Удар по "Саратову"

 Ранок 24 березня для багатьох українців почався з приємних новин з тимчасово окупованого свинособаками Бердянська. Стало зрозуміло, що в порту там щось коїться. Невдовзі з’явились перші фото і відео, на яких горить і вибухає корабель в порту, а інші дають дьору. Дуже швидко з’ясувалось, що жертвами української «Точки» стали рашкованські великі десантні кораблі (ВДК), які перевозили військову техніку і солдатів з Криму. За першими повідомленнями, був повністю знищений ВДК «Орск» (на ньому здетонували боєприпаси). Ще один – «Саратов» - загорівся і був затоплений екіпажем на глибині 5 м просто біля причалу. «Новочеркасск» і «Цезарь Куников» зазнали ушкоджень, на обох є загиблі й поранені, але вони зуміли вийти з порту і поповзти до Криму. В ніч на 25 березня Генштаб ЗС України уточнив, що знищений був саме «Саратов», а щодо «Орска» інформація не подавалась.

 «Саратов» і «Орск» належать до проєкту 1171 (або ж «Тапір») – тобто, першого, реалізованого в совєцькому союзі проєкту великих десантних кораблів. Як ви вже здогадались, оригінальністю в цьому «аналоховнєті» і не пахне – концептуально «Тапір» став «спадкоємцем» американських танкодесантних кораблі типу LST1 часів Другої світової війни. Характерна риса таких кораблів – вантажний трюм, який займає більшу частину корпусу і закінчується носовими воротами. Завдяки ним та невеликому зануренню ВДК можуть підходити впритул до берега, а техніка виходить на берег своїм ходом.

Будувались «Тапіри» на корабельні «Янтарь» в окупованому Кьоніґсбергу. Виготовили 14 таких ВДК, перший з яких (той самий «Саратов») передали ваєнна-марскому флоту в 1966 р., а останній («Нікалай Фільчєнкав») – в 1975-му. Будувались вони чотирма серіями (4, 2, 6 і 2 кораблі), які дещо різнились між собою. Скажімо, на кораблях 3-ї й 4-ї серій на додачу до попереднього озброєння (57-мм спарена гармата) встановлені ще дві пускові установки «Градів».

Корабель проєкту 1171 має довжину 113 м. Два дизелі потужністю по 4500 к.с. забезпечували ВДК швидкість 17 вузлів (31,5 км/год), але це в кращі його роки – зараз старі іржаві посудини ходять значно повільніше.

«Тапір» може транспортувати до 1000 тонн вантажів – наприклад, 20 танків або 45 бронетранспортерів (в репортажі москальського ТБ з Бердянська, присвяченому прибуттю «Орска», видно, як з нього розвантажували БТР-82А). У кубриках можуть розташуватись з мінімальним комфортом 300-400 десантників.

Назагал кораблі проєкту 1171 навіть на момент своєї появи не були «останнім словом» у кораблебудуванні. Не дивно, що надалі совєти відмовились від будівництва ВДК, доручивши цю справу польському союзникові. Поляки створили значно більш передовий ВДК проєкту 775 і налагодили його масове виробництво. До речі, бердянські недобитки «Новочеркасск» і «Цезарь Куніков» - це кораблі саме цього проєкту.

 Більшість «Тапірів» списали ще в 90-ті роки і на початку 2000-х. Один корабель в результаті поділу Чорноморського флоту отримали ВМС України. Названий «Рівне», він був списаний 2004 р. В складі ваєнна-марскога флота шишкостану залишилось чотири таких кораблі: «Саратов» (1966 р. випуску), «Орск» (1968 р.) і «Нікалай Фільчєнкав» (1975 р.) на Чорному морі і «Нікалай Вілкав» (1974 р.) – на Тихому океані. Чормоморські «Тапіри» працювали на «сирійському експресі», доставляючи вантажі рашкованам та їхньому союзникові Асаду.

 І трохи про сам удар по кораблях в Бердянську. Якби Голлівуду запропонували такий сценарій – його б забракували як нереалістичний: м-скалі «високоточними» протикорабельними ракетами «Бастіон» луплять по площинних наземних цілях (а «Бастіон», щоб ви собі розуміли, коштує знааачно дорожче «Калібру»), українці ж «Точкою», зовсім не призначеною для ураження кораблів, топлять вороже корито. Як написав один поляк в коментарі під новиною про удар по «Саратову» - «Це ж яку присвяту мусили написати українці на боєголовці «Точки», щоб зчинити такий розгардіяш в порту!».

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9