Аналіз втрат у повітрі в російсько-українській війні

 Стаття з серпневого числа Air Forces Monthly. Аналіз підтверджених втрат сторін за перші 100 днів після 24 лютого. Є певні питання - наприклад, у список українських втрат включені Ани в Гостомелі, але ж це цивільні літаки, а не військові. Висновки цікаві. Зокрема, підкреслюється, що російська фронтова й армійська авіація здатна оперувати тільки над лінією фронту, не проникаючи вглиб українського повітряного простору.









Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Війна очима наших ворогів: революція на полі бою

Зображення
Баражувальні боєприпаси НХ-2 - німецька допомога для України   Далеко не найдурніший з запорєбрікових експертів Руслан Пухов опублікував досить цікаву статтю, присвячену кардинальним змінам у способі ведення бойових дій. Я ж переклав її на людську мову – зрозуміло, очистивши від ідеологічних штампів і евфемізмів на кшталт «спєциальнай ваєннай апєрациі».   Отже, на початку статті автор констатує, що успіхи російських окупаційних військ у 2024 році не призвели до зміни позиційного характеру бойових дій, що склався з кінця 2022 року. На думку Пухова, це виглядає досить закономірним і відображає сформовані тенденції ведення бойових дій на досить тривалу перспективу.   Поле бою стало «прозорим»   Пухов стверджує, що ця позиційність виникла не внаслідок недостатньої чисельності чи «щільності» військ сторін. Навпаки, висока розосередженість і низька щільність військ та бойових порядків стали наслідком різко зрослих можливостей розвідки, виявлення, цілевказання т...
Докладніше

Наш арсенал: ЗСУ-23-4 "Шилка"

Зображення
"Шилка" 36-ї ОБрМП веде вогонь по наземній цілі. Початок квітня 2023 р. Зенітна самохідна установка ЗСУ-23-4, більш відома як «Шилка», без сумніву, належить до «культових» зразків радянського озброєння часів холодної війни. Як засіб протиповітряної оборони полкового рівня, «Шилка» набула значного поширення не лише в совєцькій армії, але й серед союзників по Варшавському договору та в багатьох інших країнах. Хоча виробництво ЗСУ-23-4 припинили понад 40 років тому — у 1982 році — вони й досі залишаються в експлуатації. Ці комплекси також беруть участь у нинішній російсько-українській війні. На момент початку виробництва у 1964 році ЗСУ-23-4 була найефективнішим у світі самохідним зенітним артилерійським комплексом. Завдяки поєднанню чотирьох автоматичних гармат калібру 23 мм із радарною системою управління вогнем, «Шилка» могла боротися з головною повітряною загрозою того часу — реактивними мисливцями-бомбардувальниками. Гусеничне шасі та бронювання дозволяли їй діяти в бойо...
Докладніше

Довідник: МіГ-29К

Зображення
У 1978 р. конструкторське бюро ім. А. Мікояна виступило з ініціативою створення на базі винищувача МіГ-29 палубного літака МіГ-29К. Передбачалось, що ці літаки доповнять у складі авіагруп нових радянських авіаносців важчі й дорожчі винищувачі Су-27К (так само, як це мало відбутись у з’єднаннях винищувальної авіації ВПС). Після тривалого періоду попередніх розробок повномасштабне проектування МіГ-29К (літак «9-31») розпочалось у 1984 р. Тепер у його основу була покладена конструкція не базового МіГ-29, а удосконаленого варіанту МіГ-29М. Палубний винищувач отримав крило збільшеного розмаху із складаними консолями, посилене шасі, посадковий гак. В конструкції широко застосували композитні матеріали (на них припадає 20 % планеру). Кількість пілонів для підвіски озброєння під кожною консоллю збільшилась з трьох до чотирьох. На літакові збільшили запас палива і встановили систему дозаправки в повітрі. Від гальмівного парашуту відмовились. МіГ-29К (як і Су-27К) не пристосований для старту з к...
Докладніше