Про життя, летунство та інші дрібниці

  Сьогодні не про зброю чи військо, а про "кров війни" - нафту. Спробував розібратись, якою вона буває, і чому говорити про нафту в барелях не зовсім правильно, треба ще й враховувати склад, що містять ці барелі. Саме через цей склад західні нафтопереробні заводи вже двадцять років використовують тіньові схеми через Дубай, щоб отримувати іранську нафту, незважаючи на санкції. Сира нафта не є однорідним товаром. Це суміш вуглеводнів з різною молекулярною масою, і склад конкретної сирої нафти визначає, наскільки легко вона перетворюється на продукти, які нафтопереробні заводи фактично хочуть продавати: бензин, дизельне паливо, реактивне паливо, мазут. Вимірюванням, яке це відображає, є щільність за шкалою API. Вища щільність за шкалою API означає легшу нафту з коротшими вуглецевими ланцюгами, що означає нижчі витрати енергії на крекінг, нижчі витрати на переробку та вищий вихід легких дистилятів, які мають преміальну ціну. Нижча щільність за шкалою API означає, що важча нафта ...

  Як відомо, довоєнна Польща була країною небагатою. На це часто списують загальну технічну відсталість Війська Польського перед початком Другої світової війни. Мовляв, держава просто не мала грошей для закупівлі сучасного озброєння. Але сьогодні я натрапив на цікавий пост Марціна Квасьнєвського (https://x.com/SekretarzXXL), який порушує ще одне важливе питання: (не)раціональне використання наявних коштів. Він, зокрема, зазаначає, що 50 мільйонів злотих отримали офіцери отримали у вигляді підвищення грошового утримання за свою вірність Пілсудському під час травневого перевороту1926 р. Річне грошове утримання офіцерського корпусу становило 250 мільйонів. Це «чисте» грошове утримання, яке не враховує різні надбавки, житловий фонд, генеральський представницький фонд генерала та інші доплати – відрядні, одноразові виплати тощо. Водночас, бюджет на бронетехніку та моторизацію у Війську Польському становив: 1926 – 3,5 млн.; 1927 – 5,3 млн.; 1928 – 4,3 млн.; 1929 – 4,3 млн.; 1...

  РПК-16 на виставці "Армія-2016" - з довгим стволом, ПБС і барабанним магазином Як я вже казав, про стрілецьку зброю писати не дуже люблю. Та сьогодні натрапив на згадку про справжній еталонний аналоховнєт, який заслуговує детальнішої розповіді. Це ручний кулемет РПК-16, розробка якого завершилась епічним пшиком.   В першій половині 2016-х років концерн «Калашніков» в рамках ДКР «Кіпчак» почав проєктування нового ручного кулемета, покликаного замінити РПК-74 на рівні відділень як у звичайних, лінійних частинах, так і в частинах спеціального призначення. Створювався новий кулемет ініціативно, коштом самого розробника, але, як заявлялось, у тісній співпраці з досвідченими юзерами з ве-де-ве і піцназу. Метою мала стати поява «русского Мінімі» - тобто, аналога відомого бельгійського ручного кулемета калібру 5,56х45 мм. Взагалі, коли створюються ручні кулемети під малогабаритний набій, застосовуються два підходи: або допрацьовується штурмовка гвинівка (довший і масивніший ств...

  Права і центральна стрілочки вказують на затонулі "Баяндор" і "Нагді" Вчора я згадував про одну з жертв удару по порту Конарек – «есмінець» «Джамаран» . Але разом з ним пішли на дно ще два кораблі – корвети «Баяндор» і «Нагді». Тож сьогодні – про ці кораблі, які, нарешті, упокоїлись після понад шестидесяти років служби. А на цьому фото "Баяндор" і "Нагді" поки цілі...   Корвети ці належали до класу «Баяндор», або ж PF 103 – спеціяльного експортного проєкту, створеного в США для поставок союзникам за програмою військової допомоги. Первісно вони вважались фрегатами, що підтверджують і номери з префіксом PF , які продовжували дооовгу серію фрегатів класу «Такома» - американізованого варіанту британських «Ріверів». Оскільки будувались «Баяндори» за кошти міністерства оборони США, то на період будови вони отримували американські номери. Збудували всього шість таких кораблів – чотири для Ірану ( PF 103, PF 104, PF 105 і PF 106) і два для Таїланду...

Ланка "Пілатусів" в польоті. Озброєння - блоки НАР і кулеметні контейнери Війна, що спалахнула в Мексиці між урядом і наркокартелями, змусила мене згадати одну давню, написану понад двадцять років тому, статейку, присвячену участі авіації у ще одному конфлікті в цій країні – придушенні повстання в штаті Чьяпас.   Вивчаючи історію ХХ століття, не можна не звернути увагу на багате «революційне минуле» мексиканського народу — згадаємо хоча б повстання Панчо Вілья та Еміліано Сапата . Але у 70-х — на початку 90-х рр. минулого століття у країні запанував відносний спокій. Наскільки оманливим був цей спокій, показали події, що розгорнулися в південному штаті Чьяпас — одному з найбідніших регіонів Мексика — у 1994-1995 рр.   У новорічну ніч 1994 р., зовсім несподівано для центральної влади, міста Окосінго, Альтамірано, Лас-Маргаритас і Сан-Кристобаль-де-лас-Касас були атаковані та зайняті загонами повстанців Сапатистської армії національного визволення (Ejército Zapatista...