Наш арсенал: М1150

 

Помітне місце в структурі військово-технічної допомоги, яку Україна отримує від країн-партнерів, посідають допоміжні машини на танковому шасі – необхідні супутники танків на полі бою. Одна з найцікавіших серед них – американська інженерна машина розгородження/розмінування М1150 ABV (Assault Breacher Vehicle).

 

Власне, М1150 – це вже третя спроба створення інженерної машини на базі «Абрамса». Дві перші – дистанційно керована машина розгородження «Пантер ІІ» і «Гризлі», дуже «просунутий» варіант, який поєднував можливості інженерної машини розгородження/розмінування і БРЕМ, - виявились надто дорогими. Створення ABV розпочалось 2002 р., після закриття програми «Гризлі», і завершилось 2008 р. взяттям машини на озброєння під позначенням М1150. Сухопутні війська США отримали 187 ABV, а Корпус морської піхоти – 52 (цікаво, що саме морські піхотинці, а не «сухопутчики», були ініціаторами розробки ABV).

 

Машини М1150 не виготовлялись «з нуля», а переобладнувались з вживаних танків М1А1. При цьому з «Абрамса» демонтували башту, боєукладку і деяке інше обладнання. Натомість встановили масивну поворотну броньовану рубку (кути повороту – по 90° праворуч і ліворуч). В лобовій частині основне бронювання рубки посилене додатковою броньовою плитою, встановленою на відстані близько 10 см від основної броні. Лоб і борти рубки додатково захищені елементами динамічного захисту.

 

В передній частині рубки знаходиться робоче місце командира машини з органами управління спецобладнанням і командирською башточкою. По периметру останньої розташовані перископи, а вгорі – 12,7-мм кулемет М2НВ. Командир має комбіновану систему спостереження, яка включає чотири камери зовнішього огляду і електронно-оптичний блок в поворотній установці в передній частині рубки (з телевізійною і тепловізійною камерами).

 

Задню частину рубки займають два комплекти дистанційної системи розмінування М58А3 MICLIC (MIne Clearing LIne Charge). Кожен комплект включає 127-мм твердопаливну ракету і подовжений заряд розмінування, який складається з невеликих блоків вибухівки С4 загальною довжиною 107 м і детонаційного шнура. На один фут заряду припадає п’ять фунтів вибухівки (тобто 2,27 кг на 30,5 см; загалом під вісім центнерів вибухівки в одному заряді). Заряди розташовані у двох відсіках (правому й лівому), верхні кришки яких, піднімаючись, утворюють пускові установки для ракет. Запущена ракета витягує за собою подовжений заряд і від’єднується на кінцевій ділянці польоту; заряд випрямляється за допомогою гальмівного тросу і підривається. Вибух одного заряду утворює прохід в мінному полі завдовжки близько 100 м і завширшки 8 м. Перезарядка системи здійснюється через бокові люки у відсіках. Екіпаж М1150 може провести цю операцію за кілька хвилин – але за допомогою спеціального автомобіля M985A1R.

 

На лобовій частині копусу М1150 встановлений гідравлічний механізм HLA (High Lift Adapter), яким керує механік-водій. HLA забезпечує навіску встановлення різного навісного обладнання і його екстренне скидання без виходу екіпажа з машини. Основний робочий орган для розмінування – ножовий мінний трал повної ширини FWMP (Full Width Mine Plough), спроєктований британською фірмою «Пірсон». Він складається з трьох секцій – центральної (п’ять ножів) і двох бічних (по дев’ять) – і забезпечує розчистку проходу зваширшки 4,5 м. Постійна глибина занурення ножів (36 см) забезпечується трьома спеціальними лижами. За характерний вигляд тралу М1150 у війську прозвали «шредером». Альтернативою FWMP може бути бульдозерне обладнання.

 

Для позначення проходів в мінних полях в кормовій частині М1150 встановлені два блоки на 50 маркерів кожен. Маркер завдовжки 1 м може мати прапорець, світлодіодний або світловідбивний пристрій. Пневматичний механізм відстрілювання забезпечує установку маркерів навіть в асфальт.

 

Повністю споряджена машина М1150 важить близько 58 т. Її довжина становить 7,9 м (з тралом – 12 м), ширина – 3,6 м, висота – 2,4 м. Силова установка з газотурбінним двигуном потужністю 1500 к.с. і ходова частина – такі ж, як у танка М1А1. Екіпаж складається з двох осіб.

 

Бойовий дебют машин М1150 (зі складу Корпусу морської піхоти) відбувся в грудні 2009 р. в Афганістані. Зараз морська піхота не має таких машин – у 2020 р. їх передали в сухопутні війська у зв’язку з ліквідацією танкових частин Корпусу морської піхоти.

 

В сухопутних військах США М1150 входять до складу взводів інженерних машин інженерних рот бронетанкових бригадних бойових груп. Такий взвод включає відділення: інженерної розвідки; інженерної техніки і обладнання; землерийних машин; розгородження – два. Кожне відділення розгородження має три машини М1150 і один автомобіль M985A1R, а також сім осіб.

 

Крім США, М1150 замовлені Австралією (29). Польща планує закупівлю 25 М1150. Держдеп США також дав дозвіл на продаж цих машин до Румунії (чотири) і Бахрейну (вісім). В усіх випадках вони йдуть в комплекті з «Абрамсами». Першим же закордонним експлуатантом М1150 стала Україна.

 

Постачання М1150 в Україну офіційно не оголошувалось, не названа і їхня кількість – ймовірно, не більше кількох екземплярів. Один з них «засвітився» 3 листопада 2023 р. На жаль, дві машини вже втрачені. 22 лютого 2024 р. з'явилось повідомлення про знищення М1150 під Авдіївкою – ймовірно, машна підірвалась на мінному полі, а потім була добита ворожими дронами і артилерією. 3 березня в тому ж районі ворог знищив ще одну М1150, причому вона пересувалась без трала – ймовірно, її використовували як БРЕМ.

 

Досвід невдалого українського літнього наступу 2023 р. переконливо показав важливість інженерного забезпечення наступаючих військ. Сучасні машини розмінування будуть конче потрібні для майбутніх наших наступальних операцій. А враховуючи, що США мають певний їх запас, на мою думку, не слід виключати нових поставок М1150.

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

 

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818