Малі броньовані артилерійські катери проєкту 58155 «Гюрза-М»

 

Катер "Буча"  - флагман Річкової флотилії. 26 травня 2023 р.

Україна стала єдиною європейською країною, яка у ХХІ столітті здійснювала будівництво річкових броньованих катерів. Невелике замовлення для експорту в Середню Азію на катери проєкту 58150 дозволило відпрацювати конструкцію і технологію, і запропонувати власним Військово-морським силам удосконалений проєкт 58155.

Катери для узбекських прикордонників

29 червня 2003 р. було підписано угоду, що передбачала будівництво в Україні коштом американської військової допомоги двох броньованих річкових артилерійських катерів для прикордонної служби Узбекистану. Їх будували за проєктом 58150 (шифр «Гюрза»), створеним у Миколаєві, в Науково-дослідному центрі суднобудівної промисловості. Планувалося, що катери будуть збудовані також у Миколаєві, на суднобудівному заводі ім. 61 Комунара, однак це підприємство, що переживало не найкращі часи, не змогло отримати необхідний кредит. Тому замовлення перейняла розташована в Києві, на острові Рибальському, суднобудівна верф «Ленінська кузня» (у 2017 р. унаслідок декомунізації назву верфі було змінено на «Кузня на Рибальському»). Це підприємство мало досвід будівництва не лише цивільних суден, а й військових кораблів — зокрема корветів проєкту 1124М.

Катери проєкту 58150 вирізняються компактною конструкцією (розміри 20,7×4,85×0,84 м, повна водотоннажність 34 т). Їх оснащено двома дизельними двигунами американського виробництва Caterpillar C18 потужністю 1000 к.с. кожен, що приводять у рух тунельні рушії (це рішення у поєднанні з малою осадкою дозволяє діяти на мілководних прибережних і внутрішніх водоймах). Максимальна швидкість становить 28 вузлів, а дальність плавання — 450 миль (при швидкості 11 вузлів).

Обладнання катерів проєкту 58150 відповідає умовам служби на внутрішніх водоймах. Командний пункт, машинне відділення та боєзапас мають сталево-алюмінієве бронювання товщиною 5–10 мм, що захищає від вогню стрілецької зброї. Засоби зв’язку дозволяють підтримувати зв’язок із сухопутними підрозділами, озброєння також уніфіковане із сухопутними військами. У носовій частині встановлено башту від БМП-2 з автоматичною гарматою 2А42 калібру 30 мм і кулеметом ПКТ калібру 7,62 мм. Штатно така башта має також пускову установку ПТКР 9П135М, однак на катерах її демонтували. На кормі розміщено башту від бронетранспортера БТР-70 з кулеметами КПВТ калібру 14,5 мм і ПКТ. Екіпаж «Гюрзи» складається з п’яти осіб.

Катери "Джайхун" і "Сайхун" в Термезі

Катери для Узбекистану отримали бортові номери 01 і 02, а також назви «Джайхун» і «Сайхун» (це давну назви річок Амудар’я та Сирдар’я). Після завершення будівництва і випробувань, проведених на водах Канівського водосховища на Дніпрі, катери частково розібрали й на бортах літаків Ан-124 перевезли до Узбекистану. Наприкінці 2004 року (29 жовтня для «Джайхун» і 8 грудня для «Сайхун») їх зарахували до річкового підрозділу прикордонної служби на річці Амудар’я (у місті Термез).

Для ВМС України

Експортний проєкт 58150 став відправною точкою для створення катера, призначеного для ВМС України. На час його розробки (наприкінці першого десятиліття ХХІ століття) питання ведення бойових дій на Дніпрі всерйоз не розглядалось. Тож проєкт 58155 (шифр «Гюрза-М») створювався з прицілом на дії в прибережних морських акваторіях. Для поліпшення морехідних властивостей розміри катера дещо збільшили, а повна водотоннажність зросла у півтора рази (до 54 тонн). Зазнало суттєвих змін озброєння – замість башт від БМП і БТР катер отримав сучасні бойові модулі (але теж «сухопутного» походження), розширено склад радіоелектронного обладнання.

До переліку завдань, які планувалось покласти на нові катери, входили: патрулювання, охорона водних рубежів, боротьба з малорозмірними катерами супротивника, захист берегових стаціонарних і плавучих гідротехнічних об'єктів та споруд, підтримка десантних і прикордонних груп, забезпечення безпеки мореплавання, а також підтримка розвідувальних операцій, супровід транспортних суден тощо.

Назагал трансформація річкового катера у катер для прибережних дій не виглядала оптимальною: було очевидним, наприклад, що через малу висоту борта можуть виникнути ускладнення з застосуванням озброєння на неспокійному морі. Однак проєкт взяли до реалізації, «підігнавши» під нього концепцію «москітного флоту». Рішення було значною мірою політичним, і надалі політика неодноразово відбивалась на долі катерів проєкту 58155.

Відповідно до початкових планів, до 2020 р. склад ВМС України мали поповнити аж 18 катерів «Гюрза-М». У 2012 р., коли починалось будівництво перших катерів, мова йшла вже лише про дев'ять екземплярів, яка планувалось виготовити до 2017 р. Реально ж побудували лише вісім катерів. До того ж, процес цей розтягнувся на 11 років.

"Аккерман" під час морських випробувань. Одеса, 2 червня 2016 р.

Перші два катери – ще без імен, лише з умовними позначеннями МБАК-01 і МБАК-02 (МБАК – малий броньований артилерійський катер), – були закладені 25 жовтня 2012 р. із заводськими номерами 01023 і 01024. І після цього робота на два роки зупинилась – тодішній власник «Ленінської кузні» Петро Порошенко не вважався лояльним до влади. Проєкт реанімували тільки після революції в Україні і обрання Порошенка президентом. 20 жовтня 2014 р. був укладений новий контракт, і будівництво катерів відновилось – вже з новими заводськими номерами 01026 і 01027. 11 листопада 2015 р. обидва катери спустили на воду. 3 липня 2016 р., під час святкування Дня ВМС України, катери передали Військово-морським силам. Однак це ще не означало введення їх в стрій, а лише початок випробувань, які завершились в листопаді. 6 грудня 2016 р., в День Збройних Сил України, в Одесі на катерах підняли військово-морські прапори. Вони увійшли в стрій ВМС під назвами «Аккерман» (U174) і «Бердянськ» (U175). Ці і наступні катери проєкту 58155 отримали назви на честь міст, звідки родом полеглі у відбитті російської агресії на Донбасі морські піхотинці і моряки. Єдиним винятком став останній, восьмий катер, введений в стрій вже після початку російської повномасштабної агресії. Його назвали «Буча» - на честь героїчного опору мешканців цього міста і на пам'ять про жертв російської окупації «Бучі».

7 квітня 2016 р. на корабельні відбулась закладка ще чотирьох катерів проєкту 58155 – в рамках Державного оборонного замовлення на 2016 рік. В їхню конструкцію внесли низку змін, спрямованих на усунення недоліків, що виявились під час випробувань першої пари. Спуск на воду цієї четвірки відбувся з інтервалом в кілька днів в останній декаді червня 2017 р., а ввели їх до складу ВМС України в один день – 1 липня 2018 р. Катери отримали номери від U176 до U179 і назви «Нікополь», «Кременчук», «Лубни» і «Вишгород». У 2018 р. був змінений префікс у бортових номерах – відповідно до стандартів НАТО літеру U замінили на Р. При цьому сам номер лишився попереднім.

У 2018 р. (дата не оголошувалась) був закладений сьомий катер – «Костопіль» (Р180). Спустили його на воду 3 квітня 2019 р. і ввели в стрій 5 вересня 2020 р. Нарешті, восьмий катер – «Буча» (Р181) – був закладений 8 лютого 2019 р., спущений на воду 30 вересня 2021 р. і введений в стрій 26 травня 2023 р.

Служба катерів

Очікуючи надходження нових катерів, у січні 2013 р. в Одесі був сформований 24-й окремий дивізіон річкових катерів. Планувалось, що можливими районами застосування катерів проєкту 58155 стануть нижня течія Дунаю і Буго-Дніпровський лиман. Однак вже 2014 р. дивізіон розформували. Натомість катери вводили до складу 1-го дивізіону охорони і забезпечення Західної військово-морської бази, який дислокувався в Практичній гавані Одеси. У березні 2018 р. пройшла реорганізація, внаслідок якої Західна ВМБ стала військово-морською базою «Південь», а дивізіон отримав назву 1-го дивізіону кораблів охорони рейду. Місце дислокації при цьому не змінилось.

"Бердянськ" під час навчань на Південному Бузі. Липень 2017 р.

Поява у складі ВМС принципово нових для українського флоту катерів зумовила необхідність пошуку і відпрацювання способів їхнього бойового застосування. В липні 2017 р. катери «Аккерман» і «Бердянськ» взяли участь в навчаннях Високомобільних десантних військ. Вони забезпечили прикриття переправи техніки та особового складу підрозділів через річку Південний Буг, зокрема поставили димову завісу. Катери відпрацювали бойову стрільбу по береговій цілі, метою якої було знищення диверсійно-розвідувальної групи умовного противника. А на початку грудня 2017 р. в акваторії Чорного моря пройшли тактичні навчання дивізіону у складі шести катерів проєкту 58155. При цьому чотири з них ще навіть не були офіційно прийняти до складу флоту – вони перейшли з Києва в Одесу у вересні 2017 р. для проведення випробувань.

"Бердянськ" і румунський монітор "Ласкар Каторгіу" під час навчань "Ріверін-2018" на Дунаї. 4 вересня 2018 р.

31 грудня 2017 р. катери «Аккерман» та «Бердянськ» з доглядовою командою на борту взяли участь у спецоперації за участі ракетного катера «Прилуки» та катера морської охорони ДПСУ з представниками СБУ на борту із затримання судна-порушника з контрабандним товаром на борту в акваторії Одеської області. Судно під прапором Танзанії намагалося втекти від українських катерів, в результаті чого ракетний катер «Прилуки» відкрив попереджувальний вогонь з артилерійської установки по курсу судна, яке було зупинено та відконвойовано до порту Одеса.

Перший досвід експлуатації катерів проєкту 58155 в прибережній акваторії Чорного моря виявив низку недоліків, які, в принципі, були очевидними ще в час проєктування катерів. Перш за все, це недостатня морехідність – через малу водотоннажність «Гюрза-М» здатен виходити в море при хвилях до 4 балів. Озброєння ж можна було використовувати лише при хвилях до 2 балів. Катери не мали протикорабельного озброєння – 30-мм гармати та ПТРК «Бар'єр» дозволяли боротись тільки з малими катерами та на незначній відстані. Крім того, протитанкові ракети ще не були встановлені на катери. Пізніше проведені практичні пуски протитанкових ракет показали неефективність використання даного озброєння в морських умовах – через хитавицю неможливо нормально підсвітити ціль лазерним пристроєм.

Слід було знайти нішу для застосування катерів з урахуванням вищевказаних обмежень. І така ніша знайшлась: протидія десантним операціям. Оскільки висадка морського десанту потребує доброї погоди, а під час шторму вона вкрай малоймовірна, вважалось, що катери типу «Гюрза-М» зможуть ефективно протидіяти десантним засобам противника.

На Азовському морі

В середині 2017 р. посадові особи штабу ВМС України озвучили тезу про те, що основним районом застосування катерів типу «Гюрза-М» стане Азовське море. До 2014 р. воно мало статус внутрішнього моря України і РФ, а ВМС України жодної активності у цій акваторії не проявляли. Ситуація змінилась після окупації Росією Криму і початку війни на Донбасі. Тепер азовське узбережжя України перебувало під загрозою, і слід було вжити заходів для його захисту. У 2016 р. почалось будівництво військово-морської бази в Бердянську (з 2018 р. – військово-морська база «Схід»). На Азовському морі вже знаходились катери морської охорони Державної пркордонної служби України, яких у 2014 р. вдалось вивести з Криму. Однак перші кораблі ВМС з’явились тут лише у вересні 2018 р.

Спуск на воду катера "Лубни" після доставки на Азовське море автомобільним транспортом. Бердянськ, 11 вересня 2018 р.

6 вересня 2018 р. Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про посилення військово-морської присутності в Азовському морі, створення там корабельно-катерного угрупування ВМС ЗСУ, розбудову відповідної інфраструктури. Першими стали два катери проєкту 58155 – «Кременчук» і «Лубни» - які були перевезені в Бердянськ автомобільним транспортом і до 11 вересня 2018 р. спущені на воду. 20 вересня почався перехід з Одеси до Бердянська двох допоміжних суден. Перше з них – це пошуково-рятувальне судно «Донбас» (А500), колишня плавуча майстерня проєкту 304, побудована в Шецині ще у 1969 р. Стареньке судно вже планувалось списати, але за нових обставин вирішили використати його як плавучу базу в Маріуполі. «Донбас» супроводжував морський буксир «Корець» (А830) проєкту 745 – трохи новіший, збудований у 1973 р.

Неподалік окупованого Севастополя українські кораблі почав супроводжувати патрульний корабель Берегової охорони ФСБ РФ – «Аметист» проєкту 22460, згодом до нього долучився ще один не встановлений корабель. 23 вересня, приблизно о 15:50, «Донбас» і «Корець» проминули Керченський міст. В Азовському морі їх зустріли катери «Кременчук» і «Лубни». Незважаючи на провокації з боку російських катерів, український загін 24 вересня благополучно дійшов до Маріуполя. 16 листопада 2018 р. поблизу Бердянської коси «Кременчук» вперше провів стрільби ракетним комплексом «Бар'єр». Цю операцію забезпечував буксир «Корець».

Другу пару катерів проєкту 58155 вирішили перевести на Азовське море не наземним транспортом, а морським шляхом. Шлях через відкрите море довкола окупованого Криму сам по собі був нелегким випробуванням для малих катерів, а до цього ще додалась активна збройна протидія Росії. Загін у складі катерів «Бердянськ» і «Нікополь» у супроводі рейдового буксира «Яни Капу» (1974 р.; проєкт 498) уночі з 24 на 25 листопада 2018 р. наблизився до Керченської протоки. Фарватер росіяни перегородили цивільним танкером, не даючи дозволу українському загонові на прохід в Азовське море. На світанку почались атаки – прикордонний сторожовий корабель «Дон» таранив і пошкодив буксир «Яни Капу», катери були обстріляні з літака Су-30. О 19:00 25 листопада українські кораблі почали рух у зворотньому напрямку, виходячи з Керченської протоки. За півтори години, вже після виходу загону за межі 12-мильної зони, «Бердянськ», «Нікополь» і «Яни Капу» були атаковані кораблями російської Берегової охорони, отримали пошкодження і змушені були зупинитись. Після цього їх захопили росіяни, а екіпажі (загалом 24 особи) були взяті в полон.

Пошкоджена внаслідок російського обстрілу надбудова катера "Бердянськ". Над таблицею з назвою катера - пускова установка системи УППП-20. Керч, 27 листопада 2018 р.

Інцидент в Керченській протоці став першим випадком військової агресії Росії проти України, який вона скоїла відкрито, під своїм державним прапором, від початку війни у 2014 р. Раніше Росія діяла військами без розпізнавальних знаків, і до цього дня заперечувала свою участь у війні проти України. Росіяни відбуксирували захоплені кораблі в Керч, а екіпажі ув’язнили, звинувативши в спробі незаконного перетину кордону. 7 вересня 2019 р., в рамках обміну полоненими, усі 24 моряки повернулись в Україну, а 17 листопада Росія повернула «Бердянськ», «Нікополь» і «Яни Капу». Передача відбулась в морі, поблизу миса Тарханкут (за 60 км від Одеси). Кораблі повернули у розграбованому стані, вони потребували серйозного ремонту. До лютого 2020 р. на кораблях проводили слідчі дії з метою документування російської агресії і завданих нею збитків. Згодом «Бердянськ» і «Нікополь» перевели з Одеси до Миколаєва, де до осені 2020 р. відремнотували на Державному підприємстві «Миколївський суднобудівний завод».

Після завершення ремонту обидва катери лишились на Чорному морі. Натомість на Азовське море 22 вересня 2020 р. автомобільним транспортом перевезли катери «Аккерман» і «Вишгород». Вони увійшли до складу утвореного в грудні 2019 р. дивізіону надводних кораблів (до цього кораблі ВМС України, що знаходились на Азовському морі) діяли у складі тактичної групи «Тритон».

Напередодні і під час великої війни

Після звершення ремонту «Бердянська» і «Нікополя», а також введення в стрій «Костополя», ВМС України мали у своєму складі сім катерів проєкту 58155. Чотири з них знаходились на Азовському морі, а три – на Чорному. Катери систематично брали участь у заходах бойової підготовки, у тому числі з участю флотів інших країн. Зокрема, наприкінці січня – на початку лютого 2021 р. «Нікополь» та «Костопіль» разом з патрульним катером типу Island взяли участь у навчаннях PASSEX спільно з кораблями ВМС США – есмінцем Porter (DDG-78) і танкером Laramie (T-AO-203). В серпні 2021 р. усі три «чорноморські» катери – «Бердянськ», «Нікополь» і «Костопіль» - разом з десантним катером «Сватове» (L434) – здійснили похід рікою Дніпро в район Києва. Тут катери взяли участь у навчаннях, а також річковому параді 24 серпня на честь Дня незалежності України. Після цього катери повернулись в Одесу.

Початок російського широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2022 р. призвів до загибелі українських кораблів на Азовському морі. Вже 1 березня росіяни окупували Бердянськ, де до їхніх рук потрапили катери «Аккерман» і «Вишгород». Два інших катери разом з плавбазою «Донбас» знаходились в Маріуполі. Внаслідок обстрілів міста катер «Лубни» затонув, а «Кременчук» отримав серйозні пошкодження. У квітні 2022 р. маріупольський порт був захоплений росіянами, пізніше вони підняли катер «Лубни». Його, так само, як і «Кременчук», не відновлювали. 

Ушкоджений катер "Лубни" в Маріуполі. Травень 2022 р.

А от «Аккерман» і «Вишгород», які знаходились в кращому технічному стані, росіяни включили до складу свого флоту. При цьому вони замінили озброєння – замість модулів КАУ-30М, відновити яких окупанти не змогли, вони встановили архаїчні 25-мм спарені артилерійські установки 2М-3М. Важкі й габаритні, вони, безумовно, погіршили стійкість невеликих катерів, але кращого рішення росіяни не вигадали. Модулі КАУ-30М вони відправили на виставку трофейного озброєння. Фотографії катерів з новим озброєнням з’явились в серпні 2023 р. «Аккерман» росіяни перейменували в «Разбойнік», а «Вишгород» - в «Наєзднік». Їх віднесли до класу артилерійських катерів і включили до складу 184-ї бригади кораблів охорони водного району Новоросійської військово-морської бази.

Катер "Разбойнік" - захоплений росіянами і переозброєний "Аккерман". Севастополь, 9 лютого 2024 р.

Катери «Бердянськ», «Нікополь» і «Костопіль» беруть активну участь в бойових діях в прибережних акваторіях Чорного моря. Вони обороняли Очаків, підтримували вогнем українські підрозділи, проводили евакуацію рейдових груп. Однак подробиць про конкретні приклади їхньої участі в бойових діях опубліковано дуже мало. Відомо, що наприкінці 2022 р. вогнем одного з цих катерів був збитий БПЛА Mohajer-6 (іранського виробництва). «Нікополь» в листопаді 2022 р. був пошкоджений російським ударним дроном «Ланцет».

Останній, восьмий катер проєкту 58155 – «Буча» (Р181) – у травні 2023 р. увійшов до складу 26-го окремого дивізіону річкових катерів в якості флагмана Річкової флотилії. 7 липня того ж року катер вийшов на перше бойове чергування на Дніпро. Головним його завданням є участь у відбитті російських повітряних атак на Київ.

Технічний опис

Корпус і надбудова катера проєкту 58155 – сталеві, зварні. Особливості форм корпусу та нахил бортів роблять катери малопомітними на радарах, а фарбування – в оптичному діапазоні. Бронюванням захищені ходовий місток, моторний відсік та озброєння.

Силова установка – двовальна дизельна. На катері встановлені ті ж, двигуни, що й на катерах проєкту 58150 – Caterpillar C18 потужністю по 847 кВт. Через збільшення розмірів «Гюрзи-М» порівняно з «Гюрзою» максимальна швидкість зменшилась – вона становить лише 25 вузлів. До того ж, на перших двох катерах виникли проблеми з досягненням навіть цього показника, тож в конструкцію наступних довелось внести зміни: замінити гребні гвинти і переробити лінію валів. Виробництво електроенергії забезпечують два дизельні генератори Caterpillar C2.2 потужністю по 22,5 кВт.

Радіоелектронне обладнання. Катер проєкту 58155 обладнаний двокоординатною РЛС виявлення надводних і повітряних цілей «Дельта-М», створеною НДІ «Квант-Радіолокація». Радар працює в діапазоні Х і забезпечує виявлення повітряних цілей на відстані 30-35 км. Крім того, встановлена оптико-електронна систему керування вогнем корабельних артилерійських установок «Сармат» (створена НДІ «Квант»). Остання включає телевізійну і тепловізійну камери. Вона забезпечує захоплення на автосупровід літаків на дистанції 12 км (для телевізійної камери) і 10 км (для тепловізора).

Катери планувалось обладнати системою постановки пасивних перешкод німецького виробництва, але через складнощі у закупівлі такого обладнання від них відмовились. Для катерів розробили українську систему постановки пасивних перешкод УППП-20, яка встановлювалась починаючи з другої серії. Вона веде вогонь мультиспектральними димовими гранатами калібру 50 мм і має три 15-зарядних блоки, встановлених на даху надбудови. Спрацювання системи відбувається після надходження сигналу від зовнішніх датчиків на пульт керування, при цьому система розпізнає загрозу та здійснює постріл мультиспектральними димовими снарядами у бік загрози.

Для захисту від підводних диверсантів під час стоянки катери планувалось обладнати українською гідроакустичною станцією «Тронка». Однак її випробування дали негативний результат. Натомість обрали протидиверсійну гідроакустичну станцію Cerberus Mod 2 виробництва німецької компанії Atlas Elektronik. Така станція здатна виявляти водолаза на відстані до 700 м і глибині від 2 до 50 м. ГАС Cerberus Mod 2 встановили на катер «Костопіль», чи обладнані нею інші катери – невідомо.

Бойовий модуль КАУ-30М

Озброєння. Катер проєкту 58155 обладнаний двома дистанційно керованими бойовими модулями БМ-5М.01 «Катран-М» (відомий також як КАУ-30М). Створений цей модуль на основі «сухопутного» модуля БМ-3 «Штурм», який був спроєктований конструкторським бюро ім. О. Морозова і встановлювався на бронетранспортерах БТР-3Е. Виробництво КАУ-30М здійснює Державне підприємство «Миколаївський ремонтно-механічний завод». Основне озброєння модуля – 30-мм автоматична гармата ЗТМ-1 з боєкомплектом 300 снарядів; система подачі боєприпасів дозволяє використовувати два типи снарядів (дві стрічки по 150 снарядів). Її доповнюють 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117 (29 гранат) і 7,62-мм кулемет КТ-7,62 (400 набоїв). Крім того, з правого боку модуля встановлена пускова установка для двох проттитанкових керованих ракет Р-2В комплексу «Бар'єр» (максимальна дальність пуску 7500 м, лазерна система наведення). Модуль забезпечує горизонтальний кут наведення 360°, а вертикальний – від -16 до +60°. Система управління вогнем, встановлена на КАУ-30М, включає телевізійну і тепловізійну камери (дальність дії до 10 км) і лазерний віддалемір (дальність дії 8 км). Доповненням до основного озброєння є пускова установка ПЗРК з певним запасом ракет. Крім того, катер проєкту 58155 пристосований для постановки морських мін.

Суттєвим недоліком комплексу озброєння катера є слабкість протикорабельної складової – комплекс «Бар'єр» має вкрай обмежену ефективність бойової роботи в морських умовах. Тому в жовтні 2021 р., в контексті укладення широкої угоди з Великою Британією щодо розбудови ВМС України, оголосили намір озброїти катери проєкту 58155 британськими ракетами Brimstone. Однак до початку широкомасштабного російського вторгнення цей намір реалізувати не встигли.

В липні 2019 р. презентували безпілотний авіаційний комплекс F-2M (розробки ТОВ «Безпілотні системи»), призначений для використання з катерів проєкту 58155. БПЛА літакового типу важить 18 кг і має радіус польоту до 80 км. Він запускається з катапульти, а посадка здійснюється за допомогою парашуту. Комплекс F-2M проходив державні випробування, однак про практичне застосування його на катерах проєкту 58155 жодної інформації не публікувалось.

 

Тактико-технічні дані катерів проєкту 58155

Повна водотоннажність – 54 t. розміри (довжина x ширина x осадка) – 23,0x4,8x1,0 м. Озброєння – 2 бойові модулі KAУ-30M (в кожному – 30-мм автоматична гармата, 30-мм автоматичний кулемет, 2 ПУ ПТРК «Бар’єр»); ПЗРК «Ігла»; опціонально – міни. Силова установка – 2 дизельні двигуни потужністю по 1150 к.с. Максимальна швидкість – 25 вузлів. Дальність ходу – 900 миль (зі швидкістю 12 вузлів). Екіпаж – 5 чол. Автономність – 5 діб.

Назва	Бортовий номер	Заводський номер	Закладення	Спуск на воду	Вступ до строю	Примітки
Аккерман	U174/P174	01023/01026	25.10.2012	11.11.2015	06.11.2016	2022 захоплений росіянами; в складі ЧФ як «Разбойнік»
Бердянськ	U175/P175	01024/01027				В строю; ВМБ «Південь»
Нікополь	U176/P176	01028	07.04.2016	20.06.2017	01.08.2018	В строю; ВМБ «Південь»
Кременчук	U177/P177	01029		30.06.2017		2022 в пошкодженому стані захоплений росіянами; в стрій не вводився
Лубни	U178/P178	01030		29.06.2017		2022 в пошкодженому стані захоплений росіянами; в стрій не вводився
Вишгород	U179/P179	01031		24.06.2017		2022 захоплений росіянами; в складі ЧФ як «Наєзднік»
Костопіль	P180	01034	2018	03.04.2019	05.09.2020	В строю; ВМБ «Південь»
Буча	P181	01036	08.02.2019	30.11.2021	26.05.2023	В строю; Річкова флотилія

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783