Про життя, летунство та інші дрібниці

  Ефективність дій нашої авіації проти запорєбрікових БпЛА «Гєрань» (та інших, менш поширених) не підлягає сумніву – читачі, безперечно, бачили фото бортів українських гелікоптерів і літаків з відмітками про десятки і навіть сотні збитих безпілотників. Не дивно, що козломорді мастєровиє шукають способи зниження цих втрат. Одним з кандидатів на скрєпне вундерваффе стала «зв'язка» БпЛА «Гєрань» із керованими ракетами «повітря-повітря» малої дальності Р-60/60М. Спроби застосування таких агрегатів спостерігаються з кінця 2025 року. Наскільки ефективною – і взагалі реальною – може бути така спроба створення безпілотного перехоплювача? Відповідь на це дає один із запорєбрікових ікспьордів.   Він відзначає, що «конфігурація такої машини, очевидно, ще не усталилася». Різноманітність конфігурацій наштовхує на логічне припущення, що козломорді мастєровиє йдуть шляхом проб і помилок, вдаючись до кустарщини без якогось наукового обґрунтування. Трапляються випадки розміщенням ракети «н...

  У 1927 р. в передмісті Кордови (аргентинської) була заснована Fábrica Militar de Aviones (FMA) – підприємство, покликане замінити імпортні літаки машинами власної розробки для оснащення аргентинської військової авіації. Спочатку підприємство будувало літаки за ліцензією — Avro 504 та Dewoitine D.21 , однак майже відразу розпочало створення власних конструкцій. Першою з них став Ae.C.1 . За ним з'явилися інші моделі, зокрема транспортний літак Ae.T.1 . Усі вони були невеликими одномоторними низькопланами схожої конструкції. Лише Ae.T.1 відрізнявся більшими розмірами, що дозволяло перевозити п'ятьох пасажирів і двох пілотів. Крім того, його можна було переобладнати на легкий бомбардувальник.   Бомбардувальник   Обмежені ударні можливості Ae.T.1 так і не були використані, оскільки розпочалася розробка більшого й досконалішого бомбардувальника — Ae.M.B.1 . Цей легкий бомбардувальник призначався для заміни застарілих біпланів Breguet XIX , які перебували на озб...

  Влітку 1919 р. воєнно-політичне становище Української Народної Республіки було складним. Відбиваючи атаки більшовиків, українці мусили одночасно вести бойові дії проти Польщі. Ще один сусід – Румунія – дотримувалась позиції недружнього нейтралітету. За таких обставин чи не єдиним способом зв’язку з Західною Європою було повітряне сполучення. Перші повітряні лінії на території України з’явились ще у 1918 р. Головним їхнім завданням було забезпечення комунікації між частинами окупаційних військ. Скажімо, з 20 березня 1918 р. працювала австро-угорська регулярна авіапоштова лінія Відень-Краків-Львів-Київ. Мережу повітряних ліній створили і німецькі війська. Як опорний пункт повітряних комунікацій вони використовували Брест-Литовськ. Намагались налагодити повітряне сполучення і українські уряди Центральної Ради та гетьмана П. Скоропадського, однак без особливого успіху. Зрештою, не було в ті часи й гострої потреби розвивати такий екзотичний засіб комунікації. А ось за часів Директор...