Українські модернізації БМП-1
Російська агресія,
яка почалась в лютому 2014 р., зумовила швидке кількісне зростання Збройних Сил
України. Для новосформованих бригад потрібна була бойова техніка. Оскільки
виробництво її суттєво відставало від потреб, а про закупівлю за кордоном не
було мови з фінансових і політичних причин, нові бригади отримували техніку з
баз зберігання. Серед неї були й БМП-1. Це актуалізувало питання модернізації
цих машин. Фахівці ЖБТЗ спробували запропонувати комплексний варіант
модернізації, який не обмежувався б лише заміною комплексу озброєння. Так
з’явився проєкт БМП-1УМ.
Прототип БМП-1УМ вперше
показали у вересні 2015 р. на виставці «Зброя та безпека – 2015». На ньому
встановили вже відомий з БМП-1М модуль «Шквал-А». Але, крім того, значних змін
зазнала, силова установка і корпус машини. Двигун УТД-20 потужністю 300 к.с.
був замінений на 3ТД-2 потужністю 400 к.с. Цей двотактний трициліндровий
дизельний двигун був уніфікований з танковими двигунами 5ТДФ і 6ТД. Задля
поліпшення умов розміщення десанту висоту даху десантного відділення збільшили
на 15 см, а малі й незручні кормові дверцята замінили апареллю (щоправда, не з
гідравлічним приводом, а з простим механічним). На бортах машини встановили
блоки динамічного захисту «Контакт-1» - рішення, м’яко кажучи, сумнівне з
огляду на малу товщину броні. Посиленню захищеності сприяло перенесення паливних
баків (тепер вони встановлювались між сидіннями десанту і бортами),
встановлення бортових екранів збільшеного розміру, протиосколкового підбою з
арамідної тканини, а також енергопоглинаючої структури під підлогою десантного
відділення. Серед інших новинок, застосованих на БМП-1УМ – приймач супутникових
навігаційних систем ГЛОНАСС і GPS СН-3003. Командирський приціл ТКН-3Б отримав можливість трансляції
зображення з камер системи «Тандем-2». Встановлено екран-дефлектор для маскування вихлопу. Надгусеничні
крила-поплавці були збільшені у об'ємі для підвищення плавучості.
Тактико-технічні
характеристики БМП-1УМ суттєво поліпшились порівняно з попередніми варіантами
модернізації. Однак і цей варіант став лише проміжним етапом. Вже в жовтні 2016
р., на черговій виставці «Зброя та безпека», ЖБТЗ презентував оновлений варіант
БМП-1УМД. Головними його відмінностями стали новий двигун і новий бойовий
модуль. На машині встановили Deutz TCD2013 L64V – чотиритактний шестициліндровий
дизельний двигун з турбонаддувом і електронним блоком керування. Він розвиває
потужність 330 к.с. (з можливістю програмного збільшення до 390 к.с.), а
водночас має більший ресурс, тихіший і економічніший від УТД-20 чи 3ТД-2. Не
останню роль у виборі двигуна Deutz зіграло й прагнення до уніфікації –
двигуни цієї родини вже використовувались на бронетранспортерах БТР-4.
Замість модуля
«Шквал-А» встановлений новий бойовий модуль «Стилет» з цифровою системою
управління вогнем, прицільним комплексом «Трек-М» (виробництва Чернігівського
заводу радіоприладів) і стабілізатором озброєння СВУ-500-3Ц. Озброєння
складається з 30-мм автоматичної гармати ЗТМ-2 (український відповідник
радянської 2А42), 7,62-мм кулемета КТ-7,62 30-мм автоматичного гранатомета
АГ-17 і двох пускових установок ПТРК «Бар’єр».
На БМП-1УМД відсутні
блоки динамічного захисту, натомість у верхній частині бортів встановлені
додаткові бортові екрани. Десантне відділення, на відміну від БМП-1УМ, цілком
відповідає немодернізованій БМП-1: воно має стандартну висоту і дверцята в
кормовій стінці, а не апарель. Співставивши це з заявою розробників про те, що
варіант з двигуном Deutz був підготовлений лише за три місяці,
можна зробити висновок: перед нами – не повноцінний прототип, а лише
демонстратор технології, на якому відпрацьовувалась інтеграція нового двигуна і
бойового модуля.
В березні 2017 р. пройшли порівняльні випробування двох БМП-1УМД: однієї з
модулем «Стилет», а іншої – зі старим модулем «Шквал». Випробування проводились
в інтересах Міністерства оборони, однак про їхній результат офіційно не
повідомлялось. Вочевидь цей результат не надто влаштував військо, бо в липні
2020 р. пройшли чергові порівняльні випробування модернізованих БМП-1 з
бойовими модулями «Стилет», «Шквал», «Спис» і «Парус». Підкреслимо, що мова
йшла про випробування саме модулів, а не модернізованих БМП. Усі модулі мали
назагал ідентичне озброєння – 30-мм гармата, 7,62-мм кулемет, 30-мм
автоматичний гранатомет і дві пускові установки ПТКР «Бар’єр». Різнились же
вони прицільними приладами, системами наведення і стабілізації та іншими
деталями.
Варіант зі
встановленням бойового модуля БМ-7 «Парус» розроблявся Державним підприємством
«Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова». За своїми
основними параметрами він відповідає модулю «Штурм», але, на відміну від нього,
не займає місця всередині бойової машини. На модулі використовується прицільний
комплекс «Трек-М». «Парус» встановлювався на бронетранспортери БТР-4Е, і в разі
прийняття рішення про встановлення таких модулів на модернізовані БМП-1
з’являвся шанс на бодай часткову уніфікацію озброєння в механізованих
підрозділах. Однак в державне замовлення на 2021 р. був включений лише
капітальний ремонт БМП-1, а не їх модернізація. Вочевидь, жоден з
запропонованих варіантів озброєння не влаштував Міністерство оборони. Висловлювалась
також досить цікава і до певної міри парадоксальна думка: мовляв в ході
Антитерористичної операції на Донбасі комплекс озброєння БМП-1 показав себе
досить непогано – з огляду на порівняно велику потужність 73-мм снарядів. А
значить, модернізація БМП-1 з заміною комплексу озброєння не була нагальною.
БМП-1ТС:
приватна ініціатива
Усі досі згадані нами
варіанти модернізації БМП-1 розроблялись державними підприємствами, які входять
до Державного концерну «Укроборонпром». Але включитись у змагання за
потенційний контракт спробувала і приватна компанія «Техімпекс». З 2018 р. вона
розробляла бойовий модуль «Спис». Він має уже звичне озброєння: 30-мм гармату
ЗТМ-1 (боєкомплект 300 снарядів), 7,62-мм кулемет КТ-7,62 (2100 набоїв, з них
350 – готових до застосування), 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117 (116
гранат, з них 29 – готових до застосування), ПТРК «Бар’єр» (4 ПТКР, з них дві –
готові до застосування). «Спис» має систему управлінням вогнем «Синтез», яка
включає оптико-електронний модуль «Кажан-3К15» з тепловізійним і телевізійним
каналами, а також лазерним віддалеміром. Стабілізатор озброєння – цифровий
електромеханічний, двоплощинний. Система «Синтез» дозволяє здійснювати
автоматичне захоплення та супровід цілей. Габарити «Списа» дозволяють без
жодних допрацювань встановлювати його на місце старої башти БМП-1.
Варіант БМП-1 під
модуль «Спис» отримав позначення БМП-1ТС. Як і більшість інших українських пропозицій
модернізації БМП-1, він не передбачав якихось суттєвих змін в силовій установці
(двигун лишався старим – УТД-20) та корпусі машини. Встановлювалась лише нова
радіостанція Motorola DM-4601. Опціонально пропонуються заходи з
підвищення живучості машини: встановлення енергопоглинаючих сидінь та
додаткової навісної броні. Остання забезпечує круговий захист від бронебійних
куль калібру 7,62 мм (маса комплекту 790 кг), 12,7 мм (1024 кг) і 14,5 мм (1144
кг).
Машина БМП-1ТС вперше була показана громадськості 20 серпня 2021 р., під
час підготовки до параду на честь Дня Незалежності. Саме цей варіант став
першим після БМП-1У, який придбали для Збройних Сил України. Виготовили пробну
партію з десяти БМП-1ТС, які використовуються при відбитті російської агресії.
Зафіксовано втрату однієї БМП-1ТС. Машина, яка належала 53-й окремій
механізованій бригаді, була знищена на початку березня 2022 р. в місті
Волноваха. В червні 2022 р. з’явилась інформація про використання БМП-1ТС
одним з підрозділів Десантно-штурмових військ. А в серпні 2023 р. було опубліковано коротеньке відео БМП-1ТС, зроблене на одному з українських полігонів.
Згадаймо ще одну пропозицію від «Техімпексу» - бойовий модуль «Воля-Д».
БМП-1 з таким модулем була продемонстрована в січні 2021 р., однак жодна
інформація про подальшу долю проєкту не публікувалась. Модуль «Воля-Д» має
стандартний набір озброєння (30-мм автоматична гармата, 30-мм автоматичний
гранатомет, 7,62-мм кулемет, ПТРК «Бар’єр»). Він не потребує простору всередині
бойової машини.
В жовтні 2021 р. з’явився ще один прототип модернізованої БМП-1 з модулем
«Спис». Машину, відому як БМП-1М (другу з таким позначенням), виготовило
Науково-виробниче об’єднання «Практика». Так само, як і БМП-1УМ, вона отримала
перероблений корпус, але його висота збільшена не тільки над десантним
відділенням, але по всій довжині. Кормові дверцята замінені апареллю. Назагал
цей варіант модернізації виглядає досить непогано, але через початок російського
повномасштабного вторгнення перспективи його тиражування (як і будь-якого
іншого варіанту модернізації БМП-1) виглядають дуже туманними.
Воєнна імпровізація
На завершення слід згадати про ще один варіант, який, власне, важко назвати
модернізацією. З’явився він вже після початку повномасштабного російського
вторгнення як відгук на нагальну потребу збільшення кількості бойових машин
піхоти (як для компенсації воєнних втрат, так і для укомплектування нових
батальйонів і бригад). Запаси БМП на складах вичерпувались, постачання з-за
кордону не задовольняло потреб. Тож довелось вдаватись до імпровізацій. На
складах знаходилась деяка кількість рухомих розвідувальних пунктів ПРП-3. Ці
машини, створені на базі БМП-1, призначались для ведення артилерійської
розвідки і коректування вогню. Однак з огляду на застарілість обладнання ПРП-3
вже не могли ефективно застосовуватись за прямим призначенням. Як БМП їх
застосовувати теж було складно через слабке озброєння – лише один 7,62-мм
кулемет у двомісній башті. З іншого боку, доступною була певна кількість башт
від бойових машин десанту БМД-2 – трофейних російських або ж українських (з
ушкоджених машин або машин зі зношеними шасі). З’явилась цілком логічна ідея:
«схрестити» шасі ПРП-3 з баштою від БМД-2.
Реалізувати ідею, втім, було не надто просто: башта БМД-2 є одномісною,
вона має менший діаметр погона, ніж двомісна башта ПРП-3. Тому довелось
застосувати додатковий аркуш броні, в якому вирізали отвір під діаметр погону
«нової» башти. В результаті вийшов своєрідний «Франкенштейн»: машина, яка за
ходовими якостями, захищеністю і місткістю відповідає БМП-1, а за озброєнням –
БМД-2. Комплекс озброєння включає 30-мм автоматичну гармату 2А42, 7,62-мм
кулемет ПКТ і пускову установку ПТКР «Конкурс» (однак авторові невідомі жодні
фото чи відео, які б підтверджували реальне застоування ПТКР на таких гібридах).
Крім нової башти, гібрид відрізняється відсутністю бійниць в бортах десантного
відділення – ПРП-3, на відміну від базової БМП-1 їх не має. Однак це жодним
чином не впливає на бойові властивості – авторові не відомо про жодні випадки
ведення бою десантом з борту бойових машин піхоти з використанням цих амбразур.
Якщо гібрид ПРП-3 і БМД-2 і отримав офіційне позначення, то наразі воно не
публікувалось. Виготовлення таких машин почалось в другій половині 2022 р.
Скільки їх виготовили – невідомо, ймовірно, кілька екземплярів. При цьому такі
гібриди пройшли достатньо серйозні випробування, включаючи з доланням водних
перепон на плаву. З початку 2023 р. вони використовуються на фронті. Наразі
зафіксовано втрату двох таких машин – в березні й травні 2023 р.
***
Упродовж майже чверті століття українські підприємства створили ледь не
десяток проєктів модернізації БМП-1. Переважна більшість з них були досить
обмеженими і однобокими – вони торкались тільки комплексу озброєння. Винятками
були лише проєкти БМП-1УМ/УМД, а також БМП-1М (другий з таким позначенням), які
передбачали значно глибші зміни в силових установках, конструкції корпусу,
захищеності машини тощо. Але вони (як і кілька інших проєктів) лишились тільки
в прототипах. Серійно виготовлялись тільки три варіанти: БМП-1У (у 2000-х рр.;
30 екземплярів, з них 18 на експорт), БМП-1М (перший; невідома кількість для
експорту) і БМП-1ТС (десять у 2021 р.). Дальший розвиток процесу модернізації
БМП-1 для Збройних Сил України виглядає малоймовірним з огляду на триваючу
великомасштабну війну. З іншого боку, не можна виключити появи нових гібридів
на кшталт вже згаданого поєднання шасі ПРП-3 і башти БМД-2.
Оновлення від 14.09.2023
Зʼявилось відео з полігонних стрільб 5-ї окремої штурмової бригади, на якому видно принаймні три БМП-1ТС
Оновлення від 14.10.2023
Надибав на оріксі фото раніше невідомої (принаймні, мені) конверсії ПРП-3 в бойову машину піхоти. На відміну від того варіанту, який траплявся раніше (відомий, принаймні, з другої половини 2022 р.) на цій машині встановлена башта не від БМД-2, а від БМП-1. Фото, датоване 28 липня 2023 р., показує знищену БМП, зняту з дрона. Згори добре видно нову підбаштову плиту, яка закрила отвір від башти ПРП-3 (нагадаємо, остання башта - двомісна, тож має більший діаметр погона, ніж одномісні башти БМД-2 чи БМП-1).
Оновлення від 26.03.2025
Приватбанк: 4731 2196 4166 1818
Коментарі
Дописати коментар