ГТ-МУ в Збройних Силах України

До теми безсмертної «мотолиги» і машин на її базі я звертався неодноразово (шукайте за тегом МТ-ЛБ). Сьогодні ж – про її «молодшого брата», значно менш поширеного броньованого плаваючого тягача-транспортера ГТ-МУ. Поштовхом до написання цього текстику стали опубліковані кілька днів тому фото мобільної вогневої групи 60-ї окремої механізованої бригади, яка використовує цей транспортер як шасі для зенітного кулемета. Стандартний «Браунінг» М2НВ калібру 12,7 мм встановлений на даху ГТ-МУ на високій тумбовій установці, зручній для обслуговування стрільцем у повний зріст і, наскільки я зміг роздивитись, доукомплектований тепловізійним прицілом. Ці фото – взагалі перші відомі мені зображення, що підтверджують застосування ГТ-МУ в бойових частинах.

Є ще ось таке відео, опубліковане в березні 2023 р. На мою думку, зроблене воно на полігоні

Отже, що це за машина? Броньований транспортер-тягач ГТ-МУ проєктувався на початку 70-х років минулого століття на Горьковському автозаводі. Цей факт відобразився і на фірмовому позначенні машини – ГАЗ-73. Основою для нього послужив неброньований плаваючий транспортер ГТ-С (він же – ГАЗ-47).

 

ГТ-МУ має закритий корпус, зварений зі сталевих броньових листів, здатний вмістити до десяти осіб (паспортна вантажопідйомність – 1000 кг). При цьому машина досить компактна: вона важить 5,8 т, має довжину 5,15 м, ширину 2,47 м і висоту лише 1,7 м. Певним недоліком є силова установка – не звичний для військових машин дизель, а карбюраторний двигун ГАЗ-73 потужністю 115 к.с. Швидкість по шосе сягає 55 км/год, на воді – 5-6 км/год. Запас ходу – 500 км.

 

Штатного озброєння ГТ-МУ не має, але в стінках десантного відсіку є амбразури для ведення вогню зі стрілецької зброї.

ГТ-МУ випускався в 1974-1985 рр. В совєтській армії він використовувався, головно, як медико-евакуаційна машина (у тому числі в ВДВ – ГТ-МУ пристосований до десантування з парашутною системою). Достатньо поширеним він був в прикордонних військах – як транспорт у важкодоступних районах. На базі ГТ-МУ створили кілька машин спеціяльного призначення – машину радіаційної, хімічної, бактеріологічної розвідки РХМ-2/РХМ-2С, станцію-«глушилку» радіопідривників СПР-1.

База орикс фіксує єдину втрату ГТ-МУ в російсько-українській війні – це український транспортер цього типу, захоплений росіянами в перші тижні широкомасштабного вторгнення і сфотографований 21 квітня 2022 р. Машина нестандартна – це демілітаризований варіант, з прорізаними бічними вікнами у відділенні управління і встановленою над десантним відділенням надбудовою – теж з вікнами. Ризикну припустити, що на момент затрофеювання цей ГТ-МУ взагалі був цивільною машиною, не переданою якомусь із компонентів Сил оборони України.

 

А цей ГТ-МУ був захоплений бійцями 4-го добровольчого батальйону НГУ "Крук" у сепаратистів з батальйону "Призрак" бронетранспортер ГТ-МУ. Машину захопили в Лисичанську, була залишена противником при втечі. Фото зроблене в Попасній 2 вересня 2014 року.

Ось така невеличка історія українських ГТ-МУ. Треба буде ще розповісти про придністровські варіанти – але це трохи згодом.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783