Навчальний штурмовик для тотальної війни

Республіка Китай, хоч і суттєво поступається за своїм потенціалом комуністичному материковому Китаю, все ж має свою авіаційну промисловість. З 80-х років вона створила і впровадила у виробництво три типи реактивних військових літаків, першим з яких став навчально-бойовий АТ-3.

 

AIDC AT-TC-3

 


В березні 1975 р. тайванський державний авіаційний дослідно-конструкторський і виробничий центр AIDC (Aero Industry Development Centrе) розпочав дослідження зі створення реактивного навчально-тренувального літака для підвищеного рівня підготовки, призначеного для заміни застарілого Т-33А. Програма набула прискорення 15 грудня 1975 р., коли AIDC підписав угоду з американським концерном «Нортроп» про спільну розробку літака під позначенням XAT-3. Спочатку літак проєктувався як одномоторний, але у червні 1976 р. було вирішено перейти до двомоторної схеми. Це робило літак більш безпечним і дозволяло збільшити бойове навантаження, адже машина мала використовуватись і як легкий штурмовик в разі відбиття вторгнення КНР. Перший прототип здійснив перший політ 16 вересня 1980 р., а другий 30 жовтня 1981 року. На прототипах встановлювались двигуни, відмінні від тих що, стоять на серійних машинах, однак які саме – невідомо.

Перший серійний літак був готовий в лютому 1984 р. Його взяли на озброєння під позначенням АТ-ТС-3A «Чжу Цянь». Назва означає в приблизному перекладі «Спираючись на власні сили», а позначення має специфічне тайванське розшифрування. «АТ» – традиційне позначення Attack Trainer, а «ТС» – скорочення від назви Tzu Chiang. Однак частіше використовується скорочене позначення АТ-3А.

Літак побудований за класичною схемою низькоплана з тандемною кабіною (заднє крісло підняте на 30 см порівняно з переднім) і нормальним хвостовим оперенням. Конструкція планера – цілком металева. Серійні машини комплектуються безфорсажними ТРДД «Гарретт» TFE-731-2-2L тягою по 1590 кгс. Вбудоване озброєння відсутнє, підвісне загальною масою до 2720 кг може розташовуватись на шести вузлах: чотирьох підкрильних і двох на кінцях крила. Останні призначені для КР «повітря-повітря» (американських АІМ-9 «Сайдвіндер» або їхніх тайванських аналогів «Тян Чень 1»). Крім цього, літак може нести звичайні і касетні авіабомби калібром до 2000 фунтів (907 кг), 70-мм і 127-мм НАР, контейнери 20-мм гарматами. У фюзеляжі є невеликий бомбовідсік, але він найчастіше використовується для встановлення додаткового паливного бака або ж контейнера з двома 12,7-мм кулеметами.

До 1990 г. виготовили 63 літаки АТ-3А (включно з прототипами). Крім того, побудували два прототипи одномісного штурмовика ХА-3 «Лей Мін» («Грім»), але програму його створення закрили – пріоритетною визнали розробку винищувача IDF. ХА-3 могли нести ПКР «Сюн Фен 2». Для відпрацювання її використання в розпорядження AIDC передали один серійний АТ-3А. В 1995-1996 рр., під час чергової кризи в Тайванській протоці, цей літак разом з обома ХА-3, ніс бойове чергування.

Другий прототип ХА-3
АТ-3А з ПКР "Сюн Фен 2"

AIDC розробляла проєкт модернізації АТ-3А шляхом встановлення радару AN/APG-66T, багатофункційних дисплеїв, індикатора на тлі лобового скла та іншого сучасного обладнання. У варіант, який неофіційно позначався АТ-3В, планувалось переобладнати 45 літаків, але все обмежилось двома прототипами (один переробили з серійного АТ-3А, інший – з ХА-3).

АТ-3А з 35-ї ескадрильї

20 літаків АТ-3А у 1989 р. отримала замість Т-33А 35-та нічна штурмова ескадрилья. Вони служили в цій частині до її розформування в 1999 р. З того часу єдиним експлуатантом АТ-3А лишається відділ бойової підготовки Академії ВПС Республіки Китай (авіабаза Ганьшань). Під час служби в катастрофах втрачено дев’ять літаків. Наприкінці 2022 р. в строю залишалось 47 АТ-3А, які до кінця 2026 р. мають бути замінені новими літаками Т-5А.

 

Характеристики

АТ-ТC-3А

Розмах крила, м

10,46

Довжина літака, м

12,9

Висота літака, м

4,36

Площа крила, кв. м

21,93

Двигуни, кількість х тип

TFE-731-2-2L

Максимальна тяга двигуна, кгс

1590

Маса, кг:

- порожнього літака

- максимальна злітна

 

3855

7940

Максимальна швидкість на висоті 11 000 м, км/год

904

Дальність польоту, км

2280

Практична стеля, м

14 650

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Ладога"

Довідник: Ту-22М