Українські модернізації БМП-1: БМП-1УМ, БМП-1УМД
Російська агресія, яка почалась в лютому 2014 р., зумовила швидке кількісне зростання Збройних Сил України. Для новосформованих бригад потрібна була бойова техніка. Оскільки виробництво її суттєво відставало від потреб, а про закупівлю за кордоном не було мови з фінансових і політичних причин, нові бригади отримували техніку з баз зберігання. Серед неї були й БМП-1. Це актуалізувало питання модернізації цих машин. Фахівці ЖБТЗ спробували запропонувати комплексний варіант модернізації, який не обмежувався б лише заміною комплексу озброєння. Так з’явився проєкт БМП-1УМ.
Прототип БМП-1УМ вперше показали у вересні 2015 р. на виставці «Зброя та безпека – 2015». На ньому встановили вже відомий з БМП-1М модуль «Шквал-А». Але, крім того, значних змін зазнала, силова установка і корпус машини. Двигун УТД-20 потужністю 300 к.с. був замінений на 3ТД-2 потужністю 400 к.с. Цей двотактний трициліндровий дизельний двигун був уніфікований з танковими двигунами 5ТДФ і 6ТД. Задля поліпшення умов розміщення десанту висоту даху десантного відділення збільшили на 15 см, а малі й незручні кормові дверцята замінили апареллю (щоправда, не з гідравлічним приводом, а з простим механічним). На бортах машини встановили блоки динамічного захисту «Контакт-1» - рішення, м’яко кажучи, сумнівне з огляду на малу товщину броні.
Посиленню захищеності сприяло перенесення паливних баків (тепер вони встановлювались між сидіннями десанту і бортами), встановлення бортових екранів збільшеного розміру, протиосколкового підбою з арамідної тканини, а також енергопоглинаючої структури під підлогою десантного відділення. Серед інших новинок, застосованих на БМП-1УМ – приймач супутникових навігаційних систем ГЛОНАСС і GPS СН-3003. Командирський приціл ТКН-3Б отримав можливість трансляції зображення з камер системи «Тандем-2». Встановлено екран-дефлектор для маскування вихлопу. Надгусеничні крила-поплавці були збільшені у об'ємі для підвищення плавучості.
Тактико-технічні характеристики БМП-1УМ суттєво поліпшились порівняно з попередніми варіантами модернізації. Однак і цей варіант став лише проміжним етапом. Вже в жовтні 2016 р., на черговій виставці «Зброя та безпека», ЖБТЗ презентував оновлений варіант БМП-1УМД. Головними його відмінностями стали новий двигун і новий бойовий модуль. На машині встановили Deutz TCD2013 L64V – чотиритактний шестициліндровий дизельний двигун з турбонаддувом і електронним блоком керування. Він розвиває потужність 330 к.с. (з можливістю програмного збільшення до 390 к.с.), а водночас має більший ресурс, тихіший і економічніший від УТД-20 чи 3ТД-2. Не останню роль у виборі двигуна Deutz зіграло й прагнення до уніфікації – двигуни цієї родини вже використовувались на бронетранспортерах БТР-4.
БМП-1УМД з модулем "Стилет". 2016 р.
Замість модуля «Шквал-А» встановлений новий бойовий модуль «Стилет» з цифровою системою управління вогнем, прицільним комплексом «Трек-М» (виробництва Чернігівського заводу радіоприладів) і стабілізатором озброєння СВУ-500-3Ц. Озброєння складається з 30-мм автоматичної гармати ЗТМ-2 (український відповідник радянської 2А42), 7,62-мм кулемета КТ-7,62 30-мм автоматичного гранатомета АГ-17 і двох пускових установок ПТРК «Бар’єр».
БМП-1УМД
На БМП-1УМД відсутні блоки динамічного захисту, натомість у верхній частині бортів встановлені додаткові бортові екрани. Десантне відділення, на відміну від БМП-1УМ, цілком відповідає немодернізованій БМП-1: воно має стандартну висоту і дверцята в кормовій стінці, а не апарель. Співставивши це з заявою розробників про те, що варіант з двигуном Deutz був підготовлений лише за три місяці, можна зробити висновок: перед нами – не повноцінний прототип, а лише демонстратор технології, на якому відпрацьовувалась інтеграція нового двигуна і бойового модуля.
В березні 2017 р. пройшли порівняльні випробування двох БМП-1УМД: однієї з модулем «Стилет», а іншої – зі старим модулем «Шквал». Випробування проводились в інтересах Міністерства оборони, однак про їхній результат офіційно не повідомлялось. Вочевидь цей результат не надто влаштував військо, бо в липні 2020 р. пройшли чергові порівняльні випробування модернізованих БМП-1 з бойовими модулями «Стилет», «Шквал», «Спис» і «Парус». Підкреслимо, що мова йшла про випробування саме модулів, а не модернізованих БМП. Усі модулі мали назагал ідентичне озброєння – 30-мм гармата, 7,62-мм кулемет, 30-мм автоматичний гранатомет і дві пускові установки ПТКР «Бар’єр». Різнились же вони прицільними приладами, системами наведення і стабілізації та іншими деталями.
Варіант зі встановленням бойового модуля БМ-7 «Парус» розроблявся Державним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова». За своїми основними параметрами він відповідає модулю «Штурм», але, на відміну від нього, не займає місця всередині бойової машини. На модулі використовується прицільний комплекс «Трек-М». «Парус» встановлювався на бронетранспортери БТР-4Е, і в разі прийняття рішення про встановлення таких модулів на модернізовані БМП-1 з’являвся шанс на бодай часткову уніфікацію озброєння в механізованих підрозділах. Однак в державне замовлення на 2021 р. був включений лише капітальний ремонт БМП-1, а не їх модернізація. Вочевидь, жоден з запропонованих варіантів озброєння не влаштував Міністерство оборони. Висловлювалась також досить цікава і до певної міри парадоксальна думка: мовляв в ході Антитерористичної операції на Донбасі комплекс озброєння БМП-1 показав себе досить непогано – з огляду на порівняно велику потужність 73-мм снарядів. А значить, модернізація БМП-1 з заміною комплексу озброєння не була нагальною.
Наскільки я знаю, ані БМП-1УМ, ані БМП-1УМД не брали участі в бойових діях, лишившись тільки демонстраторами технологій.
Про перші українські варіанти модернізації БМП-1 я розповідав тут.
Приватбанк: 5168 7456 7352 6783
Коментарі
Дописати коментар