ФСБешна ракета
Свого часу ми вже
згадували про проблеми москалів з високоточною зброєю. Низька якість, мала
кількість, недостатня підготовка льотного складу до її застосування – усі ці
чинники аж ніяк не сприяють (на наше щастя) ефективному виконанню бойових
завдань авіацією шишкостану. Переважна більшість зразків високоточної зброї
класу «повітря-поверхня» походить ще з часів совдєпії. І ось на початку червня
– сенсація! Вперше! Бойове застосування нової ракети! По ЗМІ розійшлись кадри
удару по українській фермі, нібито зняті камерою керованої ракети ЛМУР.
Абревіатура ця розшифровується як «льогкая многоцелєвая управляємая ракєта».
Всупереч назві, ЛМУР особливо легою не назвеш – вона важить
Що ж це за «чудо
техніки»? Історія створення ЛМУР досить заплутана – саме проєктування ракети
починали тричі. Спершу, у 2007 р., ця абревіатура з’явилась як позначення
одного з проєктів АТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння». Але після 2009 р.
згадки про цей проєкт не зустрічаються. Натомість, у 2011 р. міністерство
оборони шишкостану замовило АТ «Науково-виробнича корпорація «Конструкторське
бюро машинобудування» (КБМ) науково-дослідну і конструкторську роботу під
шифром «Префікс», яка передбачала створення ЛМУР під умовним позначенням
«іздєліє 79». Ракета мала бути виготовлена, випробувана і підготовлена до
серійного виробництва до 25 листопада 2014 р. У 2013 р. КБМ виготовило дослідну
партію ракет, але випробувати їх не вдалось – виявилось, що міністерство
оборони просто не замовило пускову установку! 11 листопада 2014 р. КБМ
повідомило про припинення роботи під шифром «Префікс», але офіційно програму
закрили тільки у 2017-му. Після цього пішла судова тяганина, пов’язана з
виплатою компенсацій. Але нам ця тема не цікава.
Рятівником для
ЛМУР стала фєдєральная служба бєзапаснасті. Десь у 2012 р. вона замовила КБМ
далекобійну ракету «іздєліє 305» для озброєння своїх вертольотів Мі-8МНП-2, які
використовувались для «спєцапєрацій» на Кавказі. Характерною відмінністю
«іздєлія 305» від «іздєлія 79» стала поява двобічного каналу передачі даних
(зображення з тепловізійної ГСН ракети – на вертоліт, і команд управління – з
вертольота на ракету). Тобто, в петлю управління ввели оператора. Завдяки цьому
з’явилась можливість відвести ракету в бік від цілі, якщо остання виявиться
помилковою. У 2013 р. замовили і однозарядну пускову установку АПУ-305; пізніше
з’явилась двозарядна АПУ-Л.
ЛМУР пройшла
випробування у 2015-2016 рр. і була взята на озброєння ФСБешних вертольотів
Мі-8МНП-2. Зацікавились ракетою і вояки – у 2019 р. почались випробування ЛМУР
на Мі-28НМ, а пізніше – на Ка-52М.
Характерно, що в
«нє імєющєй аналогов» ракеті козломорді мастєровиє не змогли обійтись без західних
комплекутуючих: в конструкції ЛМУР використані блоки живлення «Тесла Електрік»,
мікросхеми німецької фірми «Телефільтер» тощо.
Вважається, що до
середини 2022 р. міністерству оборони шишкостану поставили близько 200 ЛМУР;
кількість ракет, поставлених ФСБ, невідома навіть приблизно. Коштує ЛМУР немало
– в перерахунку з дерев’яних рублів на тверду валюту десь 227 тис. доларів ша
штуку.
Теоретично
Мі-28НМ або Ка-52М можуть нести до восьми ракет ЛМУР (за умови використання
установок АПУ-Л). Але один з чотирьох вузлів підвіски займає контейнер з
апаратурою лінії передачі даних – тобто, боєкомплект одразу скорочується на
чверть.
Тепер основне: чи
використовувалась ЛМУР в боях в Українці? Тут є суттєві сумніви. Усі відео, які
мали б це підтверджувати – це зображення з камери ГСН самої ракети. Нема ні
фото/відео цих ракет, підвішених на гелікоптерах – хоча фрагментик з
зображенням Ка-52 з чимось схожим на АПУ-305, але без самої ракети таки є, –
ані уламків цієї ракети. Є питання й до самих відео – на них однотипні
господарські будівлі чи бараки (в одному випадку навіть без даху), дуже схожі
на полігонні мішені... Тож є суттєві сумніви – чи не фейк ці усі відео?
Коментарі
Дописати коментар