Про життя, летунство та інші дрібниці

  У 1927 р. в передмісті Кордови (аргентинської) була заснована Fábrica Militar de Aviones (FMA) – підприємство, покликане замінити імпортні літаки машинами власної розробки для оснащення аргентинської військової авіації. Спочатку підприємство будувало літаки за ліцензією — Avro 504 та Dewoitine D.21 , однак майже відразу розпочало створення власних конструкцій. Першою з них став Ae.C.1 . За ним з'явилися інші моделі, зокрема транспортний літак Ae.T.1 . Усі вони були невеликими одномоторними низькопланами схожої конструкції. Лише Ae.T.1 відрізнявся більшими розмірами, що дозволяло перевозити п'ятьох пасажирів і двох пілотів. Крім того, його можна було переобладнати на легкий бомбардувальник.   Бомбардувальник   Обмежені ударні можливості Ae.T.1 так і не були використані, оскільки розпочалася розробка більшого й досконалішого бомбардувальника — Ae.M.B.1 . Цей легкий бомбардувальник призначався для заміни застарілих біпланів Breguet XIX , які перебували на озб...

  Цей матеріал ностальгічний – понад двадцять років тому, на початку 2004 р., в київському часописі «Мир моделей» (виходив такий недовго, кілька чисел видали) я опублікував першу свою статтю, присвячену персоналіям. Давно збирався перекласти її українською, а сьогодні видалась нагода – чергова річниця з дня народження героя статті.   Під час Першої світової війни в арміях воюючих сторін служили численні волонтери — представники нейтральних країн: одні йшли до війська з жаги пригод, інші ж — з ідейних міркувань. До останніх належав венесуелець Карлос Мейєр-Балдо (Carlos Meyer Baldo).   Народився Карлос Мейєр-Балдо 21 квітня 1895 р. у сім’ї Йоганна Людвіга Карла Мейєра, агента гамбурзької фірми «Стейнфорд», що займалася торгівлею кавою, та венесуельської аристократки Марії Амелії Балдо. Дитинство Карлоса минуло в маєтку Санта-Лусія поблизу м. Маракайбо . Тут він здобув чудову домашню освіту, досконало опанувавши, окрім німецької та іспанської, ще й англійську та ф...

Ланка "Пілатусів" в польоті. Озброєння - блоки НАР і кулеметні контейнери Війна, що спалахнула в Мексиці між урядом і наркокартелями, змусила мене згадати одну давню, написану понад двадцять років тому, статейку, присвячену участі авіації у ще одному конфлікті в цій країні – придушенні повстання в штаті Чьяпас.   Вивчаючи історію ХХ століття, не можна не звернути увагу на багате «революційне минуле» мексиканського народу — згадаємо хоча б повстання Панчо Вілья та Еміліано Сапата . Але у 70-х — на початку 90-х рр. минулого століття у країні запанував відносний спокій. Наскільки оманливим був цей спокій, показали події, що розгорнулися в південному штаті Чьяпас — одному з найбідніших регіонів Мексика — у 1994-1995 рр.   У новорічну ніч 1994 р., зовсім несподівано для центральної влади, міста Окосінго, Альтамірано, Лас-Маргаритас і Сан-Кристобаль-де-лас-Касас були атаковані та зайняті загонами повстанців Сапатистської армії національного визволення (Ejército Zapatista...