Протидронова система GARMR

Прототип бойової машини GARMR MRS
 

Німецька компанія Diehl Defence продовжує розвивати свою концепцію мобільних засобів протидронової оборони. Почалось все з бойової машини Kinetic DefenseVehicle – 16 таких машин поставили в Україні на рубежі 2024-2025 рр. В лютому 2025 р. був продемонстрований удосконалений варіант Kinetic Defense Vehicle. А в лютому цього року компанія презентувала концепцію модульної системи GARMR.

Бойова машина Kinetic Defense Vehicle


 

Основою GARMR є модульна система управління та наведення вогню Sky Sphere, яка охоплює весь ланцюг «сенсор — ураження». До системи може інтегруватися широкий спектр засобів ураження.

Для першого рівня протидії БПЛА (Layer 1) доступні кулеметні системи калібру 7,62 мм або 12,7 мм (а в перспективі – автоматичні гармати калібру 20) мм, що встановлюються в бойовому модулі та забезпечують ураження цілей на дистанції до 1000 метрів.

Прототип бойової машини GARMR SRS


 

Другий рівень (Layer 2) передбачає застосування двох дронів-перехоплювачів дронів із дальністю до 20 і 40 кілометрів відповідно. Система GARMR SRS (Short-Range-System) використовує дрон CICADA із сіткою або бойовою частиною, тоді як GARMR MRS (Medium-Range-System) включає дрон більшої дальності. Водночас для обох діапазонів можуть інтегруватися й інші засоби ураження, що дозволяє оптимально адаптувати систему залежно від ситуації.



 

На зображенні ліворуч показано варіант MRS із довгою кабіною екіпажу, посередині — варіант SRS із пусковою установкою CICADA та короткою кабіною, праворуч — варіант MRS із короткою кабіною екіпажу.


Ну що я вам скажу - цікаво. Але довго...


Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783 

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Наш арсенал: ЗСУ-23-4 "Шилка"

Зображення
"Шилка" 36-ї ОБрМП веде вогонь по наземній цілі. Початок квітня 2023 р. Зенітна самохідна установка ЗСУ-23-4, більш відома як «Шилка», без сумніву, належить до «культових» зразків радянського озброєння часів холодної війни. Як засіб протиповітряної оборони полкового рівня, «Шилка» набула значного поширення не лише в совєцькій армії, але й серед союзників по Варшавському договору та в багатьох інших країнах. Хоча виробництво ЗСУ-23-4 припинили понад 40 років тому — у 1982 році — вони й досі залишаються в експлуатації. Ці комплекси також беруть участь у нинішній російсько-українській війні. На момент початку виробництва у 1964 році ЗСУ-23-4 була найефективнішим у світі самохідним зенітним артилерійським комплексом. Завдяки поєднанню чотирьох автоматичних гармат калібру 23 мм із радарною системою управління вогнем, «Шилка» могла боротися з головною повітряною загрозою того часу — реактивними мисливцями-бомбардувальниками. Гусеничне шасі та бронювання дозволяли їй діяти в бойо...
Докладніше

Довідник: МіГ-29К

Зображення
У 1978 р. конструкторське бюро ім. А. Мікояна виступило з ініціативою створення на базі винищувача МіГ-29 палубного літака МіГ-29К. Передбачалось, що ці літаки доповнять у складі авіагруп нових радянських авіаносців важчі й дорожчі винищувачі Су-27К (так само, як це мало відбутись у з’єднаннях винищувальної авіації ВПС). Після тривалого періоду попередніх розробок повномасштабне проектування МіГ-29К (літак «9-31») розпочалось у 1984 р. Тепер у його основу була покладена конструкція не базового МіГ-29, а удосконаленого варіанту МіГ-29М. Палубний винищувач отримав крило збільшеного розмаху із складаними консолями, посилене шасі, посадковий гак. В конструкції широко застосували композитні матеріали (на них припадає 20 % планеру). Кількість пілонів для підвіски озброєння під кожною консоллю збільшилась з трьох до чотирьох. На літакові збільшили запас палива і встановили систему дозаправки в повітрі. Від гальмівного парашуту відмовились. МіГ-29К (як і Су-27К) не пристосований для старту з к...
Докладніше

Війна очима наших ворогів: українські діпстрайки і протидія ним

Зображення
Надибав досить цікавий текст запорєбрікового аналітика, присвячений проблемі українських діпстрайків та протидії ним. Текст приблизно річної давності, але, НМСД, актуальності не втратив. Тому я переклав його людською мовою. «Наростаючі як якісно, так і кількісно українські удари по території РФ стали своєрідною однією з ключових подій, що характеризують воєнну кампанію 2024 року. Передумови для подібних дій були помітні давно — автор цих рядків у приватних бесідах із колегами неодноразово (ще з 2022 року) наголошував на тому, що Збройні сили України ведуть регулярне тестування можливостей і недоліків російської системи протиповітряної оборони на західному кордоні (для чого, зокрема, активно застосовувалися застарілі безпілотники КБ Туполєва, що дісталися Києву у спадок від СРСР), однак загалом цим інцидентам надавали характер прикрих випадковостей — атаки були поодинокими, не завдавали значної шкоди й не розглядалися як передумови до чогось більшого. Нині очевидно, що українські ві...
Докладніше