Про життя, летунство та інші дрібниці

  Поступово з’являються подробиці щодо закупівель європейських країн з фонду SAFE . Румунія, яка задекларувала виділення частини своєї квоти на будівництво двох патрульних кораблів, схоже, зібралась отримати майже повноцінні корвети, схожі на болгарські кораблі проєкту MMPV 90 .   Міністр оборони Румунії Раду Міруце зазначив, що кораблі будуватимуться в Румунії, на корабельні Mangalia 2 Mai Shipyard у межах новоствореного спільного підприємства. Корабельня буде модернізована і працюватиме під керівництвом Rheinmetall як мажоритарного акціонера, тоді як румунська держава матиме міноритарну частку, надаючи землю та основні фонди. Ця схема стала наслідком банкрутства Damen Mangalia Shipyard 6 квітня 2026 року. Корабельня уже перебувала під зовнішнім управлінням після оголошення неплатоспроможності Damen Shipyards Mangalia у червні 2024 року. Rheinmetall же долучився, щоб «допомогти зберегти промисловий потенціал і робочі місця».   Нинішня спроба вже не перша в істор...

На початку року я розповідав про фантазії запорєбрікових ікспьордів стосовно можливого застосування в лаптєстані застарілого ракетного озброєння з чучхестану – похідних від «Скаду» , С-75 та ПКР . Але увага їхня звертається і до інших видів озброєння – у тому числі 14,5-мм зенітних кулеметів. КНДР (як і КНР), на відміну від самого СРСР, дуже захопилася подальшим розвитком озброєння в калібрі 14,5×114 мм. Цьому сприяла ціла низка чинників: власний специфічний досвід корейської війни, аналіз бойових дій в Азії (включно з війною КНР і В’єтнаму 1979 року), наявні свого часу проблеми зі створенням і масовим виробництвом нового покоління компактного автоматичного гарматного, а також керованого ракетного озброєння, у тому числі для бронетехніки. Тому там, де інші армії активно переходили в нову технологічну епоху, КНДР (як і КНР) продовжувала вичавлювати з 14,5×114 мм усе можливе. Це стосувалося не лише масового оснащення КПВТ та іншими кулеметними системами того ж калібру різної бронет...

  Один з двох китайських мисливців  Lincock   ІІІ (борт 609) Минулого року я опублікував цикл статей про першіяпонські мисливці . Я зосереджувався, головно, на серійних літакак та японських прототипах. Та поза увагою лишились деякі імпортні літаки, які купувались для випробувань. Сьогодні – про одного з них, цікавого легкого мисливця Blackburn Lincock ІІІ. Маловідомий і виготовлений лише в кількох екземплярах, він навіть узяв участь у боях – щоправда, не на боці японців, а проти них.   Назву Lincock , якої немає в жодному зі словників, утворили, поєднавши слово cock (півень), традиційний складник назв мисливців фірми Blackburn , зі спотвореним lynx – назвою двигуна, який встановили на літак. Семициліндровий радіальний мотор повітряного охолодження Armstrong Siddeley Lynx розвивав потужність 225-270 к.с. – замало як на час, коли створювався Lincock . Він з’явився у 1928 р., а тоді на мисливцях вже встановлювались мотори удвічі потужніші. Але задум колективу...

  На озброєнні 8-го полку Сил спеціальних операцій з’явився бронеавтомобіль Sisu GTP 4x4 . Досі не повідомлялось навіть про сам факт постачання таких машин Україні, не кажучи вже про їхню кількість. Sisu GTP 4x4 – виріб досить новий і сучасний.   Фінська фірма Sisu Auto – досить відомий нішевий виробник автомобільної техніки військового призначення. З 1983 р. вона випускала класичні колісні (тривісні) бронетранспортери родини ХА-180. Виготовили їх близько 1200, а в рамках військово-технічної допомоги потрапили вони і в Україну. Однак я недарма вжив прикметник «класичні» - це бронетранспортери, які створювались в рамках концепції традиційних бойових дій. А ще з часів воєн в колишній Югославії фінські військові артикулювали потребу в бронемашині іншого класу, яка б характеризувалась високою стратегічною і тактичною мобільністю, стійкістю до асиметричних загроз, відкритістю і модульністю конструкції, а також не надто високою вартістю життєвого циклу. Появи такої машини д...