Бронетранспортер вчорашнього дня: БТР-87/БТР-22

БТР-22 після прибуття до Саудівської Аравії на виставку World Defense Show 2026. Січень 2026 р.

Минулого року російський військово-промисловий комплекс відзначав своєрідний «ювілей» - десять років з того моменту, коли мало б розпочатись серійне виробництво нової уніфікованої колісної бойової платформи «Бумєранг» (ВПК-7829). Вперше представлена у 2013 р., з 2015 р. вона мала б вже піти у війська – але з часом перестала з’являтись навіть на парадах. Тож з’явилась об’єктивна потреба в заміні...

Уніфікована колісна бойова платформа «Бумєранг» (на цьому фото – у варіанті БМП К-17) наразі з’являлась лише на парадах

«Бумеранг» мав би стати революційною машиною, в якій, нарешті, подолали б хронічну ваду всіх радянських/російських колісних бронетранспортерів починаючи від БТР-60: вкрай невдале компонування з кормовим розташуванням двигуна. Це робило проблемним посадку, а особливо – висадку десанту з машини. Не було нормальних кормових дверей, не кажучи вже про рампу. Тож мотострільцям зі зброєю і у повному спорядженні доводилось протискатись крізь тісні люки у бортах бронетранспортера, ризикуючи потрапити під колеса своєї ж машини. Така схема, започаткована на БТР-60ПБ, зберігалась на БТР-70, БТР-80, БТР-90 (взятому на озброєння, але не впровадженому у масове виробництво), нарешті – на БТР-82А, найбільш поширеному російському колісному бронетранспортері сучасності. Змінювався розмір, конфігурація цих люків – але їхнє розташування лишалось незмінним. Радянські, а за ними й російські військові, замовляючи нові варіанти бронетранспортерів, на перший план ставили захищеність силової установки, а ергономіка вважалась другорядною. 

Основним російським бронетранспортером, що використовується у війні проти України є БТР-82А. Понад 100 таких бронетранспортерів стали українськими трофеями

Лише в ХХІ столітті, під впливом вивчення західного досвіду, прийшло, нарешті, усвідомлення необхідності радикальних змін – переміщення двигуна в передню частину корпуса бронетранспортера і створення нормальних умов для десанту. Спроба перейти до цієї концепції революційим шляхом, реалізована в «Бумеранзі», виявилась невдалою (хоч не можна виключати, що ще за п’ять або десять років росіяни таки допрацюють цю платформу). Лишалась еволюція – створення нового бронетранспортера з максимальним використанням елементів конструкції існуючих машин. А тим часом російська армія купувала концептуально застарілі бронетранспортери БТР-82А. Саме ця модель, взята на озброєння у 2013 р., масово застосовується в російсько-українській війні. «Бумеранг» же так і не з’явився на полі бою.

БТР-87

Створення альтернативного бронетранспортера БТР-87 з новим компонуванням здійснювала та ж фірма, що і «Бумеранга» - «Воєнно-промишлєнная компанія», приналежна групі ГАЗ. Вочевидь, БТР-87 поставав як резервний варіант на випадок невдачі «Бумеранга». Про це свідчить пізніша поява інформації про цю розробку і брак широкої реклами. Перша презентація прототипу БТР-87 була проведена під час виставки «Армія-2015», але вона була закритою і в засобах масової інформації не висвітлювалась. Широкій громадськості стало відомо про існування цього бронетранспортера лише в березні 2016 р. При цьому наголошувалось, що БТР-87 створюється для експорту – вочевидь, менеджмент «Воєнно-промишлєнной компанії» намагався «розвести» два своїх вироби по різних нішах.

Метою проєкту БТР-87 була глибока модернізація наявного бронетранспортера БТР-82А, спрямована на підвищення рівня захисту самої машини та десанту під час спішування. Фактично йшлося про переробку існуючого зразка відповідно до сучасних поглядів на вигляд і застосування подібної техніки. Для розв’язання цих завдань слід було переробити конструкцію корпусу, а також кардинально змінити його компонування. Згодом стало відом, що проєкт також передбачав посилення комплексу озброєння. Заявлена розробником орієнтація на експорт пояснювала прагнення до максимально можливої уніфікації з порівняно простим і дешевим БТР-82А.

Найбільш серйозних переробок у новому проєкті зазнав броньовий корпус. Він зберігає певну схожість із корпусом БТР-82А, але водночас помітно відрізняється від нього. Інше розміщення основних агрегатів призвело до зміни форм передньої та задньої частин. Крім того, довелося вилучити або перенести деякі елементи внутрішнього оснащення.

Прототип БТР-87 в ранній конфігурації (з баштовою установкою БППУ-1). 2016 р.

Як скромно визнають російські експерти, «з погляду рівня захисту бронекорпус нової машини мало відрізняється від свого попередника». Тобто, бронювання БТР-87 лишилось на рівні БТР-82А. Водночас конструктори БТР-87 декларують можливість встановлення додаткових навісних панелей. Пристрої з металевими й керамічними елементами істотно підвищують рівень захисту бронетранспортера. Лобова проєкція машини з навісними модулями здатна витримати влучання снаряду калібру 23 мм з дистанції 500 м. Додаткова броня також забезпечує всеракурсний захист від куль калібру 12,7 мм.

Компонувальна схема БТР-87. Спереду ліворуч розташоване відділення управління з робочими місцями механіка-водія і командира, праворуч – двигун і трансмісія, за ними – баштова установка, а далі – десантний відсік на вісім бійців

Для розв’язання одного з головних завдань проєкту було змінено компонування корпусу. У його передній частині тепер є лише вузьке двомісне відділення управління, розташоване біля лівого борту. У ньому спереду знаходиться робоче місце механіка-водія, а за ним – командира машини. Праворуч від відділення управління розмістили двигун і основні елементи трансмісії. За відділенням управління та моторним відсіком міститься великий відсік, де розміщується озброєння і десант. Він займає трохи більше половини загальної довжини корпусу. Перегородки між цим відсіком і  відділенням управління немає.

У передній частині цього відсіку розмістили певну подобу бойового відділення з місцем оператора-навідника та необхідними приладами. Решту об’єму займає велике десантне відділення з двома рядами сидінь, розрахованих на вісім бійців. Сидіння кріпляться до бортів корпусу, що певною мірою зменшує негативний вплив вибухової хвилі, яка йде з-під днища. Для посадки та висадки десантне відділення має двоє великих кормових дверей. Над сидіннями в даху передбачено чотири люки.

У передньому моторному відділенні встановлюється дизельний двигун ЯМЗ-53602 потужністю 312 к. с. Через зчеплення типу ЯМЗ-183-75 він з’єднаний із п’ятиступеневою коробкою передач ЯМЗ-12051. За бажанням замовника машина може комплектуватися гідромеханічною трансмісією ГМП-3361. В обох випадках використовуються засоби дистанційного керування з механічними приводами, що спрощують експлуатацію та покращують деякі характеристики. Трансмісія забезпечує привід усіх восьми коліс. В моторному відсіку також розміщується дизель-генераторна установка ДГУ8-П27,5-ВМ. Поява такої установки, за допомогою якої забезпечується енергопостачання основних систем при вимкненому головному двигуні, є важливим нововведенням порівняно з попередніми радянськими/російськими бронетранспортерами.

Ходова частина нового бронетранспортера запозичена від існуючої машини. Вона включає вісім коліс великого діаметра з торсіонною підвіскою, посиленою гідравлічними амортизаторами. Як і в базової бронемашини, осі розташовані з різними інтервалами: відстань між другою і третьою осями збільшена. В принципі, з огляду на змінене компонування БТР-87, можна було б застосувати і рівномірний розподіл осей по довжині машини. Та конструктори у цьому випадку, вочевидь, не подолали інерційність мислення. Мости (такі ж, як у БТР-82А), оснащуються блокованими диференціалами.

Бронетранспортер зберіг здатність плавати, однак конструкція водного рушія рідниться від застосованого на БТР-82А. Для руху по воді на БТР-87 застосовується пара водометних рушіїв, розташованих в кормових нішах корпусу, позаду четвертої осі. Для виконання маневрів водомети повертаються навколо вертикальної осі. На лобовій частині корпусу збережено відкидний хвилевідбивний щиток.

БТР-87 «успадкував» основні елементи комплексу озброєння. Ця машина комплектується баштовою установкою БППУ-1. Водночас зміна компонування корпусу призвела до того, що башти змістився з передньої частини даху до центральної. БППУ-1 – це одномісна башта з винесеною установкою 30-мм автоматичною гарматою 2А72 та 7,62-мм кулемета ПКТМ. Прицільне обладнання – комбінований денний/нічний приціл ТКН-4ГА-01 з лазерним віддалеміром.

Кардинальна переробка існуючого корпусу призвела до помітної зміни обводів і збільшення габаритів машини. Довжина БТР-87 становить 7560 мм, ширина — 2985 мм, висота — 3020 мм. Бойова маса без навісного бронювання становить 16,5 т (у БТР-82А – 15,4 т). Завдяки двигуну підвищеної потужності машина на шосе може розганятися до 90 км/год. Максимальна швидкість на воді сягає 10 км/год. Запас ходу — 800 км.

Удосконалення

Представлений у 2015-2016 рр. прототип БТР-87 став лише першим кроком у розвитку конструкції. На виставці «Армія-2017» продемонстрували варіант з допрацьованим комплексом озброєння: по боках БППУ-1 встановлені дві двозарядні пускові установки ПТРК «Конкурс». Як альтернативний варіант розробник пропонував встановити замість ПТРК одноразові реактивні вогнемети РПО-А, однак застосування такого озброєння на бронетранспортері видається цілком позбавленим сенсу.

БТР-87 з удосконаленою установкою БППУ-1 (з ПТРК «Корнет»), показаний на виставці «Армія-2017»

Варіант БТР-87, показаний у 2017 р., викликав низку критичних зауважень з боку експертів. Викликала сумніви працездатність додаткового озброєння – пускові установки протитанкових ракет виглядали радше макетами, а не діючими зразками. Критики зазнала ергономіка. Хоч кормові двері десантного відділення стали суттєвим прогресом порівняно з бічними (як на БТР-82А і попередниках), але серйозні сумніви викликала їхня конструкція: дві окремі стулки, розділені центральною стійкою. Ймовірно, це мало посилити жорсткість конструкції корпусу, але водночас суттєво ускладнювало посадку і висадку піхотинців у повному спорядження та завантаження поранених. Також критикувався брак відкидної рампи – хоч розробник декларував можливість її встановлення на вимогу замовника.

Доступ в десантний відсік БТР-87 забезпечується через пару кормових дверей

Дискусію викликало і призначення невеликого люку в нижній частині лівого борту (з правого боку такого люку нема), розташованого між другою і третьою осями – схожого на бічний люк БТР-70. Для посадки і висадки десанту він явно замалий. Та й особливої потреби у ньому немає – з огляду на кормові двері. Вочевидь, цей люк призначений для завантаження боєкомплекту для установки БППУ-1, а у разі потреби може використовуватись як евакуаційний.

В лівому борту БТР-87, між другою і третью осями, є невеликий евакуаційний люк

Ще одним сумнівним рішенням стало збереження оглядового люка механіка-водія в лобовому листі корпусу. Це, безперечно, покращує умови роботи на марші, але водночас послаблює захищеність цієї частини корпусу. А при встановленні додаткової навісної броні використання цього люку ставало неможливим.

В лобовому броньовому листі БТР-87 збережений оглядовий люк механіка-водія, схожий за конструкцією до того, що застосовується на попередніх радянських і російських бронетранспортерах

Реанімація – «БТР-82А удосконалений»

Упродовж кількох років жодних новин про БТР-87 не надходило. Але в серпні 2023 р., на виставці «Армія-2023», був представлений його оновлений варіант. Що характерно – назва «БТР-87» вже не використовувалась. Бронетранспортер спочатку фігурував в медіа як «БТР-82А удосконалений», а трохи пізніше з’являється позначення БТР-22. Чому відмовились від позначення БТР-87? Ймовірно, керівництво «Воєнно-промишлєнной компаніі» визнало такий крок доцільним з маркетингової точки зору – воно сподівалось, що військові більш охоче виділять кошти на модернізацію існуючої техніки, аніж на новий виріб. Пізніший же перехід до назви БТР-22 означав коливання в протилежному напрямі – розрив з традиційним порядком назовництва колісних бронетранспортерів, устійненим ще з радянських часів (БТР-60, БТР-70, БТР-80, БТР-90...).

«БТР-82А удосконалений» в конфігурації, представленій на виставці «Армія-2023»

В конструкції «БТР-82А удосконалений» врахований досвід бойового застосування бронетехніки у війні проти України. Навіть на перший погляд ця машина суттєво відрізняється від БТР-87. «БТР-82А удосконалений» отримав додаткове накладне бронювання, що відобразилось на бойовій масі машині – вона досягла 20 тонн. При цьому габаритні розміри бронетранспортера, судячи з інформації на виставочному стенді, лишились незмінними. Заявлено балістичний захист від бронебійних 12,7-мм куль і уламків з аналогічною енергією з усіх ракурсів. Передбачено V-подібне днище корпусу, завдяки якому покращено протимінний захист. Екіпаж і десант захищені від підриву 2 кг ТНТ під колесом або днищем. Оглядового люка спереду більше немає, зате кількість оглядових приладів для механіка-водія збільшилась. А головне — з’явилися камери, що помітно покращують огляд. Монітори, на які виводиться зображення з камер, є як у механіка-водія, так і в десантному відділенні. Задні двері десантного відсіку лишились двостулковими, але вже без центральної стійки. Це зробило посадку/висадку більш зручною. Водночас рампа так і не з’явилась.

Десантний відсіка «БТР-82А удосконалений». Кормові двері – двостулкові, але без центральної стійки

На бронетранспортері замінили двигун: замість сучасного ЯМЗ-53602 встановили дизель серії КамАЗ-740 потужністю 300 (за іншими даними, 330) к.с. – морально застарілий, родом ще з 1960-х років. Чому? Річ у тім, що ЯМЗ-53602 комплектувався імпортною паливною апаратурою Bosch, а її постачання до Росії припинилось у 2022 р., після початку широкомасштабної агресії проти України. За наданою розробником інформацією, «БТР-82А удосконалений» зберіг можливість плавати. Однак на виставковому екземплярі рушії для пересування по воді були відсутні. Цілком ймовірно, що розробник лукавив, і кілька додаткових тонн броні позбавили бронетранспортер амфібійних якостей.

«БТР-82А удосконалений» з бойовим модулем «Бумеранг-КМ». Малюнок з патенту

«БТР-82А удосконалений», показаний в серпні 2023 р., мав озброєння, абсолютно аналогічне базовому БТР-82А – башта БППУ-1, без додаткових пускових установок протитанкових ракет. Водночас декларувалась можливість застосування сучасніших бойових модулів. В патентній документації фігурував варіант з бойовим модулем «Бумеранг-КМ», первісно призначеним для перспективних російських бойових машин піхоти (колісної К-17 родини «Бумеранг», гусеничної Б-11 родини «Курганєц-25» і важкої гусеничної Т-15 на шасі танка «Армата»). Дистанційно керований модуль містить 30-мм гармату 2А42 з боєкомплектом 500 снарядів (160 бронебійних підкаліберних і 340 осколково-фугасних), 7,62-мм кулемет ПКТМ (боєкомплект 2000 набоїв) і чотири протитанкові керовані ракети «Корнет». Сучасна система управління вогнем включає, зокрема, незалежні денні/нічні оглядово-прицільні пристрої для командира бойової машини і навідника. Однак наразі такий варіант «БТР-82А удосконаленого» в металі не втілений.

БТР-22

Після 2023 р. назва «БТР-82А удосконалений» не використовувалась – тепер машина скрізь фігурувала як БТР-22. Що змінилось в машині за цей час? Перш за все – зникли згадки про можливість застосування бойового модулю «Бумеранг-КМ». Натомість як основний варіант розглядається дистанційно керований модуль «Балліста». Російські експерти підкреслюють, що така зміна поглядів на озброєння нового бронетранспортера означає, фактично, деградацію. Адже «Балліста» за характеристиками системи управління озброєнням не перевищує стару установку БППУ-1. На модулі «Балліста» встановлена 30-мм гармата 2А42, 7,62-мм кулемет ПКТМ, а також дві пускові установки ПТКР «Конкурс-М» (крок назад порівняно з сучаснішим і більш потужним ПТРК «Корнет»). Проте досі «Балліста» і БТР-22 існують в паралельних просторах, не перетинаючись. Вперше цей модуль показали публіці на виставці «Армія-2023», але не на «БТР-82А удосконалений», а на звичайному БТР-82А (з кормовим розташуванням двигуна). І досі нема жодних фото- чи відеоматеріалів, які б підтверджували встановлення модуля «Балліста» на БТР-22 – хоч російські пропагандисти пишуть про випробування БТР-22 з таким озброєнням.

Перша публічна демонстрація модулю «Балліста» на виставці «Армія-2023». Модуль встановлений на бронетранспортері БТР-82А

Чергову порцію удосконалень БТР-22 було продемонстровано на виставці «Армія-2024». Машина зберегла башту БППУ-1, але отримала великі протикумулятивні гратчасті екрани та протидронові сітки для захисту від атак згори. Крім того, бронетранспортер обладнаний станцією РЕБ ЛГШ-689. Ще одна цікава деталь: представлений на «Армія-2024» екземпляр БТР-22 має не широкі двостулкові, а вужчі одинарні двері десантного відсіку, розташовані асиметрично (зміщені до правого борту).

БТР-22, представлений на виставці «Армія-2024», мав великі протикумулятивні гратчасті екрани та протидронові сітки для захисту від атак згори. На виставковому екземплярі екрани з правого борту не встановлювались, щоб було видно деталі конструкції

БТР-22, представлений на виставці «Армія-2024», мав одинарні двері десантного відсіку замість подвійних

Наступна поява БТР-22 в інформаційному просторі пов’язувалась з російсько-білоруськими навчаннями «Запад-2025», які проходили у вересні 2025 р. Під час цих навчань була зафіксована поява такого бронетранспортера на вулицях міста Гродно (за 15 км від кордону з Польщею). Неподалік цього міста знаходиться Гожський полігон, на якому проводилась частина заходів навчань «Запад-2025» - ймовірно, БТР-22 саме туди й прямував. Помічена в Гродно машина, ймовірно, належить до передсерійної партії – російські джерела згадують про виготовлення кількох екземплярів для проведення військових випробувань. «Гродненський» БТР-22 пофарбований в плямистий камуфляж, а також має три широкі білі смуги – знак швидкої ідентифікації машин, що брали участь в навчаннях «Запад-2025». Звертає на себе увагу брак будь-якого захисту проти дронів – а наявність такого захисту, як показує досвід російсько-української війни, є необхідною умовою виживання машин на сучасному полі бою. Конфігурація кормової частини відповідає зразку 2023 р. – з двостулковими дверями десантного відсіку. Озброєння – все та ж башта БППУ-1 від БТР-82А.

БТР-22 на вулиці міста Гродно, Білорусь. Навчання «Запад-2025», вересень 2025 р.

Чому росіяни «засвітили» БТР-22 в Гродно? Мотивів може бути кілька. Звичайно, це і бряцання зброєю на кордоні з Польщею. Не слід забувати про маркетинг – поява БТР-22 в Білорусі могла бути спробою відвернути владу цієї країни від закупівлі власних бронетранспортерів Volat V2 (які після п’ятнадцяти років розробки й удосконалення вдалось-таки довести до серійного виробництва). До цього, як відомо, Білорусь з 2021 р. закуповувала російські БТР-82А. В ширшому сенсі поява БТР-22 на навчаннях мала посилити позицію цього виробу на запланованій презентації в Саудівській Аравії. Нарешті, участь нового бронетранспортера в навчаннях могла розглядатись як спосіб спонукати міністерство оборони рф до початку закупівель БТР-22.

У січні 2026 р. БТР-22 прибув до Саудівської Аравії для участі у виставці World Defense Show 2026. Російські засоби масової інформації широко висвітлювали «світову прем’єру» бронетранспортера, щедро пересипаючи свої повідомлення епітетами на кшталт «не має аналогів у світі». Однак реалії не збігаються з рекламою. Представлений в Саудівській Аравії варіант БТР-22 має все ту ж установку БППУ-1. Модуль «Балліста», заявлений як основний варіант озброєння БТР-22, теж показали на World Defense Show 2026 – але окремо від бронетранспортера. Це може свідчити про проблеми, якими супроводжується інтеграція нового озброєння. Крім того, на БТР-22 відсутні були будь-які елементи протидронового захисту – що зводить нанівець ще одне рекламне гасло про врахування досвіду російсько-української війни.

***

Російський бронетранспортер БТР-87 (БТР-22), задуманий як проста і дешева альтернатива «Бумерангу», попри понад десятилітній розвиток конструкції, досі не доведений до серійного виробництва. Його захищеність і озброєння, прийнятні у 2015-2021 рр., в умовах сучасної російсько-української війни вже є відверто недостатніми – попри суттєво поліпшену порівняно з БТР-82А ергономіку. Наразі нема жодних підтверджень якогось інтересу до БТР-22 як з боку російських військових, так і з боку потенційних зарубіжних замовників.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783