Про життя, летунство та інші дрібниці

  На початку цього року я розповідав про рідкісну в наших краях модифікацію БМП-1 – чеський (чехословацький) БТР ОТ-90 . А сьогодні в мережі з’явилось фото зі 146-го окремого ремонтно-відновлювального полку, на якому зображений ще один унікум – командно-штабна машина (командна радіостанція – Velitelská rádiová stanice ) OT-R - 5 Bečva ( Бечва – річка в Моравії).   КШМ OT-R-5 (або просто R-5) замінила аналогічні за призначенням машин R -2, R -3, R-4 на базі гусеничних БТР ОТ-62 і колісних ОТ-64. Вона створена на базі BVP -1 – ліцензійного варіанту БМП-1. Бойова маса становить 13260 кг.   R-5 (так само, як модернізовані варіанти R-5M та R-5M1) є основним засобом зв’язку батальйону. Він призначений передусім для механізованих підрозділів. Усі варіанти не мають власних засобів засекречування.   КШМ від базової БМП відрізняється відсутністю башти, на місці якої в середній частині корпусу встановлена рубка збільшеної висоти. Вона трохи схожа на ту, що є на сам...

  В'єтнам послідовно продовжує розвивати власне виробництво бронетехніки. Я вже писав про "в'єтнамський Феннек" , скопіювали вони і БМП-1. Зараз же з'явились перші рендери "в'єтнамського ПТ-76" - нового плаваючого танка під цілком логічним позначенням Т-1. Причому якщо місцева копія БМП-1 є власне копією, дуже близькою до оригіналу, то Т-1 технологічно значно більш "просунутий". У оприлюднених даних (наразі досить уривчастих і неповних) є певні цифри. Бойова машина масою 18,6 т має двигун потужністю 470 к.с. зі 6-ступеневою трансмісією. Питома потужність становить 25 к.с./т, а максимальна швидкість сягає 79 км/год. Нагадаю, що ПТ-76Б з двигуном потужністю 240 к.с. попри меншу масу (14 т) має питому потужність лише 17,15 к.с./т і може розігнатись до 44 км/год. Башта двомісна. У ній встановлена гармата гармата калібру 76 мм, яка разюче нагадує Д-56Т від ПТ-76Б і, можливо, є її копією. Автомат заряджання нагадує аналогічну систему БМП-1. Суча...

  Скриншот з відео 414-ї окремої бригади безпілотних систем «Птахи Мадяра» Питання оцінки ефективності дронових ударів на фронті й у прифронтовій смузі вже від довшого часу є предметом дискусії. Чи варто ганятись за ворожими солдатами, а чи варто зосередитись на техніці? Кілька днів тому запорєбрікові ікспьорди опублікували вартий уваги текст на цю тему. Наводжу його мовою оригіналу  " Очередная статистика пораженных целей центром "Рубикон" говорит нам о том, что личный состав ВСУ совершенно не является приоритетной целью для наиболее опытных операторов дронов ВС РФ. Так, судя по подсчетам LostArmour, из 24 000 опубликованных эпизодов лишь 6,6% (менее 1600 эпизодов) приходится на поражение личного состава вне укрытий. При этом, соотношение еще и сокращается с каждым разом - 10 дней назад было 6,8%, месяц назад 6,9%. Конечно, еще какая-то часть личного состава гибнет в поражаемой технике и иногда в укрытиях, но это дает лишь небольшую прибавку к количеству пораженных солд...

  Цей матеріал ностальгічний – понад двадцять років тому, на початку 2004 р., в київському часописі «Мир моделей» (виходив такий недовго, кілька чисел видали) я опублікував першу свою статтю, присвячену персоналіям. Давно збирався перекласти її українською, а сьогодні видалась нагода – чергова річниця з дня народження героя статті.   Під час Першої світової війни в арміях воюючих сторін служили численні волонтери — представники нейтральних країн: одні йшли до війська з жаги пригод, інші ж — з ідейних міркувань. До останніх належав венесуелець Карлос Мейєр-Балдо (Carlos Meyer Baldo).   Народився Карлос Мейєр-Балдо 21 квітня 1895 р. у сім’ї Йоганна Людвіга Карла Мейєра, агента гамбурзької фірми «Стейнфорд», що займалася торгівлею кавою, та венесуельської аристократки Марії Амелії Балдо. Дитинство Карлоса минуло в маєтку Санта-Лусія поблизу м. Маракайбо . Тут він здобув чудову домашню освіту, досконало опанувавши, окрім німецької та іспанської, ще й англійську та ф...

  Поряд з танками, бойовими машинами піхоти та іншою бронетехнікою Україна отримує від країн-партнерів також і допоміжні машини. Помітне місце серед них посідають броньовані ремонтно-евакуаційні машини (БРЕМ). Сьогодні – про одну з них, польську WZT -3. Абревіатура « WZT » розшифровується як W ó z Zabezpieczenia Technicznego – машина технічного забезпечення. Тобто, в польській військовій термінології нема вказівки на те, що це – саме броньована машина. Ну, та хай – суті це не міняє: усі WZT створювались на базі танків і є броньованими.   Придбавши в СРСР ліцензію на танк Т-72М1 (випускався в Пользі з 1981 р.), поляки вирішили не копіювати радянську БРЕМ-1, а створити власну конструкцію – можливості конструкторського бюро при заводі «Бумар-Лабенди» в м. Глівіце цілком дозволяли це зробити, та й досвід відповідний був: 1968 року тут створили WZT -1 – відповідник радянського тягача БТС-2 на базі танка Т-55, а 1973-го – WZT -2, який використовує таке саме шасі, але є вже н...

  У свіжій (2026 р.) книжці з серії Osprey General Military, присвяченій історії Т-72, українським модернізаціям цього танка відведений окремий розділ. Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки:  https://buymeacoffee.com/andrijkhar9 Приватбанк: 5168 7456 7352 6783