Який гелікоптер потрібний нашій армійській авіації?
3 липня, у день армійської авіації, командувач армійської
авіації Сухопутних військ ЗС України бригадний генерал Павло Бардаков (до речі,
вітаю з присвоєнням звання бригадного генерала) заявив, що на заміну радянським гелікоптерам планується отримати американські UH-60 Black Hawk. В соцмережах зараз це питання активно
обговорюється, висловлюються різні альтернативні точки зору. Я спочатку брався
коментувати, та, зрештою, втомився, і вирішив написати один цілісний текст, в
якому викласти свої погляди.
Отже, що являє собою UH-60 Black Hawk?
Гелікоптер, первісно «заточений» під те, що американці називають «штурмовими» (Assault) діями – у нашій
термінології це десантно-штурмові дії. Привіз десант у визначену точку, висадив
посадковим способом і швиденько змився. Уся конструкція «Чорного яструба»
оптимізована під це: міцний планер і шасі, широкі бічні двері, які дозволяють
звести до мінімуму час посадки/висадки, оптимальна місткість – відділення піхотинців
плюс два бортстрільця для кулеметів у бічних установках. Іншого озброєння, крім
цих кулеметів, базові варіанти UH-60 не мають – вогневу підтримку десанту
забезпечують «Апачі». На основі S-70 (таке фірмове позначення гелікоптерів
родини Н-60) створена ціла низка спецваріантів – морські, медико-евакуаційні, пошуково-рятувальні,
для сил спеціальних операцій тощо. Є й ударні варіанти – як американські МН-60L DAP (ССОшні), так і AH-60L Arpia, які широко
застосовуються Колумбією.
Переваги UH-60 Black Hawk:
- оптимальна конструкція для
десантно-штурмових операцій;
- можливість уніфікації – машини різного призначення
на одній базі;
- наявність значної кількості вживаних
машин. Наше ГУР використовує саме такі «Блек Хоки», не цураються купувати
вживані гелікоптери, наприклад, Португалія чи Австрія.
Вади:
-
за новими «Блек Хоками» стоїть черга. Крім американської
виробничої лінії, є ще й польська. Там випускають спрощені S-70i – без військового обладнання, яке підпадає під
американські експортні обмеження. Їх купують у світі – найбільшим замовником є
Філіппіни – але, наприклад, сама Польща для армійської авіації обрала AW149, хоч ССО і поліція експлуатують S-70i;
-
залежність від позиції уряду США.
Тепер про альтернативи. Найбільш очевидна – це пропозиція
Bell Textron, яка у квітні цього року оголосила про створення дочірньої компанії в
Україні та плани відкрити окремий офіс для розвитку довгострокової промислової
співпраці. Це може стати першим кроком до втілення планів з локалізації
виробництва гелікоптері родини Н-1 – багатоцільових UH-1Y і ударних AH-1Z. UH-1Y не є повним аналогом UH-60 – це не штурмовий
гелікоптер, в Корпусі морської піхоти США (основний експлуатант цих
гелікоптерів) він використовується в лекгих ударних ескадрильях як доповнення
до AH-1Z. Крім США UH-1Y наразі використовується лише Чехією.
Переваги:
-
єдина наразі пропозиція з локалізацією виробництва в
Україні;
-
зацікавленість фірми у нових замовленнях – бо попиту особливого
на машини серії Н-1 на світовому ринку нема;
-
можливість отримати уніфіковані багатоцільову і ударну
машини;
-
вже базовий варіант UH-1Y має добру оглядово-прицільну
систему і пристосований до застосування ракет APKWS II.
Вади:
-
мізерна доступність вживаних машин (є невелика кількість
у США). Чому цей чинник важливий – бо дозволяє максимально швидко отримати
першу партію гелікоптерів;
-
залежність від позиції уряду США.
Тепер про європейські альтернативи. Тут виробниками
потрібних нам гелікоптерів є два концерни – Leonardo i Airbus Helicopters. З пропозиції першого можна розглядати дві машини – AW101 i AW149. Власне, першу я й не брав би до уваги, якби не те, що у соцмережах
з'являються думки про потребу саме таких машин. Тут, на мою думку, одні вади:
-
найдорожча машина на
ринку (тримоторна);
- спеціалізований морський гелікоптер. Як транспортний використовується лише
Великою Британією і лише у Commando Helicopter Force – тобто, для
підтримки морської піхоти;
-
надмірні розміри і місткість. Для десантно-штурмових
операцій оптимальною є місткість в одне відділення – це не лише пришвидшує
посадку/висадку, але й мінімзує втрати у разі збиття гелікоптера;
-
пропозиція вживаних машин відсутня;
-
темп виробництва мінімальний. Польща замовила чотири
гелікоптери для ВМС у 2019 р., а отримала їх тільки в другій половині 2023-го.
Щодо AW149. Ця машина
нова, випускається з 2020 р. За масогабаритними параметрами приблизно
відповідає UH-60. Стартовим покупцем став Єгипет, потім для заміни Мі-8 їх замовила
Польща. З найсвіжіших успіхів – перемога у конкурсі у Великій Британії (там AW149 замінить «Пуми»).
Переваги:
-
новітня конструкція;
- оптимальні розміри;
-
можливість вибору
двигунів американського або французького виробництва.
Вади:
-
брак пропозиції
вживаних машин;
-
не перевірений в
реальних бойових умовах.
Airbus Helicopters потенційно може запропонувати кілька машин. NH90 – у розмірності UH-60. Машина дорога і з поганою репутацією –
через що, наприклад, Австралія прискорено їх списала, замінивши «Блек Хоками»
(там взагалі історія цікава була: купили NH90, щоб замінити «Блек Хоки», а за кілька років – купили «Блек
Хоки», щоб замінити NH90). Був у нас теоретичний шанс отримати вживані австралійські NH90, але австралійці їх швиденько
утилізували (фюзеляжі просто закопали – вони композитні, тож переробці не підлягають...).
Похідні від «Супер Пуми» – Н215М (легший) і Н225М
(важчий) – це все ж більшою мірою транспортні гелікоптери, ніж штурмові,
надмірних розмірів і місткості. Цивільний варіант Н225 у нас використовується
ДСНС і Національною гвардією, але повне замовлення на цей варіант не виконали –
частину Н225 замінили на легкі Н145.
Приватбанк: 5168 7456 7352 6783

Коментарі
Дописати коментар