективною площею розсіювання 0,1 кв. м на відстані 10 км.

 

Радіолокаційне обладнання «Циндао» доповнюють ще дві станції: навігаційна РЛС типу 760 (копія Racal/Decca RM 1290A/D) і типу 754, призначеною для забезпечення операцій із застосуванням вертольота.

 

Додатковим засобом виявлення надводних цілей є електронно-оптична станція CCORI IR, що включає малорівневу комбіновану (денну/нічну) телевізійну камеру, інфрачервону камеру та лазерний далекомір, змонтовані на стабілізованій у трьох площинах платформі, встановленій на даху ходової рубки. Цей комплекс забезпечує виявлення цілей на дальності до 30 км, а його додатковою перевагою є пасивний режим роботи.

 

Виявлення підводних цілей забезпечує гідроакустична станція з антеною в підкільному обтічнику. Її тип офіційно не вказується, але можна припустити, що ГАС належить до одного з двох типів: російського МГК-335ЕМ-03 «Платина-С» (такі ГАС встановлюються на нових фрегатах проєкту 054) або китайського S-07 (копія французького сонара DUBA-25; встановлювався на серії фрегатів проєкту 053Н2, що увійшли до строю у 1999–2005 рр.).

 

Комплекс РЕБ корвета проєкту 056 є доволі скромним за складом — він включає лише станцію попередження про радіолокаційне опромінення та два пристрої відстрілу хибних цілей. Станція 923-1 (експортне позначення RW-23-1) є копією російської МРП-10М «Накат-М» і відзначається дуже широким діапазоном виявлюваних сигналів — від 2 до 18 ГГц. Пристрої відстрілу хибних цілей є копіями американських шестиствольних 130-мм пускових установок Mk 137 системи Super RBOC Mk 36 mod. 1. Вони ведуть стрільбу боєприпасами кількох типів, оснащеними дипольними радіолокаційними відбивачами та інфрачервоними пастками.

 

Комплекс засобів зв’язку включає радіостанції середньо-, коротко- та ультракороткохвильового діапазонів, а також дві станції супутникового зв’язку: військову SATCOM STNI-240 і цивільну INMARSAT.

 

Корвет оснащений бойовою інформаційно-керуючою системою (БІКС), яка є модифікацією БІКС ZKJ-4B/6J, що встановлюється на фрегатах проєкту 054А.

 

Для ВМС НВАК корвети «Циндао» будувались у двох варіантах. 22 кораблі базового проєкту 056 увійшли в стрій в період з березня 2013 р. до грудня 2016-го. А з листопада 2014 р. почали вступати в стрій кораблі проєкту 056А, додатково обладнані ГАС з буксируваною антеною. Таких кораблів побудували рівно 50. В період з середини 2021 р. до січня 2023-го усі 22 кораблі проєкту 056 передали береговій охороні. При цьому з них демонтували все озброєння, крім 76-мм і 30-мм артустановок.

 

Експортні варіанти

 

На базі проєкту 056 створена низка експортних варіантів. Першим покупцем стали ВМС Нігерії, які у квітні 2012 р. замовили два патрульних кораблі проєкту P18N. Від базового варіанту нігерійський проєкт відрізняється більшою довжиною (95 м) і водотоннажністю (1800 т). Силова установка – два німецьких дизелі MTU 20V 4000M – забезпечує максимальну швидкість 21 вуз. Озброєння – виключно артилерійське: 76-мм і дві 30-мм гармати, такі ж, як на базовому варіанті, а також дві 20-мм гармати. На відміну від китайських кораблів, нігерійські мають не лише гелікоптерний майданчик, але й ангар. До спеціального обладнання цих кораблів входить і устаткування для боротьби з розливами нафти/нафтопродуктів.

 

Патрульні кораблі для Нігерії будувались корабельнею «Учанг». Centenary (F91) увійшов в стрій в лютому 2015 р., а Unity (F92) – в грудні 2016-го.

 

Для ВМС Бангладеш та сама корабельня збудувала чотири корвети проєкту С13В. Першу пару замовили у жовтні 2012 р., другу – в липні 2015-го. Shadhinota (F111) i Prottoy (F112) увійшли в стрій в один день – 19 березня 2016 р., а Shongram (F113) і Prottasha (F114) – відповідно, 18 червня і 5 листопада 2020 р.

 Корвети проєкту С13В за розмірами, силовою установкою і більшістю озброєння БРЕО відповідають базовому проєкту. Однак на них відсутня ГАС (нема ні підкильної, ні буксированої). Нема торпедних апаратів, натомість встановлені дві п’ятиствольні реактивні бомбометні установки типу 87 (китайська копія совєтського РБУ-1200), а замість ПКР YJ-83 використовуються старіші С-802А.

 

У 2020 р. корвети проєкту F15А замовив Алжир. Скільки? А хто зна... У ЗМІ зустрічалась цифра шість, при чому нібито тільки два з них становили тверде замовлення, а ще чотири – опцію. Реально ж ВМС Алжиру отримали тільки один корабель – El Moutassadi (940), збудований корабельнею «Худонг-Джонхуа». Він прибув до Алжиру 6 квітня 2023 р. Очікувалось, що до кінця того ж року увійде в стрій другий корвет, однак досі цього не відбулось. В грудні 2024 р. з’явились повідомлення про намір уряду Алжиру налагодити будівництво корветів проєкту F15А на власній корабельні, однак відтоді жодних новин на цю тему мені не траплялось. Алжиський корвет в основному відповідає базовому проєкту.

 

Останнім за часом отримувачем корветів проєкту 056 стала Камбоджа. У 2024 р. уряд цієї країни повідомив, що КНР побудує для ВМС Камбоджі два корвети проєкту 056С. Що характерно – позначення камбоджійського проєкту відповідає «внутрікитайському» стандарту і відрізняється від експортних індексів кораблів для Нігерії, Бангладеш та Алжиру. Чому? Бо для Камбоджі кораблі будуються китайським коштом, за програмою військової допомоги. Будівництво корветів для Камбоджі здійснює корабельня «Далянь Ляонін». 8 квітня 2026 р. увійшов в стрій перший з них – Kоhkong Senchey (622).

 

Кораблі проєкту 056С відрізняються від 056/056А збільшеною довжиною (95 м) і водотоннажністю (1600 т). Перед основною надбудовою з’явилась невисока надбудова напівбаку, на якій встановлені дві 30-мм шестиствольні артустановки типу 630. Решта озброєння відповідає проєкту 056. Буксированої ГАС кораблі не мають.

 

***

Назагал корвет проєкту 056 є достатньо непоганим прикладом реалізації концепції багатоцільового бойового корабля у скромних (як для сучасних корветів) габаритах. Звичайно, ППО його слабеньке, засоби РЕБ – достатньо бідні. Але при цьому він має повноцінні протичовнові можливості (особливо у варіанті 056А) – на відміну від, скажімо, німецьких «Брауншвейгів».

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783