Про життя, летунство та інші дрібниці

  Філіппінські "Бронко" під час урочистості виведення з бойового складу. 28 грудня 2024 р. Наприкінці 1963 р. у США почалась реалізація спільної програми ПС, ВМС і армії під назвою LARA ( Light Armed Reconnaissance Aircraft ). Вона передбачала створення двомоторного двомісного турбогвинтового літака, оптимізованого для виконання протипартизанських завдань. Літак повинен був мати добрі злітно-посадкові характеристики і бути спроможним діяти з непідготовлених майданчиків. На нього покладались завдання розвідки, вогневої підтримки, а також перевезення вантажів масою до 1100 кг або пасажирів (до 6 чол.). З дев’яти проектів, представлених на конкурс, в серпні 1964 р. обрали NA -300 фірми «Норт Амерікен». Прототип YOV -10 A вперше піднявся в повітря 16 липня 1965 р. Літак відзначався незвичною аеродинамічною схемою: високоплан із двобалковим фюзеляжем і великою центральною гондолою. Крило пряме, вертикальне оперення двокільове; стабілізатор з’єднує верхівки кілів. Кабіна ек...

  Питання ефективності класичної штурмової авіації в сучасних умовах є одним з найбільш контроверсійних. З одного боку, серця багатьох любителів авіації (і моє теж) не залишає байдужим легендарний «бррррррт!» семистволки штурмовика А-10. З іншого – надзвичайної гостроти набула проблема живучості штурмовиків над полем бою, що підтверджує досвід застосування Су-25 в нинішній російсько-українській війні. Свою позицію щодо «Тандерболта ІІ» я вже висловлював . А сьогодні трапився в мережі текст запорєбрікового ікспьорда, в якому пояснюється, чому Україна – не Росія (закреслено) Су-25 – не А-10. Особливих одкровень текст не містить, та все ж заслуговує на увагу.   «Однією з головних причин того, що великий парк Су-25 ВКС РФ не можна конвертувати в "повітряний каток як у USAF " - це підхід до Су-25 як базової платформи.   А-10 з 1980-х розвивався як повноцінний бойовий літак, здатний працювати і здалеку керованою зброєю. А-10 з 1990-х неодноразово проходив модернізації я...

  Проєктування власного легкого штурмовика розпочалось в Аргентині у 1966 р. Здійснювало його конструкторське бюро державної літакобудівної компанії FMA ( Fabrica Militar de Aviones ). Двомоторний двомісний турбогвинтовий літак побудували за схемою низькоплана із Т-подібним хвостовим оперенням. Для відпрацювання аеродинаміки був виготовлений безмоторний пілотований макет-планер, який вперше піднявся в повітря 26 грудня 1967 р. Спочатку для штурмовика вибрали турбогвинтовий двигун TPE 331- U -303 потужністю 934 к.с. американської фірми «Гаррет». Такими моторами обладнали перший прототип, який розпочав випробування 20 серпня 1969 р. Однак згодом віддали перевагу ТГД «Астазу XVIG » французької фірми «Турбомека». Ці двигуни потужністю 978 к.с. встановили на другому й третьому прототипах (вийшли на випробування, відповідно, у 1970 і 1973 рр.). ІА-58А «Пукара» є типовим протипартизанським літаком зі скромними льотними даними і небагатим бортовим устаткуванням. Прицільне обладнання ...

  Аргентинський штурмовик A-4AR Завершується епоха - 14 травня 2026 р. ПС Аргентини остаточно списали свої останні штурмовики A-4AR. Вперше ж в повітря А-4 «Скайхок», створений фірмою «Дуглас», піднявся понад 70 років тому - 22 червня 1954 р. Цей літак був основним легким штурмовиком американського флоту й авіації морської піхоти у 1960-х рр. і основною ударною машиною ПС Ізраїля в 1970-х рр., але зараз майже зійшов зі сцени й донедавна лишався на озброєнні тільки у двох країнах Латинської Америки. А-4 є одномоторним реактивним літаком з дельтовидним крилом низького розташування. Проєктування машини розпочалось у 1952 р., за два роки вийшов на випробування перший прототип, а вже в 1956 р. розгорнули серійний випуск першого варіанту А-4А. Виробництво тривало до 1979 р. Загалом було виготовлено 2960 літаків (2405 одномісних і 555 двомісних). Варіанти А-4А/В/С/ L комплектувались ТРД «Райт» J 65 (ліцензійний варіант британського двигуна «Сапфір» фірми «Брістоль-Сіддлі»), A -4 E / ...