"Сулеймані" та інші "Шахіди"

"Шахід Сулеймані" з рідкісним для Ірану гелікоптером Белл 412

Сьогодні – про ще один клас недобитків іранського флоту, корвети «Шахід Сулеймані». Одразу зазначу, що Іран має (мав?) два військово-морських флоти. Один з них «нормальний», у складі збройних сил (до нього належали, зокрема, «есмінці» класу «Модж» та корвети класу «Баяндор»). Інший же входить до складу Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). Саме до цього останнього і належали корвети, про які поговоримо сьогодні.

 

Кораблі класу «Шахід Сулеймані» побудовані за схемою катамарана. В сучасних умовах така схема широко застосовується для швидкісних поромів, а ось серед бойових кораблів не надто поширена. Ракетні катери, побудовані за цією схемою є, наприклад, у флотах обох Китаїв. Іран теж доволі послідовно розвиває катамарани. У 2016 р. склад флоту КВІР поповнив швидкісний транспорт-катамаран «Шахід Назері», який, вочевидь, і став прототипом для «Шахіда Сулеймані», прийнятого до складу флоту 19 лютого 2022 р. Цей корабель, як і решта кораблів серії, побудований на корабельні «Шахід Махаллаті» в Бушері. 19 лютого 2024 р. КВІР прийняв одразу два кораблі цієї серії – «Шахід Багері» і «Шахід Сайяд Ширазі». Нарешті, 27 лютого 2025 р. увійшов в стрій «Шахід Раіс-Алі Делварі». Щоправда, щодо останньої дати є сумніви – бо вже на початку лютого цей корабель очолював загін з чотирьох кораблів, який здійснив візит до порту Шарджа (ОАЕ). Тож ймовірно «Шахід Раіс-Алі Делварі» фактично був прийнятий не пізніше січня 2025 р. Кораблі мають бортові номери від FS313-1 до FS313-4.

 

Точні тактико-технічні характеристики «Шахіда Сулеймані» не публікувались. Вважається, що його довжина становить 65-67 м, ширина – близько 14,5 м. Корабель обладнаний чотирма дизельними двигунами іранського виробництва. Максимальна швидкість становить 32 вуз, дальність плавання – 5000 миль.

 

Склад озброєння кораблів класу «Шахід Сулеймані» відзначається відвертим перекосом в бік ракетних системи за дуже слабкої артилерійської складової і повного браку протичовнового озброєння. Тобто, за цим параметром вони ближчі до радянських МРК, аніж до західних багатоцільових корветів.

 

Тепер уважно дивимось фото. Тут помітно одразу два типи установок вертикального пуску. Два тризарядних блоки призначені для зенітних ракет Sayyad-3G (з дальністю пуску до 150 км), ще чотири більші комірки – для крилатих ракет Abu Mahdi (названі на честь іракського діяча, заступника очільника Комітету народної мобілізації, задвохсоченого американцями 3 січня 2020 р. в Багдаді разом з Касемом Сулеймані, командиром сил «Кудс»).

Ось так виглядає тризарядний модуль УВП

 

Обабіч надбудови встановлені шість пускових установок для протикорабельних ракет: чотири Ghadir (дальність пуску до 300 км) і дві Nasr-1 (копія китайської С-704; 35 км).

 

Артилерійське озброєння суто символічне – 30-мм гармата і чотири 20-мм тристволки (копії американської М197).

 

Корабель має великий гелікоптерний майданчик, але без ангара. Під майданчиком натомість знаходиться ангар для трьох швидкісних катерів.

 

Корвети класу «Шахід Сулеймані» активно брали участь в різноманітних навчаннях. Зокрема, «Шахід Сайяд Ширазі» в лютому 2026 р. залучався до навчань «Розумний контроль над Ормузькою протокою», а одразу після цього – до спільних з кацапським флотом навчань в Оманській затоці. Та американські атаки в березні 2026-го, ймовірно, призвели до знищення (чи виведення з ладу) цих кораблів. 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783