Українські модернізації БМП-1: БМП-1У, БМП-1М (перша)

БМП-1У на параді в Києві 24 серпня 2001 р.

В Сухопутних військах України до початку російської агресії у 2014 р. БМП-1 вважались застарілими і безперспективними. Для нечисленних механізованих і танкових бригад, які залишились після великомасштабних скорочень, цілком вистачало новіших БМП-2. Вони хоч і не переважали БМП-1 за захищеністю, однак мали кращий комплекс озброєння (73-мм гармата замінена на автоматичну 30-мм) і двомісну башту замість одномісної (робоче місце командира перенесене з корпусу БМП в башту, завдяки чому зросла його ситуаційна обізнаність). БМП-1 були відправлені на склади і поступово розпродавались за кордон. Саме з розрахунку на зарубіжних покупців в Україні і почали розроблятись проєкти модернізації БМП-1.

 

БМП-1У: бюджетний варіант

Першою спробою модернізації став проєкт БМП-1У, розроблений на рубежі 1990-х і 2000-х років. Створювався він в рамках дослідно-конструкторської роботи «Бліндаж» в київському Науково-технічному центрі артилерійсько-стрілецького озброєння. Вузька спеціалізація виконавця дослідно-конструкторської роботи зумовила зміст модернізації. Вона не торкалась ні двигуна з трансмісією, ні броньового захисту, і передбачала лише мінімальне удосконалення ходової частини (застосовані ведучі колеса, гусениці і надгусеничні крила-поплавці від БМП-2). Основні ж зміни торкались комплексу озброєння. Замість старої башти з 73-мм гарматою, 7,62-мм кулеметом і пусковою установкою ПТКР «Малютка» (у варіанті БМП-1П – «Фагот») встановили уніфікований дистанційно керований бойовий модуль КБА-105 «Шквал». Модуль цей вперше показали публіці у 2001 р. на виставці IDEX-2001 в Абу-Дабі, де він демонструвався на бронетранспортері БТР-3У. Згодом він використовувався не лише на БМП-1У, але й на модернізованій бойовій машині МТ-ЛБМШ і бронетранспортері БТР-4.

Бойовий модуль «Шквал» озброєний 30-мм автоматичною гарматою 2А72 (або її українським аналогом ЗТМ-1) з боєкомплектом 360 снарядів і 7,62-мм кулеметом ПКТ (або українським аналогом КТ-7,62) з боєкомплектом 2500 набоїв. Додатковим озброєння є 30-мм автоматичний гранатомет АГ-17 (або український аналог КБ-117; боєкомплект 116 гранат), встановлений з лівого боку модуля. З правого боку є дві пускові установки для ПТКР «Конкурс» (ще дві ракети перевозяться всередині корпусу БМП). Нарешті, по боках модуля встановлені шість 81-мм димових гранатометів. Прицільні пристрої представлені оптико-телевізійним комплексом ОТП-20 «Циклоп-1» з інтегрованою системою управління ПТКР. Є стабілізатор озброєння СВУ-500 «Карусель».

Важить «Шквал» (з повним боєкомплектом) 1300 кг, а в разі встановлення на модуль додаткових елементів бронювання маса його може зрости навіть до 2000 кг. Через значну масу модуля, а також місце, яке займає його обладнання всередині корпусу, чисельність десанту БМП-1У зменшилась з 8 до 6 осіб.

Росіяни оглядають трофейну грузинську БМП-1У. Серпень 2008 р.

Вперше БМП-1У була продемонстрована на параді на честь Дня Незалежності України в Києві 24 серпня 2001 р. – у ньому взяли участь одразу десять модернізованих машин. У 2004 р., після завершення попередніх випробувань, було оголошено про намір до 2012 р. модернізувати до рівня БМП-1У до 400 БМП-1, якими планувалось укомплектувати три механізовані бригади. Однак реально виготовили не більше 30 екземплярів. З них у Збройних Силах України залишилось тільки 12 БМП-1У. Ще 15 продали Грузії. Відповідний контракт був підписаний у 2007 р. і виконаний до початку російсько-грузинської війни в серпні 2008 р. В ході цієї війни Грузія втратила 14 з 15 своїх БМП-1У (за іншими даними, усі 15). Принаймні п’ять з них росіяни захопили неушкодженими на військовій базі в м. Горі. Ще три БМП-1У у 2009 (або 2010) р. попрямували до Африки – в Чад. В 2013 р. ці бойові машини брали участь в бойових діях антиісламістської коаліції в Малі.

БМП-1У армії Чаду перед парадом. 2010 р.

БМП-1У на Житомирському БТЗ. 2015 р.

У подальшій долі українських БМП-1У багато невизначеностей. 24 серпня 2008 р. вони знову взяли участь в параді в Києві, а згодом зникли з поля зору аж до 2015 р., коли такі машини були сфотографовані на Житомирському бронетанковому заводі (ЖБТЗ). Авторові невідомі жодні факти використання їх в боях на Донбасі у 2014-2021 рр. 

БМП-1М (перша) на виставці IDEX-2011 в Абу-Дабі

Розвитком БМП-1У став варіант БМП-1М (відома також як «об’єкт 765УТБ»), вперше показаний в лютому 2011 р. на виставці в Абу-Дабі. Головна його відмінність – удосконалений бойовий модуль КБА-105ТБ «Шквал-А», в якому ПТРК «Конкурс» замінений українським «Бар’єр» (дальність пуску ракети зросла з 2000 до 5000 м), оптико-телевізійний комплекс ОТП-20 – новим комплексом «Тандем-2», а також встановлений удосконалений стабілізатор озброєння СВУ-500-3Ц. «Тандем-2» включає дві телевізійні камери – вузького поля зору УТК (дальність виявлення цілі типу танк – 6 км, розпізнавання – 5 км) і широкого ШТК (дальність виявлення цілі типу танк – 3 км), а також лазерний віддалемір. Бойові можливості комплексу «Тандем-2» обмежені через відсутність тепловізора, хоч його телекамери можуть працювати за низького рівня освітлення.

БМП-1М (перша) на параді в Туркменістані. 2016 р.

БМП-1М пропонувалась ЖБТЗ на експорт, але без особливого успіху. Наскільки відомо, партію таких машин вдалось продати тільки Туркменістану, причому в звітах про торгівлю зброєю, які подаються в ООН, ця транзакція не фігурувала. Невідомий ані термін поставок, ані кількість проданих машин. Єдиним свідченням наявності БМП-1М в Туркменістані стала демонстрація їх на військовому параді у 2016 р.

БМП-1У в російсько-українській війні

У квітні 2022 р., в репортажі російського телебачення з окупованого Криму, серед трофейної української техніки була показана і одна БМП-1У – вже з намальованим знаком «Z». В репортажі йшлось про те, що трофейна українська техніка після ремонту використовується для доукомплектування російської армії. Але насторожував один факт: на відміну від інших машин, показаних у сюжеті (бронетранспортери, ЗСУ-23-4), пофарбованих у стандартний український піксельний камуфляж, БМП-1У має однотонний камуфляж. А саме так були пофарбовані грузинські БМП-1У, в тому числі й ті, які демонструвались росіянами на виставці трофеїв після війни 2008 р. Для уважних спостерігачів очевидним було, що ця «українська» БМП-1У – насправді грузинський трофей, який росіяни використали з пропагандистською метою. Та за якийсь час росіяни перейшли від пропаганди до практичного застосування БМП-1У - далися взнаки величезні втрати бронетехніки, які не компенсувались поточним виробництвом. Довелось ставити в стрій навіть нестандартні для армії рф БМП-1У, яких було заледве півтора десятки.

Колишня грузинська БМП-1У на одному з російських полігонів. 16 вересня 2023 р.

На відео з москальського полігону колишні грузинські БМП-1У "засвітились" в середині вересня 2023 р. Рішення передати їх в частини, в принципі, логічне - адже цей варіант на голову переважає російську ерзац-модернізацію БМП-1АМ «Басурманін». 

А 17 січня 2024 р. були зроблені фото БМП-1У вже на фронті - кустарно доброньованої машини з боковими і переднім екранами та антидроновим мангалом.

А ось і перше підтвердження знищеної російської БМП-1У. Машина дообладнана мангалом і передавачем завад, але екранів немає. Бердичі, Донецька обл., 7 квітня 2024 р.

На початку серпня 2024 р. з'явились нові фото російської БМП-1У, зроблені під час ремонту в польових умовах.

Завдяки цим фото ідентифікована частина, яка експлуатує ці машини - 74-та ОМСБр (41-ша армія Центрального ВО; ППД - Юрга в Кємєровській області). Що характерно - ані мангалу, ані бортових екранів машина на фото не має. База орікса станом на середину грудня фіксує знищення двох російських БМП-1У, пошкодження однієї, а ще одна значиться як "пошкоджена і покинута".

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818