Про життя, летунство та інші дрібниці

  Трофейний КМ-АК. Січень 2024 р. Як ви знаєте, я не надто люблю писати про стрілецьку зброю – літачки мені цікавіші. Та іноді трапляються екземпляри, які заслуговують на увагу. Сьогодні – про тюнінг АР-74 від козломордих мастєрових. Власне, говорячи про тюнінг ми найчастіше маємо на увазі допрацювання стрілецької зброї самим юзером, так би мовити, кастомізацію з використанням доступних на ринку дівайсів (перечитав останнє речення – і зрозумів, що написане воно точно не українською мовою. Та все ж вирішив залишити). Але за порєбріком створили, так би мовити, «статутний» комплект модернізації для АК-74 – КМ-АК. Розробка його в рамках НДР «Обвєс» почалась у 2013 р., а публічно продемонстровані автомати з таким комплектом (позначаються АК-РМО – «рємонтно-модєрнізационний обвєс») були під час шабашу пабєдабєсія дівятогомая 2015 р.   Отже, включає комплект КМ-АК? Перш за все, це нова кришка ствольної коробки з планкою Пікатінні, ців’я з поліаміду з трьома такими планками (одна ...

"Нона-М1" в положенні для заряджання   Учора чи позавчора мережу облетіла сенсаційна новина – українські бійці почали використовувати 160-мм міномет М-160. Сьогодні її вже спростували – на відео, знятому з іншого ракурсу, добре видно, що це – трофейний 120-мм міномет 2Б23 «Нона-М1». Власне, виріб ще більш рідкісний, ніж М-160 – Мілітері Беленс вказує наявність лише пів сотні таких мінометів на озброєнні запорєбрікових ваздушна-дєсантних войск. В агресії проти України вони засвітились в серпні 2022 р., але досі база орикс не фіксувала втрат. Отже, що це за аналоховнєт?   Як натякає назва, «Нона-М1» належить до родини 120-мм артсистем, започаткованої ще в 1970-х роках «Ноною-С». Однак на відміну від усіх своїх «родичів», це не універсальна система (гармата/гаубиця/міномет), а «чистий» міномет, без можливості ведення вогню прямим наведенням чи на малих кутах піднесення. Причиною створення «Нони-М1» стали незадовільні масогабаритні характеристики причіпної системи 2Б16 «Нона-...

  Е.25 пілотажної групи "Патрулья Агуіла" 11 червня 2025 року Повітряні сили Іспанії списали останні навчально-бойові літаки С-101 «Авіоджет». Так закінчилась історія останнього реактивного літака іспанської розробки... Одномоторний реактивний навчально-бойовий літак розроблявся іспанською фірмою CASA з 1975 р. для заміни машин аналогічного призначення «Іспано» НА-200 і НА-220. У створенні літака, який отримав назву С-101 «Авіоджет», брали участь фахівці німецької фірми МВВ та американської «Нортроп» (остання, зокрема, проектувала крило). Перший з чотирьох прототипів здійснив перший політ 27 червня 1977 р., а в березні 1980 р. ВПС Іспанії отримали перші серійні літаки. Перший прототип С-101 Літак С-101 побудований за нормальною аеродинамічною схемою з прямим крилом низького розташування. Кабіна екіпажу – тандемна. Силова установка – ТРДД «Гаррет» TFE 731-2-2 J максимальною тягою 1610 кгс. Характерною С-101, яка відрізняє його від інших навчально-бойових літаків, є наявн...

  Двомісний "Саеге ІІ" «Азарахш», «Саеге», «Сімург», «Косар»... З кінця 1990-х ці назви одна за одною з’являються в інформаційному просторі, символізуючи собою потуги іранських інженерів створити власний мисливець. Та навіть неозброєне око легко впізнає в усіх цих літаках переробки американських F -5 . Спробуємо розібратись, що ж криється за цими назвами.   «Азарахш» («Громовержець») – з’явився у 1997 році. За аеродинамічною схемою і силовою установкою цілком відповідає F -5 E . Встановлений російське бортове обладнання, в т.ч. радар. До 2001 року виготовили чотири екземпляри (за іншими даними – шість), які проходили випробування. У 2007 році заявлялось, що незабаром почнеться масовий випуск «Азаракша», але жодного підтвердження цьому немає. Ймовірно, справа не пішла далі тих 4-6 екземплярів, до того ж, не виготовлених «з нуля», а переобладнаних з F -5 E . "Азарахш"   «Саеге» («Удар блискавки») відрізняється від F -5 E суттєво переробленим хвостовим опере...

  Т-345А ПС Італії Легкий одномоторний реактивний навчально-бойовий літак S -211 був створений спеціально для експорту фірмою «СІАІ Марчетті», яка у 1997 р. увійшла до складу концерну «Аленія-Аермаккі» (а того пізніше поглинув концерн «Леонардо»). Машина задумувалася як доповнення до гвинтового літака SF -260 і пропонувалась не тільки як навчальна, але й як легкий штурмовик. Підсумком стало створення одного з найлегших у світі серійних реактивних навчально-бойових літаків. Проєктування почалось у 1976 р., а 10 квітня 1981 р. прототип S -211 впер ш е п і дня в ся в повітря . S -211 є одномоторним монопланом із крилом середнього розташування і нормальним хвостовим оперенням. Місця екіпажу в кабіні розташовані тандемом. Силова установка – ТРДД «Пратт енд Вітні Канада» JT 15 D - 4 C максимальною тягою 1135 кгс. Бортове обладнання складається із стандартного для навчально-бойових літаків набору навігаційної та радіоапаратури. В передній кабіні установлений коліматорний приціл. Озбро...