"Пустельний лис" для розвідки

У 80-х роках минулого століття в Нідерландах розпочалася розробка броньованої розвідувальної машини нової ґенерації. Пізніше до програми долучилася ФРН. Плідом зусиль фахівців обох країн стала колісна БРМ «Феннек», яка вважається однією з найдосконаліших у своєму класі.

 

Прототип МРС

У другій половині 80-х років ХХ століття на креслярських дошках конструкторів голландської фірми DAF з'явилися перші начерки нової двовісної бронемашини, що одержала позначення МРС (Multi Purpose Carrier). Броньовик мав замінити у розвідувальних підрозділах Королівської армії Нідерландів гусеничні БРМ «Лінкс» (зменшений та полегшений варіант БТР М113). Однією з головних вимог до МРС були малі габарити (довжина не більше 6 м, ширина – 2,5 м, висота – 2 м) та маса, що не перевищує 10 т. Броня мала забезпечити екіпажу з трьох осіб захист від вогню стрілецької зброї та осколків снарядів. Високими були вимоги до рухливості – як тактичної (швидкість на шосе щонайменше 100 км/год, запас ходу 700 км), і стратегічної (можливість перекидання літаками військово-транспортної авіації та дій у різних кліматичних зонах без спеціальної підготовки). Низка вимог диктувалася специфікою завдань, які стоять перед БРМ: якомога тихіша робота двигуна, хороший огляд, можливість монтажу оптоелектронного обладнання, здатність діяти протягом п'яти діб на території, зайнятій противником.

 

Як випливало з назви, МРС замислювалася як багатоцільова машина. Хоча пріоритетною була розробка варіанта БРМ, передбачалося також створення її основі командно-штабной машини, самохідних ПТРК і ЗРК, поліцейського броньовика тощо.

 

Від національного проєкту – до міжнародного

 

У 1992 році фірма-розробник своїм коштом виготовила прототип нового броньовика, який отримав назву «Феннек» - на честь невеликого пустельного лиса з дуже гострим зором і слухом. Машину запропонували нідерландським військовим, котрі планували закупівлю понад 100 броньовиків для миротворчих операцій. Однак потенційний замовник схилявся до придбання на світовому ринку однієї з перевірених конструкцій. Компанія DAF отримала «втішний приз» у вигляді 2,5 мільйона доларів, виділених навесні 1993 року для продовження робіт з проєкту «Феннек». У такій ситуації фірма розпочала пошук закордонного партнера. Інтерес до напрацювань голландців виявила німецька фірма "Вегманн" (з 1999 року – частина концерну "Краус-Маффей-Вегманн"), яка мала намір запропонувати "Феннек" бундесверу як заміну чотиривісної БРМ "Лухс". Власний броньовик "Цобель" - п'ятитонна двовісна плаваюча машина – випробовувався ще з 1989 року, але так і не був доведений до належної кондиції.

 

Німецький варіант БРМ

Офіційно про початок спільної розробки БРМ було оголошено в 1994 році, а в грудні того ж року представники двох країн підписали угоду про будівництво чотирьох прототипів БРМ – TVM (Truppenversuchsmuster, тобто «зразок для військових випробувань»). Перший з них (TVM-1) було передано голландській армії у грудні 1996 року. До 1998 були готові TVM-2, 3 і 4 (машини з непарними номерами передавалися армії Нідерландів, з парними – бундесверу). У тому ж році було оголошено попередні плани закупівель «Феннеків» - 160 машин для ФРН та 220 для Нідерландів.

 

Військові випробування, які завершилися влітку 1998 року, показали необхідність внесення до конструкції «Феннека» низки змін. Їх реалізували на ґрунтовно переробленому другому прототипі, що отримав позначення TVM-2 Mod і вийшов на випробування в липні 1999 року. Зрештою, у грудні 2001 року було підписано угоду про початок виробництва «Феннеків» для збройних сил Німеччини та Нідерландів. Бундесвер мав намір придбати 202 такі машини (178 БРМ та 24 машини інженерної розвідки), Королівська армія Нідерландів – 410 (202 БРМ, 130 самохідних ПТРК та 78 машин загального призначення).

 

Конструкція

 

«Феннек» - це колісний двовісний повнопривідний неплаваючий бронеавтомобіль із заднім розташуванням двигуна. Задньомоторне компонування обрали з міркувань зменшення теплової та акустичної помітності. Робоче місце водія розташоване у передній частині корпусу по осі машини. Завдяки великим вікнам із бронесклом водієві забезпечене поле огляду 180°. Передбачена можливість кріплення на скло спеціальних екранів з покриття, що запобігає відобиттю сонячного світла. «Феннек» обладнаний телекамерою заднього виду, а для водіння у темний час доби водій використовує окуляри нічного бачення LUCIE. Ще два члени екіпажу (у варіанті БРМ – командир та спостерігач) розміщуються за водієм. Доступ на робочі місця забезпечується через двері в бортах корпусу. Крім того, над робочими місцями всіх трьох членів екіпажу є люки. Сидіння регулюються за висотою, що дозволяє вести спостереження через відкритий люк. Сидіння командира та спостерігача мають пристрої «провалювання», які дозволяють у разі небезпеки миттєво опустити сидіння.

 

Оптоелектронна головка ВАА

Спеціальне обладнання БРМ дозволяє вести спостереження за противником вдень і вночі, вимірювати відстань та азимути, а також обмінюватись відповідною інформацією. Основу його становить оптоелектронна головка ВАА (розробки фірм «STN Атлас» та «Карл Цейсс Оптронікс») з телевізійною камерою, тепловізором OPHELIOS та лазерним віддалеміром MOLEM. Головка змонтована на телескопічній щоглі заввишки 1,5 м, що дозволяє вести спостереження з укриття. Система монтажу ВАА забезпечує круговий огляд, але поворот головки на 360° неможливий – вона обертається на 220° праворуч та ліворуч. Діапазон переміщення ВАА у вертикальній площині становить від -30 до +30°. Існує також можливість обладнання виносного посту спостереження. У цьому випадку головка ВАА встановлюється на спеціальній тринозі на відстані до 40 м від БРМ.

 

Тепловізор OPHELIOS працює в діапазоні 8-12 мкм та забезпечує виявлення цілі типу танк на дистанції до 4 км. Телевізійна камера чорно-білого зображення має регульоване поле зору від 2 до 20° (у тепловізора цей показник становить від 2,7 до 12,5°). Зображення транслюється на монітор, причому існує можливість накладання зображення від тепловізора на телевізійне. Лазерний віддалемір працює на хвилі довжиною 1,543 мкм. Діапазон вимірювання дальності становить від 50 м до 10 км, час виміру – 10 нс. Виміряна до об'єкта дальність відображається на моніторі, а результати останніх 50 вимірів зберігаються у пам'яті. На моніторі також відображається азимут об'єкта щодо БРМ та кут нахилу головки ВАА.

 

Як відомо, під час ведення розвідки дуже важливо точно знати своє місце розташування. "Феннек" обладнаний інерційною навігаційною системою LLN-GY розробки фірми LITEF. Вона забезпечує надання екіпажу інформації про поточні координати в реальному масштабі часу. Точність визначення свого становища становить 10 м, а величина похибки – 0,8% пройденого шляху. Також надається інформація про напрямок на північ (з точністю 0,3 °). Крім того, "Феннек" обладнаний приймачем супутникової системи GPS навігації.

 

БРМ обладнана системою відображення та передачі інформації FuWES. На сенсорному моніторі, встановленому ліворуч від монітора системи ВАА, відображається карта місцевості з виявленими об'єктами і дальністю до них, а також місцем самої БРМ. Ця інформація може транслюватися споживачам, що внесли.

 

Додатковими засобами спостереження є виносні акустичні та сейсмічні датчики. Передбачено також можливість застосування із «Феннека» мініатюрного БПЛА «Аладдін». Цей безпілотник має радіус дії 15 км та максимальну швидкість польоту 90 км/год. Діапазон робочих висот польоту «Аладдіна» становить від 30 до 300 м.

 

«Феннек» має розвинений комплекс засобів радіозв'язку, що включає КХ/УКХ радіостанції SEM 52, SEM 80/90 та HRM 7400, а також танковий переговорний пристрій.

 

Автоматичний гранатомет AGL

Озброєння «Феннека» у розвідувальному варіанті монтується на турелі «тип 1530» з ручним наведенням, але з дистанційним керуванням зсередини машини. У бундесвері БРМ озброюється 7,62 мм кулеметом або 40 мм гранатометом AGL (готовий до стрільби боєкомплект становить 250 набоїв або 32 гранати). Для прицілювання служить перископічний приціл PERI Z17 та тепловізор. Можливе встановлення більш складної прицільної станції LAZ400L з телекамерою, тепловізором та лазерним далекоміром. Замість турелі «тип 1530» може встановлюватися дистанційно керована установка FLW 200 з електроприводом та додатковими димовими гранатометами (у базовому виконанні шість 76-мм гранатометів, зблокованих у два пакети, встановлені в кормовій частині корпусу). Можливе застосування інших варіантів озброєння – наприклад, БРМ армії Нідерландів озброюються 12,7-мм кулеметами.

 

Силова установка «Феннека» – шестициліндровий дизель «Дойц» BF 6M2013C потужністю 240 к.с. з гідрокінетичною трансмісією та автоматичною коробкою передач (шість швидкостей під час руху вперед і одна – назад). Система передачі потужності до колес – Н-подібна (від розподільної коробки потужність передається на чотири вали, що проходять уздовж бортів). Таке рішення сприяло зменшенню висоти машини. Максимальна швидкість руху по шосе становить 110 км/год (втім, інструкція не рекомендує розганятися понад 90 км/год), а під час руху назад – 23 км/год. 230-літровий паливний бак розташований у лівій частині моторного відділення. Його місткості вистачає подолання 1000 км по шосе чи 450 км – по пересіченій території.

 

Машина обладнана автоматичною системою пожежогасіння (у моторному відсіку), а також системою захисту від ЗМЗ.

 

Спеціальні варіанти

 

Базовий (розвідувальний) варіант «Феннека» позначається LVB (Licht Verkennings- en Bewakingsvoertuig). Бундесвер отримав 178 таких машин, а армія Нідерландів – 202. З 2001 року на замовлення бундесверу розроблялася машина передових артилерійських спостерігачів, яка призначалася для заміни відповідного варіанта БТР М113. Вона відрізняється наявністю терміналу передачі даних автоматизованої системи управління вогнем артилерії ADLER, зміненим складом радіообладнання (радіостанції SEM 80/90 та SEM 93), а також автономною навігаційною системою TALIN 3000. Навесні 2004 року перша машина передових артилерійських спостерігачів була передана замовнику. Проте випробування показали незадовільні характеристики машини. Бундесвер отримав лише п'ять таких машин, що експлуатувалися до 2009 року.

 

Замість машин передових артилерійських спостерігачів на базі «Феннека» розробили машину єдиної команди вогневої підтримки JFST (Joint Fire Support Team), здатну працювати як з артилерією, так і з авіацією. Контракт на її розробку було підписано восени 2007 року, а в березні 2010 бундесвер отримав перші серійні екземпляри.

 

JFST відрізняється новою оптоелектронною головкою BAA II з удосконаленою телекамерою, тепловізором ATTICA та лазерним віддалеміром LDM43 (допускає вимірювання дальності до 20 км). Обладнання машини дозволяє працювати в АСУ сухопутних військ FuWES та АСУ артилерії ADLER II. Залежно від складу радіозв'язкового устаткування різниться два варіанта JFST: «земля/земля» (Во/Bo; взаємодії з артилерією) і «повітря/земля» (Lu/Bo; наведення авіації). У першому варіанті встановлені радіостанції SEM 70 та HRM 7400, у другому – HRM 7000, TRM 6021 та AN/PRC-117F. Зовні варіант «повітря/земля» можна відрізнити за характерною Х-подібною антеною в кормовій частині машини, яка відсутня на модифікації «земля/земля».

 

Потреби бундесверу в машинах JFST визначалися в 40 одиниць, але реально було вдвічі менше (включаючи і п'ять екземплярів, перероблених з машин передових артилерійських спостерігачів): 10 у варіанті «повітря/земля» і 10 – «земля/земля».

 

Ще один варіант «Феннека» було створено для інженерних підрозділів. Він позиціонується як інженерна машина управління та розвідки. Позначення його по-німецькому «просте» - Fü-/ErkdFzg Pi (Führungs- und Erkundungsfahrzeug Pioniertruppe) – в галузі номенклатури військової техніки бундесвер свято дотримується традиції вермахту. Цей варіант позбавлений оптоелектронної головки ВАА. Основний елемент його бортового обладнання – комп'ютер «Центуріон» із 15-дюймовим сенсорним екраном. Також є апаратура радіаційної та хімічної розвідки. З лівого борту машини встановлено контейнер додаткового майна. Склад радіообладнання відповідає БРМ. Інженерні частини бундесверу отримали 24 машини Fü-/ErkdFzg Pi, перші з яких були прийняті замовником у 2005 році.

 

БРМ «Феннек» для Королівської армії Нідерландів відрізняється від бундесверівського варіанту озброєнням – як зазначалося, голландці віддають перевагу 12,7-мм кулеметам М2НВ. Крім того, голландські LVB пристосовані для встановлення радара «Сквайр» фірми «Талес». Ця РЛС працює в діапазоні довжини хвиль 2,5-3,75 см. Вона здатна виявляти танки на дистанції понад 30 км, вертольоти – 18 км, безпілотники – до 6 км.

 

Двох сотень БРМ «Феннек» виявилося занадто багато для скорочених сухопутних військ Нідерландів. Тому 63 машини переобладнали у транспортери загального призначення AD (algemene dienst). Позбавлені головок ВАА, вони використовуються як командирські та зв'язкові машини.

 

Носій ПТРК MRAT

Другим за масовістю голландським варіантом «Феннека» (78 одиниць) є носій ПТРК MRAT (Medium Range Anti Tank). Машина озброєна комплексом «Спайк-MR», що має максимальну дальність стрільби 2,5 км і мінімальну – 200 м. Боєкомплект  становить 5-6 ПТКР. Обзавелися голландці і власними варіантами машин передових артилерійських навідників VWRN (Voorwaartse Waarnemer; 16 одиниць) та передових авіаційних навідників TACP (Tactical Air Control Party; шість екземплярів).

 

Машина VWRN

Найцікавішим серед нідерландських варіантів «Феннека» є самохідний ЗРК SWP (Stinger Weapon Platform), розроблений спільно з турецькою фірмою «Аселсан». На даху цієї машини змонтовано чотиризарядну пускову установку ЗУР «Стінгер» (кут горизонтального наведення 360°, вертикального – від -10 до +72°).

 

Самохідний ЗРК SWP

Служба і бойове застосування

 

Постачання БРМ «Феннек» збройним силам Німеччини та Нідерландів почалися у 2003 році. Ці машини надали розвідувальним підрозділам абсолютно нову якість: і німецький «Лухс», і голландський «Лінкс» суттєво поступались «Феннеку» за складом спеціального обладнання. Високу оцінку заслужила і рухливість нової БРМ.

 

У бундесвері «Феннеки» надійшли на озброєння бригадних розвідувальних батальйонів: 6-го з 41-ї механізованої бригади (Ойтін), 7-го з 21-ї танкової бригади (Ахлен), 8-го з 12-ї танкової бригади (Фрайбург) , 13-го з 37-ї мехбригади (Гота), а також 230-го гірського з 23-ї гірської бригади (Фуссен) та 3-го інструкторського з 90-ї інструкторської танкової бригади (Люнебург). Крім того, «Феннеки» є у 310-й аеромобільній розвідроті 1-ї аеромобільної бригади (Зеєдорф) та в розвідроті 291-го єгерського батальйону, що входить до складу франко-німецької бригади (Ількірх-Графенштаден).

 

У розвідбатах «Феннеками» укомплектовано по одній роті, що складається з трьох взводом по сім БРМ (три розвідувальні відділення по два «Феннеки» плюс машина командира взводу).

 

У Королівській армії Нідерландів основними частинами, що експлуатують «Феннеки», є 42-й та 43-й розвідувальні ескадрони (Ойрсхот та Хафелте), що входять до складу, відповідно, 13-ї легкої та 41-ї механізованої бригад. Кожен з них включає три роти по три розвідувальні взводи (вісім «Феннеків» у кожному) та одному протитанковому (чотири «Феннеки» MRAT). Крім того, «Феннеки» знаходяться на озброєнні 5-ї та 6-ї рот 103-го окремого розвідбату (Ольдебрук). В них замість протитанкового взводу є взвод передових авіаційних навідників (три машини «Феннек» ТАСР). ЗРК SWP знаходяться на озброєнні 13-ї зенітної батареї Об'єднаного командування ППО, в якій використовуються спільно з ЗРК NASAMS 2.

 

Як німецькі, так і голландські «Феннеки» беруть активну участь у миротворчих операціях. Німецькі машини потрапили до Афганістану у 2003 році – одразу після прийняття на озброєння. За досвідом бойового застосування на них був впроваджений комплекс «афганських» доробок, що включає встановлення масивного бампера, інфрачервоних прожекторів, посиленого протимінного захисту, встановлення станції CG-12, призначеної для постановки завад дистанційним підривникам імпровізованих підривних пристроїв, а також двох контейнерів для додаткового боєкомплекту. Крім БРМ в Афганістані служили також інженерні «Феннеки» та машини JFST.

 

"Афганський тюнінг" німецького "Феннека" 

12 «Феннеків» відправили до Афганістану Нідерландів. Одного з них був втрачений в листопаді 2007 року в Урузгані внаслідок підриву на міні (один член екіпажу загинув, двоє отримали поранення). Також «Феннеки» використовувались миротворчим контингентом у Малі.

 

З початку розробки «Феннека» його творці вели інтенсивний пошук зарубіжних покупців. Найбільш близькими до укладання контрактів були збройні сили Люксембургу, Бельгії та Туреччини. І якщо крихітний Люксембург міг купити хіба що з десяток БРМ, потенційні контракти з двома іншими країнами були привабливішими. Бельгія мала намір придбати не менше 200 «Феннеків», а Туреччина – 180 з перспективою подальшого ліцензійного виробництва. Проте всі ці плани залишилися нереалізованими.

 

У 2008 році на виставці «Євросаторі» було представлено прототип БРМ «Феннек F2» зі збільшеною до 15 тонн масою, потужнішою силовою установкою та іншими удосконаленнями. Через два роки з'явився доопрацьований досвідчений зразок «Феннек 2». Машина орієнтована на експорт, але поки що лише одна країна виявила бажання закупити ці БРМ. Нею став Катар, який замовив у 2015 році у пакеті з іншою німецькою бронетехнікою та 32 «Феннека 2». Щоправда, про початок постачання цих бронемашин поки не повідомлялося.

 

В лютому 2023 р. «Феннек» був помічений в Україні. Про постачання цих БРМ не оголошувалось, однак раніше уряд ФРН вніс до переліку допомоги для України 5 розвідувальних машин, які позначені як «mobile reconnaissance systems on vehicles» («мобільні системи розвідки на транспортних засобах»). «Феннек» цілком підходить під це визначення.

 

Бойова масса, т	10,4
Екіпаж, чол.	3
Озброєння	1 7,62-мм или 12,7-мм кулемет або 1 40-мм автоматичний гранатомет
Розміри, мм:
довжина висота (по дахові корпусу) ширина	5580 1790 2550
Кліренс, мм	400
Потужність двигуна, л.с.	240
Максимальна швидкість, км/год	110
Запас ходу, км	1000
Перепони, що долаються:
глибина броду (без підготовки), м підйом, град.	1 36