Російські Ка-52 проти України

 

Ну що, продовжимо нашу вівісекцію ваздушна-касмічєскіх (тільки не ржіть – вони дійсно так називаються!) сіл рашки. Сьогодні розберемось з вертольотами. Не подобається мені це слово – «вертоліт», його москалі вигадали. Після перемоги треба буде в усіх офіційних документах замінити на інтернаціональний «гелікоптер». Стандарти НАТО, тскать!

Отже. З першого дня повномасштабного російського вторгнення в небі України з’явились штурмові вертольоти Ка-52 – досить незвичного вигляду машини з двома співвісними несучими гвинтами (розташовані один над одним і обертаються в протилежних напрямках). Цей «аналоховнєт» має досить довгу історію, яка почалась ще 1976 р., коли міністерство оборони СРСР оголосило конкурс на створення бойового вертольота для заміни Мі-24. Конструкторське бюро Камова представило машину Ка-50, яка кардинально відрізнялась від попередників не тільки співвісною схемою, але й тим, що була одномісною. Конструктори чомусь вирішили, що сам пілот цілком зможе справитись з управлінням вертольотом, а також пошуком й ураженням цілей. Ідея сподобалась військовим, Ка-50 переміг в конкурсі і його взяли на озброєння. Сам конкурс – це окрема історія російської «розпорядливості» й «раціональності»: на озброєння взяли не лише Ка-50, але й його конкурента – Мі-28. Більше того, відновили виробництво «тюнінгованого» Мі-24 під позначенням Мі-35М. Тобто, зараз в російській армійській авіації одночасно використовуються бойові вертольоти чотирьох типів (додайте ще старі Мі-24).

Але повернімося до нашого «аналоховнєта». Незважаючи на активний піар Ка-50, охрещеного «Чорною акулою», російська армія придбала лише дюжину таких машин. Чому? Виявилось, що пілотування винищувача на великих висотах і вертольота при самісінькій землі – це, делікатно кажучи, трохи різні речі. Один пілот Ка-50 фізично не справлявся з усіма завданнями, і вертоліт довелось переробляти на двомісний. Так з’явився Ка-52. Але й тут російські горе-конструктори вирішили проявити оригінальність. Замість традиційної для бойових вертольотів тандемної кабіни (коли льотчик сидить ззаду і вище оператора озброєння) на Ка-52 членів екіпажу посадили поруч. Це суттєво погіршило огляд. Уявіть собі ситуацію, коли пілот питає оператора: «Пасматрі, что там справа!!!». Зрозуміло, це значно знижує шанси вижити в повітряному бою – і є вже наочні приклади. Але про це трохи нижче.

Отже, перша ескадрилья Ка-52 була сформована у 2011 р. За даними довідника Military Balance, у 2021 р. росіяни мали 127 таких вертольотів. Ка-52 обладнаний оптико-електронною системою і бортовим радаром. Однак антенна останнього встановлена в носовій частині фюзеляжу, тоді як на інших сучасних бойових вертольотах, обладнаних радарами (наприклад, на американському «Апачі») вона знаходиться над гвинтом. Через це Ка-52 не може «визирнути» з-за дерев чи будівель – йому доводиться підніматись, підставляючи себе під обстріл. І тут вступає в дію математика. Два співвісні несучі гвинти мають значно вищий коефіцієнт заповнення площі ометання, ніж один. Що це я написав? Сам задумався... Якщо простіше: ймовірність влучити, скажімо, з ЗУшки, в лопать гвинта Ка-52 значно вища, ніж в лопать одногвинтового вертольота (наприклад, Мі-24). Є на Ка-52 і бортовий комплекс оборони, але він цілком «пробивається» ПЗРК. Підтвердження цього – знищення «Алігатора» (як називають Ка-52 росіяни) 7 травня 2018 р. над територією Сирії (рашковани, звісно, списали це на «тєхнічєскую нєісправность»).

Якщо в Сирії «аналоховнєти» діяли майже в полігонних умовах, то агресія проти України показала їм, ЩО значить прцювати в умовах активної протидії ППО. Перший Ка-52 був збитий вже 24 лютого поблизу Вишгорода. А ось 1 березня неподалік Бабинців на Київщині відбувся повітряний бій, в ході якого наш старенький Мі-24П збив новітнього «Алігатора» (причому в нерівному бою один проти двох). Як це вдалось? Можу висловити лише припущення. Повітряні бої вертольоти ведуть майже виключно з використанням гарматного озброєння. На Ка-52 встановлена 30-мм гармата 2А42 (така ж, як і на БМП-2) у підфюзеляжній рухомій установці. Мі-24П ж має гармату нерухому, але справжню авіаційну: двоствольну ГШ-30К. Хоч і калібр її такий же, як у 2А42, але снаряд важить удвічі більше (понад 800 г порівняно 390-400). Початкова швидкість снарядів обох гармат приблизно однакова. Значить, снаряди ГШ-30К мають значно більшу кінетичну енергію. До того ж, гармата на на Ка-52 винесена далеко від центру маси гелікоптера, в результаті чого вже після перших пострілів сила віддачи гармати повертає гелікоптер від точки прицілювання. Тому така гармата не здатна вести прицільний вогонь. Ефективніше гарматне озброєння, ймовірно, забезпечило нашому вертольоту перемогу у повітряному бою.

І ще один характерний момент. Ка-52 – єдиний у світі вертоліт, обладнаний катапультними сидіннями для екіпажу. Однак екіпажі збитих «Алігаторів» чомусь не поспішають ними користуватись. Вочевидь, вони більше покладаються на іконки, встановлені на дошках приладів...

І, до речі, про високоточну зброю. На фото збитого Ка-52 ми бачимо під крилом додатковий паливний бак і блок 80-мм некерованих ракет. А де ж протитанкові керовані ракети? А "іхтамнєт"...