БМП-3

 

Дорогі друзі, у нас сьогодні чергова порція скрєпного рашкостанського люмінію – а саме, БМП-3. Ця бойова машина піхоти створювалась як спроба усунути недоліки БМП-1 (нікудишнє озброєння) і БМП-2 (слабке бронювання). Результатом став справжній «аналховнєт» - БМП з озброєнням, безпрецедентним для машин цього класу. На ній встановили башту одразу з двома гарматами – 100-мм і автоматичною 30-мм (на більшості зарубіжних БМП обходились однією автоматичною гарматою калібру 25-30 мм). Додайте ще три 7,62-мм кулемети – один в башті і два в передній частині корпусу. А ще – 100-мм гармата, крім звичайних снарядів, могла вести вогонь і протитанковими ракетами «Бастіон». До того ж, у лобовій проєкції БМП-3 була захищена від ураження 30-мм снарядами. За таке позірне підвищення бойових можливостей довелось заплатити. Насамперед, стару добру сталеву броню замінили «інноваційною» алюмінієво-магнієвою. Пам’ятаєте, як добре горять бойові машини десанту? Так от, БМП-3 горить так само...

БМП-1 і БМП-2 мають «нормальне», традиційне для бойових машин піхоти компонування: спереду – двигун, за ним – бойове відділеня з баштою, а в кормі – десантне відділення. Це дозволяє мотопіхоті досить комфортно спішуватись через кормові дверцята. Але на БМП-3 двигун перенесли у корму – щоб розвантажити передні котки. Ось уявіть собі: ви вп’ятьох сидите в маленькому тісному салоні мікроавтобуса. Вихід з нього – тільки через вузенькі задні двері. Але! Для цього потрібно перелізти через двигун і зістрибнути на землю з метрової висоти. І це все у повному бойовому спорядженні. І добре, якщо тільки з автоматом – бо з гранатометом протиснутись крізь ті дверцята можна лише акробатові... До того ж, ще двоє піхотинців розташовуються в передній частині корпусу – обабіч механіка-водія. Спішитись вони можуть тільки через люки в даху корпуса – а під ворожим вогнем це вірна загибель. В разі влучання в БМП-3 троє осіб в передній частині корпусу (механік-водій і двоє піхотинців) будуть позбавлені аварійного виходу, бо через башту вони вийти не можуть (заважає «карусель» - механізм заряджання 100-мм гармати), а аварійного люка в дні корпуса нема (заважають торсіонні вали підвіски). Несолодко доведеться у випадку влучання і п’ятьом піхотинцям в кормовому відсікові – вони нічим не захищені від детонації боєкомплекту тієї ж 100-мм гармати... Це ж треба так познущатись з власних солдат! Типовий взірець людиноненависницької совєцько-рашистської ідеології...

Далеким від ідеалу виявився й комплекс озброєння БМП-3. Протитанкові ракети «Бастіон» нездатні боротись з сучасними танками. Їх замінли ракетами «Аркан» з тандемною бойовою частиною, але й вони виявились занадто слабенькими...

БМП-3 використовувались рашкованською армією в Чечні. 2 січня 1995 р. в Грозному мінометним вогнем була повністю знищена колона одного з батальйонів 74-ї мототстрілецької бригади (вдало влучили в склад боєприпасів, біля якого ця колона припаркувалась...)

Напередодні початку широкомасштабного вторгнення в Україну армія рашки мала понад 600 БМП-3. Зараз ця кількість зменшилась – втрачено принаймні два десятки БМП-3. Вісім з них стали українськими трофеями, решту ж – згоріли, як ця БМП-3 під Маріуполем. Що на це скажеш? «Гори, гори ясно!»

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9