Данайський дар: Мі-38 для Зімбабве

 

Сьогодні в нашій рубриці – про данайський дар, тобто, про один з символів стратегічного партнерства лаптєстану і Зімбабве – гелікоптер Мі-38, подарований чи то препіздєнтом немитої, чи то компанією «вєртальоти раіссі» - президенту цієї африканської країни. Машина виконана у VIP-комплектації, з салоном на вісім осіб, оздобленим в стилі «дорого-бохато». Та все ж, я б не радив президенту Зімбабве використовувати подарунок за прямим призначенням. Максимум – поставити в садку як альтанку. Чому? Зараз поясню.

Мі-38 – гелікоптер з дуууже давньою історією, яка сягає корінням ще в часи совдєпії. Макет цієї машини, покликаної замінити «стариканя» Мі-8, вперше представили публіці на паризькому авіасалоні ще у 1989 році. Після розпаду срср Казанський вертолітний завод уклав угоду про співпрацю з солідною фірмою «Єврокоптер», яка мала допомогти у просування Ми-38 на зарубіжних ринках. Творці гелікоптера орієнтувались головно на Захід – навіть двигуни проєктом передбачили канадські, не кажучи вже про бортову електроніку. Але в процесі проєктування запорєбрикові мастєровиє зіткнулись з низкою технічних і фінансових проблем. Перший прототип Мі-38 піднявся в повітря в грудні 2003 р., а другий – аж за сім років! Цікаво, що, намагаючись зробити рекламу для нової машини, в серпні 2012 р. лаптєногі навіть спромоглись встановити світовий рекорд висоти польоту для вертольотів – 8600 м. Та раділи мокалики недовго: 15 серпня 2013 р. рекорд був побитий українським гелікоптером Мі-8МСБ, який зумів піднятись на 9150 м. При цьому на Мі-8МСБ стояли не канадські двигуни, а українські ТВ3-117ВМА-СБМ1В.

На початку 2010-х років стало зрозуміло, що прорватись на зарубіжні ринки зі своїм виробом казанцям не вдасться. Для власного ж ринку канадські двигуни були небажані з огляду на ціну. До того ж, застосування імпортних комплектуючих ставлило великий знак питання на можливих закупівлях Ми-38 для силових структур немитої. Тому третій і четвертий прототипи, які вийшли на випробування у 2013 і 2014 рр., отримали місцеві двигуни ТВ7-117В.

В 2019 р. почалось серійне виробництво. Ну як сказати – умовно серійне... цивільних покупців знайти не вдалось, державні структури віддавали перевагу перевіреним Мі-17. Та все ж з державними структурами було простіше – іх можна було «переконати» замовити Мі-38 шляхом «побажань згори», адміністративного тиску і корупції. У 2019-2020 рр. три екземпляри у військово-транспортному варіанті Мі-38Т придбало міністерство нападу шишкостану. Наприкінці 2020-го два вертольоти у варіанті Мі-38-4 отримав спеціальний льотний атряд «раісся» управління (темними) ділами препіздєнта рашки. Ще один Мі-38-4 у 2021 р. виготовили для фєдєральной служби ахрани. А в лютому 2020-го випустили єдиний наразі цивільний Мі-38-2. Його отримала компанія «русскіє вєртальотниє сістєми», але експлуатувалась машина як персональний члєновоз міністра прамишлєннасті і тарговлі дєніса мантурова. Наліт її був мінімальний: 149 годин у 2020 р. і 47 – у 2021-му. Саме цей екземпляр і подарували Зімбабве.

На 2022 р. був запланований випуск 12 вертольотів Мі-38, а відомий портфель замовлень складав ще дві машини для фєдєральной служби ахрани, дві – для міністерства нападу (у VIP-комплектації), дев’ять – у пошуково-рятувальному варіанті для міністєрства чрєзвичайних сітуаций... Але жодного екземпляра не випустили. Не відновився випуск Мі-38 і у 2023 р. Чому? Річ у тім, що з серпня 2021 р. усі польоти Мі-38 з двигунами ТВ7-117В заборонені! Причиною стала катастрофа прототипа військово-транспортного літака Іл-112В, обладнаного двигунами ТВ7-117С – літаковим варіантом ТВ7-117В. Але й Мі-38 терзали проблеми з силовою установкою: у 2020 р. на жменьці цих гелікоптерів, які знаходились в експлуатації, було зафіксовано три відмови двигунів ТВ7-117, до того ж, усі – з однакової причини (руйнування міжвального підшипника). В одному випадку навіть довелось здійснити вимушену посадку.

Тож цей данайський дар від Верхньої Вольти з ракетами викликає щирий подив: це ж треба мати таке нахабство, щоб подарувати виріб, який не можна експлуатувати! Ну, а якщо ж президент Зімбабве спробує використати подарунок за прямим призначенням – він стане гідним кандидатом на премію Дарвіна.

Оновлення від 07.03.2024

Ви будете сміятись - але виробникові вдалось-таки впарити ще два калічних гелікоптери. Компанія з ГУЛАГівською назвою "Авіалініі Колими" взяла в лізинг два Мі-38-4, виготовлених ще у 2020-2021 рр. для спеціального льотного атряда "раісся", але так і не прийнятих до експлуатації. Тепер же власті Магаданської області виділили субсидію, за рахунок якої і оформили лізинг. Можна робити прогнози - коли ж гепнеться перший з цих аналоховнєтов.

Загалом до цього часу виготовили чотири дослідних екземпляри Мі-38 і 9 серійних, останній з яких - у 2021 р. 

Оновлення від 08.11.2025

Мі-38 продовжує завоювувати симпатії диктаторів і хунт. Сьогодні ПС М'янми урочисто ввели в стрій три такі гелікоптери, отримані з лаптєстану в середині вересня. Судячи з захисного фарбування, їх збираються використовувати не як членовози, а як звичайні транспортні машини.

Оновлення від 19.02.2026

З-за порєбріка пишуть, що їхньому мчс передали перші чотири пошуково-рятувальні гелікоптери Мі-38ПС, які нібито прибули до Хабаровська. Чому нібито? Та тому, що зафіксована на фото/відео була лише одна машина.

Контракт вартістю 14,7 млрд ржублів на постачання мчс ри-фи дев’яти пошуково-рятувальних гелікоптерів Ми-38ПС в арктичному виконанні був укладений у липні 2021 року на авіасалоні МАКС-2021, зі строком постачання одного гелікоптера у 2023 році та решти восьми  — у 2024 році. Однак строки систематично зміщувались праворуч. У вересні 2025 року було оголошено, що у 2025 році мають бути поставлені перші чотири з цих гелікоптерів. Ці чотири машини були готові ще на початку 2025 року, але фактично їх передали мчс лише тепер, вони надійшли, за заявою міністерства, до Хабаровського авіаційно-рятувального центру авіації мчс. З них публічно продемонстровано поки що лише борт RF-31373. Постачання всіх дев’яти гелікоптерів тепер очікується до кінця 2026 року, усі вони надійдуть до Красноярського комплексного та Хабаровського авіаційно-рятувальних центрів авіації мчс.

З урахуванням цих чотирьох переданих мчс гелікоптерів Ми-38ПС, загальна кількість відомих виготовлених із 2018 року «серійних» гелікоптерів Ми-38 досягає 17 одиниць, не рахуючи чотирьох раніше збудованих дослідних льотних зразків Ми-38 (з ОП-1 по ОП-4).

Відомі серійно збудовані гелікоптери Ми-38:

Перший «серійний» (фактично, дослідний) Ми-38Т у виконанні для Міністерства оборони Росія — заводський номер 25001, серійний номер 01-01, бортовий номер «38015» — здійснив перший політ у листопаді 2018 року, використовується для випробувань у національному центрі гелікоптеробудування ім. М. Л. Міля і Н. І. Камова.

Два серійні гелікоптери Ми-38Т, поставлені Міністерству оборони Росії у 2019 році:

• заводський номер 26002, серійний номер 01-02, реєстраційний номер RF-04529, бортовий номер «72 червоний»,

• заводський номер 26003, серійний номер 01-03, реєстраційний номер RF-19097, бортовий номер «73 червоний».

Два гелікоптери Ми-38-4, побудовані для спеціального льотного загону "раіся" управління справами препизидента ри-фи:

• заводський номер 26004, серійний номер 01-04, реєстраційний номер RA-14340 — зданий у 2020 році;

• заводський номер 26006, серійний номер 01-06, реєстраційний номер RA-14343 — зданий у 2021 році.
  Обидва гелікоптери так і не були введені в експлуатацію у СЛЗ «раіся», і на початку 2024 року були передані в лізинг авіакомпанії "Авіація Колими", залишаючись єдиними на сьогодні гелікоптерами Ми-38, що перебувають хоча б у умовно «комерційній» експлуатації.

Гелікоптер Ми-38-2 у VIP-комплектації — заводський номер 26005, серійний номер 01-05, реєстраційний номер RA-14341 — був переданий компанії Російські гелікоптерні системи у лютому 2020 року для використання як особистий салон міністра промисловості і торгівлі ри-фи Денис Мантуров. За 2020–2021 роки гелікоптер налітав лише 196 годин, і в серпні 2021 року його експлуатацію було тимчасово призупинено. У липні 2023 року цей гелікоптер був подарований пітуном президентові Зімбабве Еммерсон Мнангагва. За наявною інформацією, після дарування президентові Зімбабве цей борт, хоча й отримав зимбабвійський реєстраційний номер Z-LCT, так і не покидав меж лаптєстану та в експлуатацію за новим призначенням введений не був. У вересні 2025 року він знову з російською реєстрацією перебував у Внуково.

Три гелікоптери Ми-38, виготовлені у 2021 році, імовірно, для Федеральна служба охорони Російської Федерації:

• заводський номер 26014, серійний номер 02-04, бортовий номер «384»;

• заводський номер 26015, серійний номер 02-05;

• заводський номер 26017, серійний номер 02-07.
  За відомими даними, усі три гелікоптери фактично в експлуатацію не надійшли; перший гелікоптер із бортовим номером «384» використовується як дослідний у національному центрі гелікоптеробудування ім. М. Л. Міля і Н. І. Камова.

Гелікоптер Ми-38 — реєстраційний номер RA-14342 — був збудований у 2024 році, імовірно, як презентаційний і VIP-борт для керівництва Ростех та Вертольоти Росії.

Два гелікоптери Ми-38Т і один гелікоптер Ми-38Т у VIP-виконанні, поставлені у 2025 році до М’янма:

• м’янманський бортовий номер 60-10;

• м’янманський бортовий номер 60-11;

• м’янманський бортовий номер 60-12.

Тепер чотири перші гелікоптери Ми-38ПС, збудовані для МНС Росії у 2025 році — перший із них із реєстраційним номером RF-31373.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783