Про життя, летунство та інші дрібниці

  Кілька слів про одного з найрідкісніших пасажирських авіалайнерів -  Lockheed L-100-30(P) . На початку 1990-х років індонезійська авіакомпанія Merpati Nusantara  замовила переобладнання  двох цивільних транспортних літаків  Hercules  L-100-30 (цивільний варіант військового С-130Н-30, тобто С-130Н з подовженим фюзеляжем) на повноцінні пасажирські авіалайнери. У Aeromod Center компанії Lockheed у Ґрінвіллі, штат Південна Кароліна, у фюзеляж вирізали 22 вікна від Boeing 727 , встановили аварійні виходи, буфети, туалети та додаткові елементи  підсилення конструкції. Усередині салон був повністю вкритий килимовим покриттям і мав 97 крісел економічного класу , розташованих за схемою 3+3 та 3+2. Звичного для пасажирських лайнерів багажного відсіку під підлогою, зрозуміло, не було - багаж завантажували через задню вантажну рампу. Ці унікальні «пасажирські Геркулеси»  PK-MLT та PK-MLS  близько п’яти років обслуговували віддалені маршрути в Індонез...

  Чотири роки тому я написав пост , присвячений кораблям корейського походження у флотах Латинської Америки. З того часу пост доповнювався, і розрісся так, що працювати з ним стало не надто зручно. А новини надходять постійно. Тож вирішив зробити окремий матеріал про новий контракт з Перу - і буду доповнювати вже тут, в міру надходження новин. Досвід співпраці з південнокорейськими кораблебудівниками, який полягав у ліцензійному будівництві патрульних катерів і десантних транспортів-доків в Перу вважали цілком вдалим. Тож коли уряд шукав партнера для реалізації широкої програми оновлення флоту, вибір був зроблений на користь HD Hyundai Heavy Industries. 16 квітня 2024 р. з цією фірмою була підписана угода вартістю 463 млн доларів про будівництво на корабельні SIMA чотирьох кораблів: - фрегата проєкту HDF-3200 (довжина 127 м, ширина 14,9 м, швидкість 26,5 вуз, дальність плавання 6000 миль); - патрульного корабля проєкту HDP-2200   (довжина 95 м, ширина 14,3 м, швидкість 20...

  "Таканамі" Ну що ж, продовжимо розмову про японські дестроєри. Сьогодні – про кораблі трьох класів, які будувались за програми другої половин 1950-х років.   Планом розвитку флоту на 1954-1958 рр. передбачалось будівництво десяти дестроєрів: семи протичовнових ( DDK ; майбутній клас «Аянамі») і трьох ППО ( DDA ; майбутні «Мурасаме»). Після замовлення у 1953 р. перших двох дестроєрів класу «Харукадзе» , наступного року зробили павзу, зосередившись на менших мисливцях на підводні човни . До будівництва дестроєрів повернулись 1955 р., коли профінансували перші чотири DDK ( DDK 103-106). 1956-го профінансували лише один DDA ( DDA 107), в 1957-му – три кораблі, у тому числі два DDA ( DDA 108, 109) і один DD К ( DD К110), а у 1958 р. – два останніх DD К ( DD К111, 112). Коли ж в процесі проєктування нових кораблів з’явилась оказія придбати ще два «позапланових» дестроєри за кошти американської програми військової допомоги, то їх вирішили витратити на протичовнові дестроєри...