Знай свого ворога: "Панцирь-СМ-СВ"
Зенітний ракетно-гарматний комплекс (ЗРГК) «Панцирь» є
доволі поширеним в армії лаптєстану. Про масштаю його застосування у війні
проти України свідчать втрати: в базі орікса зареєстровано втрату 32-х бойових
машин «Панцирь-С1». Водночас досвід бойового застосуванн показав – «Панцирь-С1»
не надто надається для прикриття передових ешелонів. Річ у тім, що він
використовує автомобільне шасі, прохідність якого суттєво поступається
гусеничним машинам. Крім того, «Панцирь-С1» має доволі значні габарити,
особливо висоту, що вкупі з відсутністю броньового захисту робить його вкрай
уразливим. Власне, для дій на фроні цей ЗРГК і не призначався – він розроблявся,
насамперед, для прикриття позицій ЗРК С-300/С-400 від атак з малої висоти. Тож
іще задовго до початку широкомасштабного вторгнення в Україну за порєбріком
почалась розробка варіанту комплексу для ППО сухопутних військ.
Для «армійського» варіанту «Панциря» обрали гусеничне
шасі ГМ-352М1Е виробництва
Мінського тракторного заводу – удосконалений варіант шасі ГМ-352, на якому
базувалась «Тунгуска». На нього встановили бойовий модуль від «Панциря-С1» В
такій конфігурації ЗРГК вперше показали на виставці ще у 2012 році. Однак далі
прототипу справа не зрушила – невідомо навіть, чи пройшов він повноцінні
випробування, чи лишився просто демонстратором. Натомість у 2021 році з'явились
повідомлення про розробку нового варіанту – «Панцирь-СМ-СВ». У
цьому позначенні літери «СВ» натякають на видову приналежність, а ось «СМ» - це
позначення модернізованого варіанту «Панциря», який від «С1» відрізняється
новим радаром 1РС2-3 з активною фазованою антенною решіткою. Завдяки цьому дальність
супроводу цілей зросла удвічі – з 20 до 40 км; дальність виявлення повітряних
цілей сягає 75 км. Варіант «Панцирь-СМ» на автомобільному шасі міністерство
нападу ри-фи забракувало – через високе розташування центру маси існувала
реальна небезпека перекидання бойової машини. Натомість гусеничне шасі цього
недоліку не мало.
Планувалось, що розробка «Панциря-СМ-СВ» завершиться в
2022 році. Однак у 2023-му повідомлялось про необхідність допрацювання комплексу
з урахуванням досвіду агресії проти України – зокрема, пристосування його до
боротьби проти рекативних снарядів GMLRS. 20 серпня 2024 року
запорєбрікові засоби масової (дез)інформації повідомили про, начебто, перше
бойове застосування «Панциря-СМ-СВ» - але без жодних фото- чи відеопруфів. І
ось учора, 24 березня, з’явилось фото такого ЗРГК на вогневій позиції, захищеній
габіонами – що натякає на розташування його десь поблизу фронту. Цікаво, що
шасі «Панциря-СМ-СВ» - не мінське, а митіщенське, похідне від ГМ-5955 або
ГМ-5975 (відповідно, від «Тора-М1» чи «Тунгуски-М1»).
І ще один нюанс. Розробники «Панциря-СМ-СВ» декларують
можливість використання цим комплексом трьох типів ракет. Два з них – так би
мовити, повнорозмірні: стандартні 57Э6 (дальність 20 км) і високошвидкісні 57Э6М (35 км). Третій – нові малогабаритні ракети ТКБ-1055 (вони ж – 19Я6),
спеціяльно створені для ураження БпЛА (детальніше про них – у статті про «протидроновий»«Панцирь-СМД-Е»). Однак на фото зображена бойова машина, заряджена тільки
повнорозмірними ракетами.
НМСД, «Панцирь-СМ-СВ» в поєднанні з ЗСУ «Дєрівация»
розглядаються як заміна зенітних засобів полкової ланки – ЗРГК «Тунгуска» і ЗРК
«Стрєла-10». Цікаво, що у 2021 році про «Панцирь-СМ-СВ» писали в контексті
нового засобу ППО не тільки для сухопутних, але і для повітряно-десантних
військ.
Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9
Приватбанк: 4731 2196 4166 1818
І в плані самореклами: вийшла моя монографія "Російсько-українська війна: бої за Харків і Харківщину (2022)". Бажаючі придбати - прошу звертатись сюди
Коментарі
Дописати коментар