Про життя, летунство та інші дрібниці

  Скриншот з відео 414-ї окремої бригади безпілотних систем «Птахи Мадяра» Питання оцінки ефективності дронових ударів на фронті й у прифронтовій смузі вже від довшого часу є предметом дискусії. Чи варто ганятись за ворожими солдатами, а чи варто зосередитись на техніці? Кілька днів тому запорєбрікові ікспьорди опублікували вартий уваги текст на цю тему. Наводжу його мовою оригіналу  " Очередная статистика пораженных целей центром "Рубикон" говорит нам о том, что личный состав ВСУ совершенно не является приоритетной целью для наиболее опытных операторов дронов ВС РФ. Так, судя по подсчетам LostArmour, из 24 000 опубликованных эпизодов лишь 6,6% (менее 1600 эпизодов) приходится на поражение личного состава вне укрытий. При этом, соотношение еще и сокращается с каждым разом - 10 дней назад было 6,8%, месяц назад 6,9%. Конечно, еще какая-то часть личного состава гибнет в поражаемой технике и иногда в укрытиях, но это дает лишь небольшую прибавку к количеству пораженных солд...

  Цей матеріал ностальгічний – понад двадцять років тому, на початку 2004 р., в київському часописі «Мир моделей» (виходив такий недовго, кілька чисел видали) я опублікував першу свою статтю, присвячену персоналіям. Давно збирався перекласти її українською, а сьогодні видалась нагода – чергова річниця з дня народження героя статті.   Під час Першої світової війни в арміях воюючих сторін служили численні волонтери — представники нейтральних країн: одні йшли до війська з жаги пригод, інші ж — з ідейних міркувань. До останніх належав венесуелець Карлос Мейєр-Балдо (Carlos Meyer Baldo).   Народився Карлос Мейєр-Балдо 21 квітня 1895 р. у сім’ї Йоганна Людвіга Карла Мейєра, агента гамбурзької фірми «Стейнфорд», що займалася торгівлею кавою, та венесуельської аристократки Марії Амелії Балдо. Дитинство Карлоса минуло в маєтку Санта-Лусія поблизу м. Маракайбо . Тут він здобув чудову домашню освіту, досконало опанувавши, окрім німецької та іспанської, ще й англійську та ф...

  Поряд з танками, бойовими машинами піхоти та іншою бронетехнікою Україна отримує від країн-партнерів також і допоміжні машини. Помітне місце серед них посідають броньовані ремонтно-евакуаційні машини (БРЕМ). Сьогодні – про одну з них, польську WZT -3. Абревіатура « WZT » розшифровується як W ó z Zabezpieczenia Technicznego – машина технічного забезпечення. Тобто, в польській військовій термінології нема вказівки на те, що це – саме броньована машина. Ну, та хай – суті це не міняє: усі WZT створювались на базі танків і є броньованими.   Придбавши в СРСР ліцензію на танк Т-72М1 (випускався в Пользі з 1981 р.), поляки вирішили не копіювати радянську БРЕМ-1, а створити власну конструкцію – можливості конструкторського бюро при заводі «Бумар-Лабенди» в м. Глівіце цілком дозволяли це зробити, та й досвід відповідний був: 1968 року тут створили WZT -1 – відповідник радянського тягача БТС-2 на базі танка Т-55, а 1973-го – WZT -2, який використовує таке саме шасі, але є вже н...

  У свіжій (2026 р.) книжці з серії Osprey General Military, присвяченій історії Т-72, українським модернізаціям цього танка відведений окремий розділ. Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки:  https://buymeacoffee.com/andrijkhar9 Приватбанк: 5168 7456 7352 6783

  З початку 90-х років минулого століття військово-політичне керівництво КНР розгорнуло масштабну програму модернізації флоту. На зміну фізично новим, але морально застарілим кораблям, що базувалися на радянських проєктах 1950-х років, почали надходити цілком сучасні бойові одиниці. Однак ресурси Китаю все ж не є безмежними, що вимагало визначення пріоритетів. Оновлення флоту відбувалося, так би мовити, зверху донизу: почали з есмінців, потім перейшли до фрегатів. А от кораблям прибережної зони довелося чекати своєї заміни досить довго.   Ще на початку XXI століття основу цього класу становили малі протичовнові кораблі проєкту 037 («Хайнань»), озброєні 57-мм і 25-мм спареними гарматами, що перебували на рівні артсистем Другої світової війни, а також реактивними бомбометними установками. За водотоннажності близько 400 тонн вони мали доволі скромні морехідні характеристики, невелику швидкість і дальність ходу, а також застаріле радіоелектронне обладнання.   Нові кор...