"Термінатор"

 

Так, цей день настав! Учора наші воїни знищили першого «Термінатора». Ні, це не гість з майбутнього, а з минулого – з того часу, коли у шишкостані намагались зробити висновки з афганської війни. І ці висновки далеко не завжди виявились раціональними.

 

В Афганістані непогано показали себе зенітні самохідки ЗСУ-23-4 «Шилка». Ні, авіації у моджахедів не було, але ці швидкострільні системи, як виявилось, добра надавались для ураження наземних «м’яких» (неброньованих) цілей. А саме такі цілі – наприклад, протитанкові ракетні комплекси – становили (і становлять) серйозну загрозу для танків на полі бою. Самі ж танки упродовж усього часу, що минув після Другої світової війни, розвивались, насамперед, під кутом боротьби з рівними собі – тобто танками. А ось для ураження «м’яких» цілей комплекси їхнього озброєння були далекими від оптимуму.

 

Що ж робити? В отруєних сурогатним алкоголем мізках вояків зі скаженого заболоття виникла концепція «баєвой машини паддєржкі танков» (БМПТ), яка б використовувала шасі танка, але несла цілком інший комплекс озброєння – насамперед, швидкострільні автоматичні гармати. Вважалось, що, діючи в єдиному бойовому порядку з танками, БМПТ будуть «відстрілювати» розрахунки ПТРК, групи гранатометників та інші об’єкти – небезпечні, але не варті того, щоб витрачати на них танкові снаряди.

 

Що ж вийшло у лаптєногих мастєрових? Взяли шасі Т-72 (пізніше перейшли на Т-90), зняли стару башту. Замість неї всиндючили монструозну конструкцію, в якій змонтували дві 30-мм гармати від БМП-2, 7,62-мм кулемет, а по боках – ще й чотири пускові установки ПТРК «Атака». Наче цього недостатньо – на надгусеничних полицях в передній їх частині поставили ще два 30-мм автоматичних гранатомети. І патосно назвали усе це «Термінатором». Доведення цього покруча до пуття тривало майже два десятиліття: дослідний взірець продемонстрували у 2000 р., а на озброєння армії нємитой взяли аж у 2018-му. До того ж, закупівлі обмежились гомеопатичною дозою – десятком машин. І відправили їх подалі від людських очей – в дислоковану за Уралом 90-ту танкову дивізію Центрального військового округу. Незважаючи на інтенсивну рекламу, не вдалось впарити «Термінатори» і зарубіжним покупцям. Лише Казахстан купив три штуки, та ще якусь партію (невідомої чисельності) придбав Алжир (в цій країні навіть створили власний варіант БМПТ).

 

Чому ж цей аналоховнєт не пішов у масове виробництво? На перешкоді стала практика, яка, як відомо, є критерієм істини. Військові випробування, кульмінацією яких стала участь роти «Термінаторів» у великомасштабних навчаннях «Кавказ-2000», переконливо показали: зброю БМПТ просто не можна використовувати ефективно (ще до цього, у 2017 р., «Термінатор» обкатали в Сирії, але... результати цих випробувань засекретили). З усього арсеналу претензій не було лише до кулемета ПКТ! Головне озброєння – 30-мм гармати – встановлені таким чином, що вести прицільний вогонь з них, м’яко кажучи, складнувато. Ракети «Атака» оптимізовані для використання з гелікоптера, а от в наземному бою використовувати їх вкрай складно – дим і курява заважають нормальній роботі лазерної системи наведення. Для обслуговування гранатометів спочатку передбачили двох окремих стрільців. Але згодом вирішили, що екіпажа з п’яти осіб для БМПТ забагато, і його чисельність скоротили до трьох. Тобто, про якусь прицільну стрільбу з цих гранатометів говорити не варто – вони можуть палити «десь в той бік». Розробники декларують можливість використання гармат і «Атаки» для ураження повітряних цілей, насамперед, гелікоптерів. Але! Щоб виявити таку ціль, командирові «Термінатора» слід висунутись з люка – бо жодних інших засобів виявлення загрози з повітря не передбачено. І що найцікавіше: нашпигований озброєнням і прицільним обладнанням модуль БМПТ – позбавлений бронювання... Тобто, вивести його з ладу можна навіть чергою з кулемета.

 

Назагал «Термінатор» нагадав мені танк Т-35 – такий же монструозний, нашпигований різноманітною зброєю, але... абсолютно непридатний до реального бою.

 

Вперше «Термінатори» з’явились на тимчасово окупованих територіях України ще навесні минулого року. Крутились вони десь на Луганщині, систематично з’являючись у відероликах лаптєногих пропагандонів. А 9 лютого одна з цих машин стала головним персонажем іншого відео – останнього в її «кар’єрі».

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки:

https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9