Сьогодні в рубриці «війна очима москалів» - аналіз досвіду застосування легкої причіпної артилерії, зроблений одним кадром, який у 2023 р. воював на посадах старшого офіцера і командира батареї Д-30 на північному фланзі Бахмутської агломерації. Місцевість, на якій довелось діяти, москалик змальовує як «типову для українського ТВД»: міста і села, розбиті асфальтові і ґрунтові дороги між ними, вузькі лісосмуги, струмки і поля, грузькі упродовж більшої частини року. Далі йде послідовний аналіз плюсів і мінусів легких артсистем. 1. Мабуть найсильнішою стороною легких гаубиць є швидка реакція на рух противника. Без чергування біля гаубиці приведення її до бою триває одну хвилину. Слід, щоб особовий склад мав укриття неподалік позиції: підвали в міській забудові, надійні глибокі бліндажі в лісопосадці. З урахуванням того, що прицілювання може здійснюватись практично під час приведення зброї до бою, на практиці можна зробити постріл за 1:00 – 1:20 хв від команди «Д...
Коментарі
Дописати коментар